Конституція УРСР 1978року: основні положення.
Інтеграція правових норм і принципів в масштабах союзу ще більше посилилась з прийняттям конституції СРСР 1977 року.
У зв’язку з ухвалою програми побудови комунізму, радянське партійно - державне керівництво у 1962 році прийняло рішення провести конституційну реформу.
Проте лише в жовтні 1977 року, після всенародного обговорення проекту ВР СРСР ухвалила Основний Закон. На його основі 20 квітня 1978 року позачергова 7 сесія ВР СРСР дев’ятого скликання ухвалила четверту радянську Конституцію.• Конституція 1978 року було повною рецепцією загальносоюзної і складалася з преамбули, 19 глав та 10 розділів: а) основи суспільного ладу і політики УРСР; б) держава і особа; в) національно - державний і адміністративно - територіальний устрій; г) ради народних депутатів і порядок їхнього обрання; д) найвищі органи державної влади і управління; е) місцеві органи державної влади і управління; є) державний план та державний бюджет; ж) правосуддя, арбітраж та прокурорський нагляд; з) герб, прапор, гімн, столиця; й) дія Конституції; к) порядок її зміни.
Характерні риси Конституції УРСР 1978року.
1. Конституція СРСР відобразила новий етап розвитку Радянської держави - побудову в СРСР розвинутого соціалістичного суспільства і стала політико - правовою основою Конституцій усіх соціалістичних республік.
3. Більшість статей Конституції 1978 року мали декларативний характер, вони ніколи не були закріплені відповідними законами (наприклад, гарантовані права і свободи).
4. Республіка проголошувалась суверенною, а основною ознакою цього суверенітету називалося право зносин з іншими державами. Гарантією суверенітету нібито була норма на право вільного виходу з СРСР, але механізму здійснення цього права не було передбачено.
5. Стаття 6 встановлювала політичну монополію в державі єдиної компартії. Відтак створення інших партій ставало неконституційним і тягнуло за собою притягнення до кримінальної відповідальності.
6. Містивши ряд прогресивних положень (наприклад, визнання приватної власності громадян на трудові доходи, предмети вжитку, жилий будинок тощо), вона в цілому була пронизана ідеями, характерними для тогочасної капіталістичної системи.
Історик держави і права України П. Захарченко виділяє спільні принципові риси усіх Конституцій радянської України (1919, 1929, 1937, 1978 років), а саме:
- формальне проголошення України суверенною державою;
- уся влада в центрі і на місцях зосереджувалась в руках партійних органів. Звідси УРСР не була ні правовою ні демократичною державою;
- УРСР була внутрішньою колонією СРСР;
- інтенсивно проводилась русифікація.
3.