Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки (20 квітня 1978 р.) (Витяги)

І. ОСНОВИ СУСПІЛЬНОГО ЛАДУ І ПОЛІТИКИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Глава 1 Політична система

Стаття 1. Українська Радянська Соціалістична Республіка є со­ціалістична загальнонародна держава, яка виражає волю й інте­реси робітників, селян та інтелігенції, трудящих республіки всіх національностей.

Стаття 2. Вся влада в Український РСР належить народові.

Народ здійснює державну владу через Ради народних депута­тів, які становлять політичну основу Української РСР.

Всі інші державні органи підконтрольні і підзвітні Радам на­родних депутатів.

Стаття 3. Організація і діяльність Радянської держави будують­ся відповідно до принципу демократичного централізму: вибор­ності всіх органів державної влади знизу доверху, підзвітності їх народові, обов'язковості рішень вищестоящих органів для нижче- стоящих. Демократичний централізм поєднує єдине керівництво з ініціативою і творчою активністю на місцях, з відповідальністю кожного державного органу і службової особи за доручену справу.

Стаття 4. Радянська держава, всі її органи діють на основі соці­алістичної законності, забезпечують охорону правопорядку, інте­ресів суспільства, прав і свобод громадян.

Державні і громадські організації, службові особи зобов'язані додержувати Конституції СРСР, Конституції Української РСР і ра­дянських законів.

Стаття 5. Найважливіші питання державного життя виносять­ся на всенародне обговорення, а також ставляться на всенародне голосування (референдум).

Стаття 6. Керівною і спрямовуючою силою радянського суспіль­ства, ядром його політичної системи, державних і громадських ор­ганізацій є Комуністична партія Радянського Союзу. КПРС існує для народу і служить народові...

Стаття 7. Професійні спілки, Всесоюзна Ленінська Комуністич­на Спілка Молоді, кооперативні та інші громадські організації відповідно до своїх статутних завдань беруть участь в управлінні державними і громадськими справами, у вирішенні політичних, господарських і соціально-культурних питань.

Стаття 8. Трудові колективи беруть участь в обговоренні і вирі­шенні державних і громадських справ, у плануванні виробництва і соціального розвитку, в підготовці і розстановці кадрів, в обгово­ренні і вирішенні питань управління підприємствами й установа­ми, поліпшення умов праці і побуту, використання коштів, призна­чених для розвитку виробництва, а також на соціально-культурні заходи і матеріальне заохочення...

Стаття 9. Основним напрямом розвитку політичної системи радянського суспільства є дальше розгортання соціалістичної де­мократії: дедалі ширша участь громадян в управлінні справами держави і суспільства, вдосконалення державного апарату, підви­щення активності громадських організацій, посилення народного контролю, зміцнення правової основи державного і суспільного життя, розширення гласності, постійне врахування громадської думки.

Глава 2 Економічна система

Стаття 10. Основу економічної системи Української РСР стано­вить соціалістична власність на засоби виробництва у формі дер­жавної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності.

Соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення ста­тутних завдань.

Держава охороняє соціалістичну власність і створює умови для її примноження...

Стаття 11. Державна власність - спільне надбання всього ра­дянського народу, основна форма соціалістичної власності.

У виключній власності держави є: земля, її надра, води, ліси. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комуналь­них та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а та­кож інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Стаття 12. Власністю колгоспів та інших кооперативних органі­зацій, їх об'єднань є засоби виробництва та інше майно, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Земля, яку займають колгоспи, закріплюється за ними в без­платне і безстрокове користування.

Держава сприяє розвиткові колгоспно-кооперативної власно­сті та її зближенню з державною...

Стаття 13. Основу особистої власності громадян Української РСР становлять трудові доходи. В особистій власності можуть бути пред­мети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домаш­нього господарства, жилий будинок і трудові заощадження. Особиста власність громадян і право її спадкоємства охороняються державою...

Майно, що є в особистій власності або в користуванні грома­дян, не повинно служити для одержання нетрудових доходів, ви­користовуватись на шкоду інтересам суспільства.

