Друга кодифікація законодавства УРСР: передумови, основні завдання, особливості.
По - перше, основним завданням другої кодифікації радянського законодавства проведеної в 1960 - 1980 - х роках було приведення правової системи відповідно до рівня розвитку суспільства.
Вважалося, що соціалізм в СРСР переміг повністю і остаточно, а держава диктатури пролетаріату переросла в загальнонародну державу і поступово наближається до комуністичного самоврядування. Розпочаті реформи не підкріплювались глибинними перетворюваннями, а це зводило нанівець усі прогресивні починання. Єдиний народно - господарчий комплекс країни, що склався, визначався як централізована командно - адміністративна система, яка протистояла ініціативі республік, принципам їх економічної самостійності та власності на національні багатства й національний дохід. Це було основою політичної та національної залежності української державності.
По - друге, особливістю другої кодифікації радянського законодавства було збереження союзних принципів централізації законодавчого регулювання й уніфікації законодавства.
Підвищення ваги і ролі загальносоюзних нормативних актів привело до так званої інтеграції правових норм і принципів на території СРСР як єдиної союзної держави. Основні закони були пронизані ідеями, характерними для тогочасної командно - адміністративної системи. Парадні, декларативні гасла, зафіксовані в цих правових документах значною мірою розходилися з реальним життям, порушували конституційні норми і права людини.
По - третє, втілилася в практику ідея єдності законодавчого регулювання на території союзних республік, що вело до безмежного розширення компетенції центру і зведення нанівець прав республік.
Так, прийняті (на 01.08.1985 р.) 13 кодексів УРСР по суті були копіями загальносоюзних актів. Жоден з них не вміщував особливостей, що підтверджували б національно - державну самобутність республіки, її право на створення самостійної правової системи, власне немає підстав говорити про існування української системи права в цей період.
По - четверте, в ході другої систематизації нормативних актів нерідко використовувались різні засоби правового регулювання виявилась недостатня ефективність дії ряду законів, внаслідок чого окремі норми протягом малого відрізку часу підлягали змінам, нерідко в протилежних напрямках.
Наприклад, в Основи цивільного законодавства з 1962 і до 1982 року включно було внесено понад 80 змін, в Основи кримінального законодавства з 1959 до 1982 року - понад 50 змін.
• У КК УРСР з 1961 р. по 1984 р. - більш як 340 змін.
• В КПК УРСР - більш як 270 змін.
• У ЦК УРСР з 1964 р. по 1984 р. - більш як 70 змін.
• В ЦПК УРСР - більш як 130 змін і доповнень.
Позитивні моменти другої кодифікації радянського законодавства:
1) підвищення рівня правового регулювання: прийняття
кодексів як єдиних законодавчих актів; посилення ролі закону в системі державно-правових актів, що зміцнює правову систему;
2) кодифікація дозволила об’єднати суспільні інститути різних галузей права, міжгалузеві інститути і сформувала водне, лісове, гірниче господарське, нотаріальне законодавство;
3) позитивним є досвід роботи по створенню «Систематичного зібрання діючого законодавства», що дало можливість обновити й упорядкувати правову систему республіки, створити у майбутньому Звід законів УРСР.
2.