<<
>>

10.1. ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА

Нині немає універсальної конвенції, яка стосувалася б міжнародних перевезень усіма видами транспорту. Світова юриспруденція поки що йшла галузевим шляхом, створюючи конвенції, що охоплювали окремі види транспорту.
Зустрічаються приклади і міжгалузевих конвенцій, але вони стосуються окремих аспектів. Зокрема, 19 квітня 1991 р. у Відні була прийнята Конвенція ООН про відповідальність операторів транспортних терміналів у міжнародній торгівлі (UnitedNat ions Convention on іке ЬіаЬіШу о/Орегаіогз о/Тгатрогі ТегтіпаЬ іп Іпіегпаііопаі Тгайе).br /Міжурядові конвенції (договори) містять як матеріальноправові, так і колізійні норми. Якщо матеріальноправова норма мовчить, на допомогу їй приходить колізійна. Міжурядові угоди бувають багатосторонніми та двосторонніми.br /Cтаном на початок 2000 р. Україна уклала таку кількість двосторонніх транспортних угод:br /повітряний транспорт—51;br /автомобільний транспорт—55;br /залізничний транспорт — 17;br /морський транспорт — 16. Розглянемо окремі міжнародноправові акти.br /119br / Залізничний транспортbr /1. Конвенція, що стосується міжнародних залізничних перевезень (СОПУЄПІІОП геіаіпе аих ігапзрогіз іпіегпаііопаих/еггоуіагез— СОТІР). Укладена 9 травня 1980 р. у Берні. Ця Конвенція інтегрувала дві Берн ські конвенції про залізничні перевезення. Одна з них стосувалася пере везень вантажів (її французька абревіатура CIM), інша — пасажирів і багажу (CIV). В окремих літературних джерелах зазначається, що обид ві конвенції були укладені у 1890 р. Зустрічається й інформація про те, що Конвенцію СІМ було укладено у 1890 р., а Конвенцію CIV — у 1923 р. Так звану Додаткову угоду до Конвенції CIVбуло укладено у 1966 р. Вона стосувалася відповідальності за перевезення пасажирів. Додаток А до COTIF одержав назву "Єдині правила CIV", а додаток В одержав назву "Єдині правила СІМ".br /Бернські конвенції було переглянуто у 1980 р., у результаті чого з'явилася Конвенція COTIF.
Вона набрала чинності у 1985 р.br /Конвенція про статус і міжнародне облаштування залізниць. Укла дена у Женеві 9 грудня 1923 р.br /Угода про міжнародне вантажне перевезення та Угода про міжна родне пасажирське сполучення. Обидві угоди було укладено у 1950 р. соціалістичними країнами (за винятком Югославії). Угоди містять уніфі ковані матеріальноправові норми та уніфіковані колізійні прив'язки.br /Хоч Радянський Союз і розпався, Угодою про міжнародне вантажне перевезення і далі керуються країни СНД та Балтії.br /Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про угоди з міжнародного вантажного й пасажирського сполучення" від 3 квітня 1993 р. № 246, відповідно до якої вантажовідправники та вантажоодержувачі мають керуватися положеннями угод.br /Керівники залізничних відомств країн СНД 1 жовтня 1997 р. уклали в м. Баку Угоду про особливості застосування окремих норм Угоди про міжнародне вантажне перевезення.br /Керівники центральних органів залізниць країн — суб'єктів колишнього СРСР 20 жовтня 1992 р. прийняли рішення про продовження застосування "Статуту залізниць Союзу РСР" (затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 6 квітня 1964 р. № 270) до міждержавних перевезень вантажів.br /Суб'єкти колишнього СРСР уклали також такі угоди:br /Угоду про розподіл інвентарних парків вантажних вагонів і контейнерів колишнього Міністерства шляхів сполучень СРСР і про їх подальше спільне використання від 22 січня 1993 р.;br /120br / Угоду про спільне використання вантажних вагонів і контейнерів від 12 березня 1993 р.;br /Тимчасову угоду про перевезення пасажирів і багажу від 12 березня 1993 р.;br /Угоду про співробітництво у галузі технічного переоснащення та оновлення залізничного рухомого транспорту від 9 вересня 1994 р.br /4. Двосторонні угоди між Україною та іншими державами. Наприклад, 13 квітня 1993 р. у Києві було укладено Угоду між Урядом України й Урядом Республіки Грузія про діяльність залізничного транспорту.br /Автомобільний транспортbr /Конвенція, що стосується договору міжнародного шляхового пере везення вантажів {СОПУЄПІІОП оп Іпе Сопігасі /ог іпе Іпіегпаііопаі Саггіа§е ofGoods by Road— CMR).
Укладена у Женеві 19 травня 1956 р. Набрала чинності 2 липня 1961 р. СРСР приєднався до неї у 1983 р.br /Митна конвенція про міжнародні перевезення вантажів із застосу ванням книжки МДП {Сизіот СОПУЄПІІОП оп Іпе Іпіегпаііопаі Тгатрогі о/ 0000*3 ]пйег СОУЄГ о/ТІК Сагпеіз — ТІК Сагпеіз). Укладена у Женеві 15 січня 1959 р. Нова редакція цієї Конвенції від 14 листопада 1975 р. набрала чинності 20 березня 1978 р. Знак TIR дає право на першочерго ве митне оформлення. Україна як одна з держав — правонаступниць ко лишнього СРСР бере участь у Конвенції відповідно до Закону України від 15 липня 1994 р. № 117/94ВР. Конвенція вважається чинною для Ук раїни з 8 грудня 1982 р.br /Конвенція про дорожній рух (CONVENTION on Road Traffic) та Прото кол про дорожні знаки {Ргоіосої оп Коаа18щпз апа18щпаіз). Укладені 19 вересня 1949 р. Діє редакція Конвенції від 8 листопада 1968 р., яка набрала чинності 21 травня 1977 р.br /Конвенція про дорожні знаки і сигнали (CONVENTION on Road Signs апа1Signals). Укладена у Відні 8 листопада 1968 р., набрала чинності 6 червня 1978 р.br /Європейська угода, що доповнює Конвенцію про дорожній рух {А%геетепі 8ирріетепііщ іНе СОПУЄПІІОП оп Коаа1 Тга//іс). Укладена у Же неві 1 травня 1971 р.br /Угода про міжнародні перевезення харчових продуктів, що швид ко псуються, та про спеціальні транспортні засоби, що призначені для цих перевезень {А%геетепі оп 8ресіаі Едиіртепі /ог іпе ТгапзроП о/ РегізНаЬіе Рооа1зіи//з апа1 оп іНе ІІзе о/ 8исН Едиіртепі /ог іНе Іпіегпа ііопаі ТгапзроП о/8оте Foodstuffs). Укладена у Женеві 15 січня 1962 р., поширюється і на інші, крім автомобільного, види транспорту.br /121br / Європейська угода про роботу екіпажів транспортних засобів, що виконують міжнародні автомобільні перевезення (Agreement Сопсегпіщ іНе 1?огк о/Сгем>8 о/ УеНісіе Еща%ей іп Іпіегпаііопаі Коай Тгажрогі) від 1 липня 1970 р.

