ОРГАНИ ЗАХИСТУ БІЛЬШОВИЦЬКОГО РАДЯНСЬКОГО РЕЖИМУ
У ході революції поряд з іншими владними структурами старого державного апарату було ліквідовано міліцію Тимчасового уряду, старий суд та прокуратуру, правоохоронні органи УНР. Замість них радянська влада організувала робітничо - селянську міліцію, надзвичайні комісії для боротьби з контрреволюцією, новий суд та інші органи захисту революційного режиму.
Значною мірою це були структури тоталітарно-репресивної системи, що вже формувалася.Судові органи УСРР. Окремі спроби Рад створити власні суди в Україні спостерігалися ще до перемоги жовтневого збройного повстання в Петрограді. У листопаді-грудні 1917 року будівництво судів за ініціативою більшовиків розгортається в Україні на багато ширше, а суди, що створювалися, отримують більш стійке організаційне оформлення. На початку грудня в Одесі комітет охорони міста при виконкомі Ради заснував два революційних трибунали із слідчими комісіями при них. У середині грудня створюються шляхові дисциплінарні суди при районних комітетах Південно-Західної залізниці та Головний дисциплінарний суд залізниці. На при кінці грудня тут же, в Одесі, було створено військово-морський революційний трибунал.
Ревкоми організовували слідчі комісії для боротьби з політичними противниками. На при кінці січня 1918 року, після встановлення радянської влади в Києві, було створено слідчу комісію при Київському ревкомі з метою переслідування прибічників Центральної Ради. У середині січня було організовано слідчу комісію при Одеському ревкомі.
До особливостей постанови Народного Секретаріату від 4 січня 1918 року, які не сприяли правосуддю, слід віднести те, що вона відкидала не тільки апеляційне, а й касаційне оскарження рішень та вироків народного суду і тому не створювала касаційної інстанції.
На при кінці 1918 року в процесі утвердження радянської влади відновлювалися радянські судові органи.
У Червоній армії діяли революційні військові трибунали.
При розгляді кримінальних справ народний суд діяв у складі народного судді та двох або шести народних засідателів. Послідовно проводилася політика на “заробітничування та заселянствування” судових установ. Народні судді та народні засідателі обиралися. Для суддів був обов’язковим стаж політичної роботи.
Всеукраїнська надзвичайна комісія для боротьби з контрреворлюцією.В Україні за прикладом РСФРР був створений спеціальний орган боротьби перш за все з політичними противниками - надзвичайні комісії для боротьби з контрреволюцією, саботажем та злочинами за посадою на підставі декрету Тимчасового робітничо-селянського уряду України від 3 грудня 1918 року “Про організацію Всеукраїнської Надзвичайної Комісії”. Надзвичайні комісії виявилися жорстокими, каральними, репресивними структурами більшовицької радянської влади.
Важливе значення для організації діяльності НК мало “Звернення ЦК РКП(б) до комуністів - робітників всіх надзвичайних комісій” від 8 лютого 1919 року, де підтверджувалась думка про партійність органів НК. Звернення ЦК РКП(б) було покладено в основу діяльності ВУНК, яка постійно зміцнювала організаційні зв’язки з партійними органами. Йшов процес перетворення НК в своєрідну партійну структуру. Апарат НК до кінця 1920 року уже налічував у своєму складі майже 40 % комуністів - на той час це досить велика цифра.
Радянська міліція створюється наприкінці 1917 року. Тоді ще домінувала більшовицька ідея про загальний міліцейський обов’язок для трудящих. На підставі виданого наприкінці 1918 року декрету Тимчасового робітничо-селянського уряду України “Про організацію влади на місцях” при військово - революційних комітетах створювалися відділи народної міліції. 5 лютого 1919 року Тимчасовий робітничо-селянський уряд прийняв декрет про будівництво радянської міліції у республіканському масштабі. Здійснювався перехід до штатної державної міліції. Під керівництвом НКВС впроваджувалася однотиповість в структуру та форми діяльності міліції, яка ставала органом місцевих Рад.
Поступово складалися спеціалізовані структури міліції: карний розшук, загальна, судово-кримінальна, промислова, залізнична, річкова та морська служби міліції.На початку 1919 року органи карного розшуку ще не були підпорядковані загальній міліції. Посередині квітня 1919 року Раднарком України видав декрет, згідно з яким усі органи розшуку та судово-кримінальної міліції було повністю підпорядковано НКВС та його місцевим установам.
Відповідно до постанови Раднаркому УСРР від 18 червня 1919 року “Про організацію залізничної міліції” до відання залізничної міліції відносилися: боротьба із злочинами на транспорті, охорона разом з армійськими частинами залізничних споруд, охорона порядку на станціях, нагляд за очищенням шляхів. Залізнична міліція будувалася з урахуванням структури управління залізниці. За аналогічними принципами будувалася також річкова та морська міліція. На спеціальну промислову міліцію покладалася охорона заводів, фабрик та інших промислових об’єктів.
Улітку 1919 року у зв’язку з ускладненням воєнного становища Радянської республіки було вжито заходів до мілітаризації міліції. 30 липня Рада оборони України видала постанову “Про мілітаризацію міліції”, а згідно з якої 1/3 рядового та 1/5 командного складу міліції по черзі мали перебувати на фронті.
У березні 1920 року створено Головне управління радянської робітничо- селянської міліції НКВС, начальником якого було призначеного О.Чайковського.
3.