Стаття 14. Джерелом зростання суспільного багатства, добро­буту народу і кожної радянської людини є вільна від експлуатації праця радянських людей.

Відповідно до принципу соціалізму «Від кожного - за здіб­ностями, кожному - за працею» держава здійснює контроль за мі­рою праці і споживання. Вона визначає розмір податку на доходи, які підлягають оподаткуванню.

Суспільно корисна праця та її результати визначають стано­вище людини в суспільстві. Держава, поєднуючи матеріальні і мо­ральні стимули, заохочуючи новаторство, творче ставлення до ро­боти, сприяє перетворенню праці в першу життєву потребу кожної радянської людини.

Стаття 16. Економіка Української РСР є складовою частиною єдиного народногосподарського комплексу, що охоплює всі ланки суспільного виробництва, розподілу і обміну на території СРСР.

Керівництво економікою здійснюється на основі державних планів економічного і соціального розвитку, з урахуванням галу­зевого і територіального принципів, при поєднанні централізованого управління з господарською самостійністю й ініціативою підпри­ємств, об'єднань та інших організацій. При цьому активно вико­ристовуються господарський розрахунок, прибуток, собівартість, інші економічні підойми і стимули.

Стаття 17. В Українській РСР відповідно до закону допускають­ся індивідуальна трудова діяльність у сфері кустарно-ремісничих промислів, сільського господарства, побутового обслуговування населення, а також інші види діяльності, що грунтуються виключ­но на особистій праці громадян і членів 'їх сімей.

Глава 3

Соціальний розвиток і культура

Стаття 19. Соціальну основу Української РСР становить непо­рушний союз робітників, селян та інтелігенції.

Держава сприяє посиленню соціальної однорідності суспіль­ства - стиранню класових відмінностей, істотних відмінностей між містом і селом, розумовою і фізичною працею, всебічному роз­виткові та зближенню всіх націй і народностей СРСР.

Стаття 25. В Українській РСР існує і вдосконалюється єдина система народної освіти, яка забезпечує загальноосвітню і профе­сійну підготовку громадян, служить комуністичному вихованню, духовному і фізичному розвиткові молоді, готує її до праці і гро­мадської діяльності.

II. ДЕРЖАВА І ОСОБА

Глава 5

Громадянство Української РСР. Рівноправність громадян

Стаття 31. Відповідно до встановленого в СРСР єдиного союз­ного громадянства кожний громадянин Української РСР є грома­дянином СРСР...

Громадяни інших союзних республік користуються на тери­торії Української РСР однаковими правами з громадянами Укра­їнської РСР.

Громадяни Української РСР за кордоном користуються захи­стом і покровительством Радянської держави.

Стаття 32. Громадяни Української РСР є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Рівноправність громадян Української РСР забезпечується в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурно­го життя.

Стаття 33. Жінка і чоловік мають в Українській РСР рівні права.

Здійснення цих прав забезпечується наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у здобутті освіти і професійної підго­товки, у праці, винагороді за неї і просуванні по роботі, у громад­сько-політичній і культурній діяльності, а також спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок: створення умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою мате­ринства та дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям, поступове скорочення робочого часу жінок, які мають малолітніх дітей.

Стаття 34. Громадяни Української РСР різних рас і національ­ностей мають рівні права.

Здійснення цих прав забезпечується політикою всебічного розвитку і зближення всіх націй і народностей СРСР, вихованням громадян у дусі радянського патріотизму і соціалістичного інтер­націоналізму, можливістю користуватися рідною мовою та мовами інших народів СРСР.

Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян за расовими і національни­ми ознаками, так само як і всяка проповідь расової або національ­ної винятковості, ворожнечі або зневаги - караються за законом.

Стаття 35. Іноземним громадянам і особам без громадянства в Українській РСР гарантуються передбачені законом права і сво­боди, в тому числі право на звернення до суду та інших державних органів для захисту належних їм особистих, майнових, сімейних та інших прав...

Глава 6 Основні права, свободи і обов’язки громадян Української РСР

Стаття 37. Громадяни Української РСР мають усю повноту соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод, проголошених і гарантованих Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР та радянськими законами.............................................

