ДЕРЖАВНИЙ ЛАД
Після проголошення незалежності Україна сформувалася як парламентсько- президентська республіка. Президент України був як головою держави, так і главою виконавчої влади. За Конституцією України 1996 року Україна за формою правління стає президентсько-парламентською республікою.
За державним ладом Україна є унітарною державою. Адміністративно- територіальними одиницями України є: область, район, місто, селище і сільрада. Особливий статус має Автономна Республіка Крим, яка є невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
До складу України входять: автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська. Івано- Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.
Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається відповідними законами України.
За державним режимом України є демократичною, соціальною, правовою державою. Конституційний лад України будується за принципом пріоритету прав і свобод людини і громадянина.
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на виконавчу, законодавчу, судову.
За Конституцією України 1996 року єдиним органом законодавчої влади є Верховна Рада.
Конституційний склад Верховної Ради становить 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. Вибори до Верховної Ради здійснюються на підставі Закону «Про вибори народних депутатів України» від 24 вересня 1997 року. Верховна Рада правомочна розглядати і вирішувати будь-які питання віднесені до компетенції органів виконавчої або судової влади.
Порядок роботи Верховної Ради України визначається її регламентом, прийнятим 27 липня 1994 року. Верховна Рада України працює сесійно.
Верховна Рада обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України який: веде засідання парламенту, організує підготовку питань для розгляду на засіданнях Верхїовної Ради України, підписує акти прийняті Верховною Радою, представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав, організує роботу апарату Верховної Ради України.
Верховна Рада України затверджує перелік комітетів, які здійснюють законопроекту роботу, готують і попередньо розглядають питання, що виносяться на розгляд Верховної Ради.
Повноваження Верховної Ради визначені Конституцією України (ст.85).
Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші нормативно - правові акти більшістю від конституційного складу.
Президент України є головою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Президент України є ланкою, що зв’язує законодавчу і виконавчу владу. Президентом України може бути громадянин України, який досяг тридцяти п’яти років, має право голосу, проживає в країні протягом десяти останніх років перед днем виборів та володіє державною мовою.
Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж на два терміни підряд.
Повноваження Президента визначені Конституцією України (ст.106). Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.
Президент України на основі виконання Конституції і законів видає укази і розпорядження.
Вищим органом виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України. Очолює Кабінет Міністрів - прем’єр міністр України.
Повноваження Кабінету Міністрів передбачені конституцією України (ст.116).
Кабінет міністрів в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими для виконання. За Конституцією Кабінет Міністрів об’єднує і направляє роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Управління окремими областями і сферами життя республіки здійснюють міністерства та інші центральні органи виконавчої влади - державні комітети, відомства і служби. Вони діють на підставі « Загального положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України», затвердженого Указом Президента України від 12 березня 1996 року. Центральний орган державної виконавчої влади здійснює свою діяльність через підпорядковані йому обласні та районні відділи та управління.7 липня 1997 року Президент України підписав Указ «Про державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи». Комісія мала виробити концепцію реформи, визначити організаційно-правові засади, стратегію і тактику її проведення, розробити конкретні механізми і терміни впровадження адміністративної реформи. На комісії також лягала підготовка пропозиції щодо: структури органів виконавчої влади з поступовим переходом від галузевого до функціонального принципу побудови міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що має призвести до спрощення і підвищення ефективності управління, скорочення непотрібних ланок управління, запровадження дійової системи державного контролю, перебудови державно-фінансової системи, структури, функцій і методів діяльності місцевих органів виконавчої влади, дерегуляція та спрощення системи управлінських послуг, які надаються на різних рівнях виконавчої влади фізичним та юридичним особам, вдосконалення законодавчої бази адміністративних правовідносин, економічних засад діяльності органів виконавчої влади, впровадження дійових адміністративних процедур, запровадження в Україні раціонального адміністративно-територіального поділу, реформування системи підготовки та перепідготовки управлінських кадрів, експертна оцінка концепцій і проектів нормативно-правових актів, спрямованих на створення адміністративно-правової бази адміністративної реформи, аналіз діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для здійснення адміністративної реформи та надання допомоги в її проведенні, розгляд пропозицій і програм наукового, матеріально-технічного, кадрового та фінансового забезпечення адміністративної реформи.
Місцева влада. За роки незалежності декілька раз змінювалася концепція органів місцевої влади. В березні 1992 року був прийнятий Закон «Про місцеві Ради народних депутатів, місцеве і регіональне самоврядування», за яким діяльність Рад обмежувалася здійсненням функцій місцевого та регіонального самоврядування, а виконавчі функції передавалися представникам Президента України в областях і районах, а також у містах Києві та Севастополі. Реформування місцевої влади було припинено 3 лютого 1994 року, коли Верховна Рада прийняла Закон «Про формування місцевих органів влади і самоврядування» і повернула владу на місцях Радам та їх виконкомам. Після прийняття Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі було передано місцевим державним адміністраціям, які є підзвітними і підконтрольними органам виконавчої влади вищого рівня.
Повноваження місцевих державних адміністрацій визначені Конституцією України (ст.119).
Положення Конституції про місцеве самоврядування отримали розвиток у Законі «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою як безпосередньо так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст є районні та обласні ради. Питання організації та управління в районах та містах належить до компетенції міських рад. Сільські, селищні, міські ради можуть дозволити за ініциативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні, та інші органи місцевого самоврядування.
Вибори депутатів та голів місцевих рад здійснюється на підставі Закону України «Про вибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних в містах, обласних Рад» від 24 лютого 1994 року.
Компетенція органів місцевого самоврядування визначена конституцією України (ст. 143) і Законом «Про місцеве самоврядування в Україні».
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначених законом приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.
3.