Використання громадянами прав і свобод не повинно завдава­ти шкоди інтересам суспільства і держави, правам інших громадян.

Стаття 38. Громадяни Української РСР мають право на працю... Це право забезпечується соціалістичною системою господар­ства, неухильним зростанням продуктивних сил, безплатним про­фесійним навчанням, підвищенням трудової кваліфікації і навчан­ням нових спеціальностей, розвитком систем професійної орієнта­ції і працевлаштування.

Стаття 39. Громадяни Української РСР мають право на від­починок. Це право забезпечується встановленням для робітни­ків і службовців робочого тижня, що не перевищує 41 години, скороченим робочим днем для ряду професій і виробництв, ско­роченою тривалістю роботи в нічний час; наданням щорічних оплачуваних відпусток, днів щотижневого відпочинку, а також розширенням мережі культурно-освітніх і оздоровчих закладів, розвитком масового спорту, фізичної культури і туризму; ство­ренням сприятливих можливостей для відпочинку за місцем проживання та інших умов раціонального використання вільно­го часу.

Тривалість робочого часу і відпочинку колгоспників регулю­ється колгоспами.

Стаття 40. Громадяни Української РСР мають право на охорону здоров'я.

Це право забезпечується безплатною кваліфікованою медич­ною допомогою, що подається державними закладами охорони здоров'я; розширенням мережі закладів для лікування і зміцнен­ня здоров'я громадян; розвитком, вдосконаленням техніки безпе­ки і виробничої санітарії; проведенням широких профілактичних заходів; заходами щодо оздоровлення навколишнього середовища; особливим піклуванням про здоров'я підростаючого покоління, включаючи заборону дитячої праці, не зв'язаної з навчанням і тру­довим вихованням; розгортанням наукових досліджень, спрямова­них на запобігання та зниження захворюваності, на забезпечення довголітнього активного життя громадян.

Стаття 41. Громадяни Української РСР мають право на матері­альне забезпечення в старості, в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, а також втрати годувальника...

Стаття 43. Громадяни Української РСР мають право на освіту.

Це право забезпечується безплатністю всіх видів освіти, здійс­ненням загальної обов'язкової середньої освіти молоді, широким розвитком професійно-технічної, середньої спеціальної та вищої освіти на основі зв'язку навчання з життям, з виробництвом; роз- витком заочної і вечірньої освіти; наданням державних стипендій та пільг учням і студентам; безплатною видачею шкільних підруч­ників; можливістю навчання в школі рідною мовою; створенням умов для самоосвіти.

Стаття 46. Громадяни Української РСР мають право брати участь в управлінні державними і громадськими справами, в об­говоренні і прийнятті законів та рішень загальнодержавного й міс­цевого значення.

Це право забезпечується можливістю обирати і бути обраними до Рад народних депутатів та інших виборних державних органів, брати участь у всенародних обговореннях і голосуваннях, у народ­ному контролі, у роботі державних органів, громадських організа­цій та органів громадської самодіяльності, у зборах трудових ко­лективів і за місцем проживання.

Стаття 47. Кожний громадянин Української РСР має право вносити в державні органи і організації пропозиції про поліпшен­ня їх діяльності, критикувати недоліки в роботі...

Переслідування за критику забороняється. Особи, які переслі­дують за критику, притягаються до відповідальності.

Стаття 48. Відповідно до інтересів народу і з метою зміцнення та розвитку соціалістичного ладу громадянам Української РСР га­рантуються свободи: слова, друку, зборів, мітингів, вуличних похо­дів і демонстрацій.

Здійснення цих політичних свобод забезпечується наданням трудящим та їх організаціям громадських будинків, вулиць і площ, широким розповсюдженням інформації, можливістю використан­ня преси, телебачення і радіо.

Стаття 49. Відповідно до цілей комуністичного будівництва громадяни Української РСР мають право об'єднуватися в громад­ські організації, які сприяють розвиткові політичної активності і самодіяльності, задоволенню 'їх різноманітних інтересів.

Громадським організаціям гарантуються умови для успішного виконання ними своїх статутних завдань.

Стаття 50. Громадянам Української РСР гарантується свобода совісті, тобто право сповідувати будь-яку релігію або не сповідува­ти ніякої, відправляти релігійні культи або вести атеїстичну пропа­ганду. Розпалювання ворожнечі і ненависті у зв'язку з релігійними віруваннями забороняється.

Церква в Українській РСР відокремлена від держави і школа - від церкви.

Стаття 51. Сім'я перебуває під захистом держави. Шлюб грун­тується на добровільній згоді жінки та чоловіка; подружжя є пов­ністю рівноправним у сімейних відносинах...

Стаття 52. Громадянам Української РСР гарантується недотор­канність особи. Ніхто не може бути арештований інакше як на під­ставі судового рішення або з санкції прокурора.

Стаття 53. Громадянам Української РСР гарантується недотор­канність житла. Ніхто не має права без законної підстави увійти в житло проти волі осіб, які проживають у ньому.

Стаття 54. Особисте життя громадян, таємниця листування, те­лефонних розмов і телеграфних повідомлень охороняються законом.

Стаття 55. Поважання особи, охорона прав і свобод громадян обов'язок усіх державних органів, громадських організацій і служ­бових осіб.

Громадяни Української РСР мають право на судовий захист від посягань на честь і гідність, життя і здоров'я, на особисту свободу та майно.

Стаття 56. Громадяни Української РСР мають право оскаржити дії службових осіб, державних і громадських органів. Скарги по­винні бути розглянуті в порядку і в строки, встановлені законом.

Дії службових осіб, які вчинені з порушенням закону, з пере­вищенням повноважень і які ущемляють права громадян, можуть бути у встановленому законом порядку оскаржені до суду.

Громадяни Української РСР мають право на відшкодування втрати, заподіяної незаконними діями державних і громадських організацій, а також службових осіб при виконанні ними службо­вих обов'язків.

Стаття 57. Здійснення прав і свобод є невіддільним від вико­нання громадянином своїх обов'язків.

Громадянин Української РСР зобов'язаний додержувати Кон­ституції СРСР, Конституції Української РСР і радянських законів, поважати правила соціалістичного співжиття, з гідністю нести ви­соке звання радянського громадянина.

Стаття 58. Обов'язок і справа честі кожного здатного до пра­ці громадянина Української РСР - сумлінна праця в обраній ним галузі суспільно корисної діяльності, додержання трудової дисци­пліни. Ухилення від суспільно корисної праці є несумісним з прин­ципами соціалістичного суспільства.

Стаття 59. Громадянин Української РСР зобов'язаний берегти і зміцнювати соціалістичну власність. Обов'язок громадянина Укра­їнської РСР - боротися з розкраданням і марнотратством державно­го та громадського майна, дбайливо ставитись до народного добра.

Особи, які посягають на соціалістичну власність, караються за законом.

Стаття 60. Громадянин Української РСР зобов'язаний оберіга­ти інтереси Радянської держави, сприяти зміцненню її могутності й авторитету.

Захист соціалістичної Вітчизни є священний обов'язок кожно­го громадянина Української РСР.

Зрада Батьківщини - найтяжчий злочин перед народом.

Стаття 61. Військова служба в рядах Збройних Сил СРСР - по­чесний обов'язок громадян Української РСР.

Стаття 62. Обов'язок кожного громадянина Української РСР - поважати національну гідність інших громадян, зміцнювати друж­бу націй і народностей Радянської багатонаціональної держави.

Стаття 63. Громадянин Української РСР зобов'язаний поважати права і законні інтереси інших осіб, бути непримиренним до антигро­мадських вчинків, всемірно сприяти охороні громадського порядку.

Стаття 64. Громадяни Української РСР зобов'язані піклуватися про виховання дітей, готувати їх до суспільно корисної праці, ро­стити гідними членами соціалістичного суспільства. Діти зобов'я­зані піклуватися про батьків і надавати їм допомогу.

Стаття 65. Громадяни Української РСР зобов'язані берегти при­роду, охороняти її багатства.

Стаття 66. Турбота про збереження історичних пам'яток та ін­ших культурних цінностей - обов'язок громадян Української РСР.

Стаття 67. Інтернаціональний обов'язок громадянина Укра­їнської РСР - сприяти розвиткові дружби і співробітництва з наро­дами інших країн, підтриманню і зміцненню загального миру.

III. НАЦІОНАЛЬНО-ДЕРЖАВНИЙ І АДМІНІСТРАТИВНО- ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Глава 7

Українська РСР - союзна республіка в складі СРСР

Стаття 68. Українська Радянська Соціалістична Республіка - суверенна радянська соціалістична держава...

Стаття 69. Українська РСР зберігає за собою право вільного ви­ходу з СРСР.

Стаття 70. Територія Української РСР не може бути змінена без її згоди. Кордони між Українською РСР та іншими союзними республіками можуть змінюватися за взаємною угодою відповід­них республік, яка підлягає затвердженню Союзом РСР.

Стаття 71. Закони СРСР є обов'язковими на території Укра­їнської РСР.

Стаття 72. Віданню Української Радянської Соціалістичної Республіки в особі її найвищих органів державної влади і управ­ління підлягають:

1) прийняття Конституції Української РСР, внесення до неї змін;

2) контроль за додержанням Конституції Української РСР;

3) законодавство Української РСР;

4) охорона державного порядку, прав і свобод громадян;

5) встановлення порядку організації і діяльності республікан­ських і місцевих органів державної влади і управління;

6) проведення єдиної соціально-економічної політики, керів­ництво економікою Української РСР; забезпечення науково-тех­нічного прогресу і здійснення заходів щодо раціонального викори­стання і охорони природних ресурсів;

7) розроблення і затвердження державних планів економічного і соціального розвитку Української РСР...

8) розроблення і затвердження державного бюджету Укра­їнської РСР...

9) встановлення відповідно до законодавства СРСР доходів, що надходять на утворення державного бюджету Української РСР;

10) керівництво галузями народного господарства союзно-рес­публіканського підпорядкування, об'єднаннями і підприємствами республіканського підпорядкування;

11) керівництво житловим і комунальним господарством, тор­гівлею і громадським харчуванням, побутовим обслуговуванням населення, житловим будівництвом і благоустроєм міст та інших населених пунктів, шляховим будівництвом і транспортом;

12) встановлення порядку користування землею, надрами, во­дами, лісами; охорона навколишнього середовища;

13) керівництво народною освітою, культурними і науковими організаціями і установами в Українській РСР, охороною здоров'я, фізичною культурою і спортом, соціальним забезпеченням; охоро­на пам'яток історії і культури;

14) амністія і помилування громадян, засуджених судами Української РСР;

15) представництво Української РСР у міжнародних відно­синах;...

Стаття 73. Українська РСР бере участь у вирішенні питань, від­несених до відання Союзу РСР, у Верховній Раді СРСР, Президії Верховної Ради СРСР, Уряді СРСР та інших органах Союзу РСР...

Стаття 74. Українська РСР має право вступати у відносини з іноземними державами, укладати з ними договори і обмінюва­тися дипломатичними і консульськими представниками, брати участь у діяльності міжнародних організацій.

Глава 8

Адміністративно-територіальний устрій Української РСР

Стаття 76. Віданню Української Радянської Соціалістичної Республіки підлягає визначення обласного, районного поділу і ви­рішення інших питань адміністративно-територіального устрою республіки...

IV. РАДИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР І ПОРЯДОК ЇХ ОБРАННЯ

Глава 9

Система і принцип діяльності Рад народних депутатів

Стаття 78. Ради народних депутатів - Верховна Рада Української РСР, обласні, районні, міські, районні в містах, селищні та сільські Ради народних депутатів - становлять єдину систему органів дер­жавної влади.

Стаття 79. Строк повноважень Верховної Ради Української РСР - п'ять років.

Строк повноважень місцевих Рад народних депутатів - два з половиною роки.

Вибори до Рад народних депутатів призначаються не пізніш як за два місяці до закінчення строку повноважень відповідних Рад.

Стаття 80. Найважливіші питання, віднесені до відання відпо­відних Рад народних депутатів, розглядаються і вирішуються на їх сесіях.

Ради народних депутатів обирають постійні комісії, створюють виконавчі і розпорядчі, а також інші підзвітні їм органи.

Стаття 81. Ради народних депутатів утворюють органи народ­ного контролю, який поєднує державний контроль з громадським контролем трудящих на підприємствах, у колгоспах, установах і організаціях.

Органи народного контролю контролюють виконання держав­них планів і завдань; ведуть боротьбу з порушеннями державної

дисципліни, проявами місництва, відомчого підходу до справи, з безгосподарністю й марнотратством, тяганиною і бюрократиз­мом; сприяють удосконаленню роботи державного апарату...

Глава 10

Виборча система

Стаття 84. Вибори депутатів до всіх Рад народних депутатів проводяться на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.

Стаття 85. Вибори депутатів є загальними: всі громадяни Української РСР, які досягли 18 років, мають право обирати та бути обраними, за винятком осіб, визнаних у встановленому зако­ном порядку божевільними...

Стаття 89. Право висування кандидатів у депутати належить ор­ганізаціям Комуністичної партії Радянського Союзу, професійних спілок, Всесоюзної Ленінської Комуністичної Спілки Молоді, коопе­ративним та іншим громадським організаціям, трудовим колекти­вам, а також зборам військовослужбовців по військових частинах...

V. НАЙВИЩІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Глава 12

Верховна Рада Української РСР

Стаття 97. Найвищим органом державної влади Української РСР є Верховна Рада Української РСР...

Прийняття Конституції Української РСР, внесення до неї змін; затвердження державних планів економічного і соціального роз­витку Української РСР, державного бюджету Української РСР і зві­тів про їх виконання; утворення підзвітних їй органів здійснюють­ся виключно Верховною Радою Української РСР.

Закони Української РСР приймаються Верховною Радою Української РСР або народним голосуванням (референдумом), що проводиться за рішенням Верховної Ради Української РСР.

Стаття 98. Верховна Рада Української РСР обирається громадя­нами Української РСР у складі 650 депутатів по виборчих округах з рівною кількістю населення....

Стаття 100. Сесії Верховної Ради Української РСР скликають­ся двічі на рік. Позачергові сесії скликаються Президією Верховної Ради Української РСР з її ініціативи, а також за пропозицією не менш як третини депутатів Верховної Ради Української РСР...

Стаття 101. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді Української РСР належить Президії Верховної Ради Української РСР, Раді Міністрів Української РСР, постійним та іншим комі­сіям Верховної Ради Української РСР, депутатам Верховної Ради Української РСР, Верховному Суду Української РСР, Прокуророві Української РСР.

Право законодавчої ініціативи мають також громадські органі­зації в особі їх республіканських органів.

Стаття 102....Закони Української РСР, постанови та інші акти Верховної Ради Української РСР вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість від загальної кількості депутатів Верховної Ради Української РСР...

Стаття 105. Депутат Верховної Ради Української РСР не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, арештований або підданий заходам адміністративного стягнення, які наклада­ються в судовому порядку, без згоди Верховної Ради Української РСР, а в період між її сесіями - без згоди Президії Верховної Ради Української РСР.

Стаття 106. Верховна Рада Української РСР обирає Президію Верховної Ради Української РСР - постійно діючий орган Верховної Ради Української РСР, що є підзвітним їй в усій своїй діяльності і здійснює в межах, передбачених цією Конституцією, функції най­вищого органу державної влади Української РСР у період між її се­сіями.

Стаття 107. Президія Верховної Ради Української РСР обира­ється з числа депутатів у складі Голови Президії Верховної Ради, трьох заступників Голови, Секретаря Президії і двадцяти членів Президії Верховної Ради Української РСР.

Стаття 108. Президія Верховної Ради Української РСР:

1) призначає вибори до Верховної Ради Української РСР і міс­цевих Рад народних депутатів;

2) скликає сесії Верховної Ради Української РСР;

3) координує діяльність постійних комісій Верховної Ради Української РСР;

4) здійснює контроль за додержанням Конституції Української РСР;

5) дає тлумачення законів Української РСР;

6) визначає порядок вирішення питань адміністративно-тери­торіального устрою Української РСР; встановлює і змінює межі і районний поділ областей; утворює райони і райони в містах; перетворює селища в міста; встановлює підпорядкованість міст; провадить перейменування районів, міст, районів у містах, селищ та інших населених пунктів;

7) здійснює керівництво діяльністю місцевих Рад народних де­путатів;

8) скасовує постанови і розпорядження Ради Міністрів Укра­їнської РСР, рішення обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів у разі невідповідності їх законові;

9) призначає вироби до районних (міських) народних судів;

10) встановлює і присвоює почесні звання Української РСР; на­городжує Почесною Грамотою і Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР;

11) приймає до громадянства Української РСР; вирішує питан­ня про надання притулку;

12) видає акти про амністію і здійснює помилування громадян, засуджених судами Української РСР;

13) ратифікує і денонсує міжнародні договори Української РСР;

14) призначає і відкликає дипломатичних представників Укра­їнської РСР в іноземних державах і при міжнародних організаціях;

15) приймає вірчі і відкличні грамоти акредитованих при ній дипломатичних представників іноземних держав;...

Стаття 109. Президія Верховної Ради Української РСР у період між сесіями Верховної Ради з наступним поданням на її затвер­дження на черговій сесії:

1) вносить у разі необхідності зміни до чинних законодавчих актів Української РСР;

2) утворює області;

3) за пропозицією Ради Міністрів Української РСР утворює і ліквідує міністерства і державні комітети Української РСР;

4) за поданням Голови Ради Міністрів Української РСР звіль­няє з посади і призначає окремих осіб, які входять до складу Ради Міністрів Української РСР.

Стаття 110. Президія Верховної Ради Української РСР видає укази і приймає постанови...

Стаття 113. Верховна Рада Української РСР здійснює контроль за діяльністю всіх підзвітних їй державних органів.

Верховна Рада Української РСР утворює Комітет народного контролю Української РСР, який очолює систему органів народно­го контролю в республіці...

Глава 13

Рада Міністрів Української РСР

Стаття 115. Рада Міністрів Української РСР - Уряд Української РСР - є найвищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади Української РСР.

Стаття 118. Рада Міністрів Української РСР правомочна вирі­шувати всі питання державного управління, віднесені до відання Української РСР, оскільки вони не входять, згідно з Конституцією, до компетенції Верховної Ради Української РСР і Президії Вер­ховної Ради Української РСР...

Стаття 119. Для вирішення питань, зв'язаних із забезпеченням керівництва народним господарством, та інших питань державно­го управління як постійний орган Ради Міністрів Української РСР діє Президія Ради Міністрів Української РСР...

Стаття 120. Рада Міністрів Української РСР... видає постанови і розпорядження, організує та перевіряє їх виконання. Постанови і розпорядження Ради Міністрів Української РСР є обов'язковими до виконання на всій території Української РСР.

Стаття 122. Рада Міністрів Української РСР об'єднує і спря­мовує роботу союзно-республіканських і республіканських мініс­терств і державних комітетів Української РСР, інших підвідомчих їй органів... Раду Міністрів Української РСР.

VI. МІСЦЕВІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ РСР

Глава 14

Місцеві Ради народних депутатів

Стаття 124. Органами державної влади в областях, районах, мі­стах, районах у містах, селищах і селах Української РСР є обласні, районні в містах, селищні, сільські Ради народних депутатів.

Стаття 125. Місцеві Ради народних депутатів вирішують усі пи­тання місцевого значення, виходячи із загальнодержавних інтере­сів та інтересів громадян, які проживають на території Ради, про­водять у життя рішення вищестоящих державних органів, керують діяльністю нижчестоящих Рад народних депутатів, беруть участь в обговоренні питань республіканського й загальносоюзного зна­чення, вносять з цих питань свої пропозиції...

Глава 15

Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів

Стаття 132. Виконавчими і розпорядчими органами місцевих Рад народних депутатів є виконавчі комітети, що обираються ними з числа депутатів...

Стаття 134. Виконавчі комітети місцевих Рад народних депу­татів керують державним, господарським і соціально-культурним будівництвом на території відповідних Рад на основі рішень Рад, що 'їх обрали, і вищестоящих органів державної влади і управлін­ня, забезпечують виконання цих рішень, здійснюють контроль за проведенням їх у життя...

VII. ДЕРЖАВНИЙ ПЛАН ЕКОНОМІЧНОГО

І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

І ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Глава 17

Державний бюджет Української РСР

Стаття 145. Державний бюджет Української РСР є складовою частиною єдиного державного бюджету СРСР.

Стаття 146. Державний бюджет Української РСР об'єднує рес­публіканський бюджет Української РСР і місцеві бюджети...

VIII. ПРАВОСУДДЯ, АРБІТРАЖ І ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД Глава 18 Суд і арбітраж

Стаття 149. Правосуддя в Український РСР здійснюється тіль­ки судом. Судами Української РСР є Верховний Суд Української РСР, обласні суди, Київський міський суд, районні (міські) народні суди

Стаття 150. Всі суди Української РСР утворюються на засадах виборності суддів і народних засідателів.

Народні суди районних (міських) народних судів обираються громадянами району (міста) на основі загального, рівного і прямо­го виборчого права при таємному голосуванні строком на п'ять років. Народні засідателі районних (міських) народних судів оби­раються на зборах громадян за місцем їх роботи або проживання відкритим голосуванням строком на два з половиною роки.

Вищестоящі суди обираються відповідними Радами народних депутатів строком на п'ять років...

Стаття 151. Верховний Суд Української РСР є найвищим судо­вим органом Української РСР і здійснює нагляд за судовою діяль­ністю судів республіки...

Стаття 152. Розгляд цивільних і кримінальних справ у всіх су­дах здійснюється колегіально; в суді першої інстанції - з участю на­родних засідателів. Народні засідателі при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді...

Стаття 155. Розгляд справ у всіх судах є відкритим. Слухання справ у закритому засіданні суду допускається лише у випадках, встановлених законом, з додержанням при цьому всіх правил су­дочинства.

Стаття 156. Обвинуваченому забезпечується право на захист.

Стаття 157. Судочинство в Українській РСР провадиться українською мовою або мовою більшості населення цієї місце­вості

Стаття 158. Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до закону...

Глава 19 Прокуратура

Стаття 162. Найвищий нагляд за точним і однаковим вико­нанням законів усіма міністерствами, державними комітетами й відомствами, підприємствами, установами та організаціями, виконавчими і розпорядчими органами місцевих Рад народних депутатів, колгоспами, кооперативними та іншими громадськи­ми організаціями, службовими особами, а також громадянами на території Української РСР здійснюється Генеральним прокурором СРСР і підлеглими йому Прокурором Української РСР і нижчесто- ящими прокурорами.

Стаття 163. Прокурор Української РСР і прокурори областей призначаються Генеральним прокурором СРСР. Районні та міські прокурори призначаються Прокурором Української РСР і затвер­джуються Генеральним прокурором СРСР.

Стаття 164. Строк повноважень Прокурора Української РСР і всіх нижчестоящих прокурорів - п'ять років.

Стаття 165. Органи прокуратури здійснюють свої повноважен­ня незалежно від будь-яких місцевих органів, підлягаючи тільки Генеральному прокуророві СРСР...

X. ДІЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

І ПОРЯДОК ЇЇ ЗМІНИ

...Стаття 171. Зміна Конституції Української РСР провадиться рішенням Верховної Ради Української РСР, прийнятим більшістю не менш як дві третини від загальної кількості депутатів.

Історія української Конституції / Упоряд. А. Г. Слюсаренко, М. В. Томен ко. Київ : Право, 1997. С. 236-278.