Європейська угода про міжнародні дорожні перевезення небез печних вантажів (Еигореап А%геетепі Сопсегпіщ ТНе Іпіегпаііопаі Саггіа§е о/Оащегош Соойх Ьу Коай—АБК). Укладена у Женеві 30 ве ресня 1957 р.

Верховна Рада України Законом від 2 березня 2000 р. № 1511 ІІІ приєднала Україну до цієї угоди (Офіційний вісник Украї ни. — 2000. — № 10).

Конвенція про контракт міжнародного дорожнього перевезення пасажирів і багажу {СОПУЄПІІОП оп іНе Сопігасі /ог іНе Іпіегпаііопаі Саггіа$е о/Раззап^егз апсіЬщ?а?е Ьу Коай— СУК). Укладена у Женеві 1 березня 1973 р.

Конвенція про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажу країн СНД від 9 жовтня 1997 р.

Угода про маси і габарити транспортних засобів, що здійснюють міждержавні перевезення автомобільними дорогами держав—учасниць СНД. Укладена 4 червня 1999 р.

Угода про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів. Підписана 20 березня 1958 р. у Женеві з поправками 1995 р. Верховна Рада України ратифікувала цю Угоду Законом від 10 лютого 2000 р. № 1448ІІІ (Відомості Верховної Ради України. — 2000. —№10).

Двосторонні угоди між Україною та іноземними державами (на приклад, 18 травня 1992 р. у Варшаві було укладено "Угоду між Урядом України і Урядом Республіки Польща про міжнародні автомобільні пере везення").

Повітряний транспорт

Конвенція для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнарод них повітряних перевезень, укладена у Варшаві 12 жовтня 1929 р., та Га азький протокол до неї 1955 р.

Конвенція про уніфікацію деяких правил, що стосуються міжна родних перевезень повітряним транспортом, що виконуються особами,/>122

які не є перевізниками за договором. Укладена у 1961 р. у м. Гвадалахара. Конвенція доповнила згадану Варшавську конвенцію. Істотно була змінена Гватемальським протоколом 1971 р. та Монреальськими протоколами 1975 р.

Конвенція про міжнародну цивільну авіацію. Укладена у Чикаго 7 грудня 1944 р. Стосується адміністративних питань повітряного транс порту (стандартів, процедур, правил тощо).

Складовою конвенції є Ста тут Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО). Вона має статус спеціалізованої агенції ООН. У Конвенції 18 додатків. Конвенція набула чинності 4 квітня 1947 р., для України — 9 вересня 1992 р.

Двосторонні угоди України з іноземними державами. До них, зок рема, належить Угода між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про повітряне сполучення від 13 квітня 1993 р.

Морський транспорт

Конвенція про уніфікацію деяких принципів, що стосуються коно саментів. Укладена у Брюсселі в 1924 р. Вона відома також як "Гаазькі правила". Доповнена Брюссельськими протоколами від 23 лютого 1968 р. та від 21 лютого 1979 р. Конвенція разом з доповненнями має напівофі ційну назву "ГаазькоВізбійські правила".

Конвенція про уніфікацію деяких принципів, що стосуються обме ження відповідальності власників морських суден. Укладена у Брюсселі у 1924 р. Нову редакцію Конвенції прийнято в 1957 р. Доповнена Брюс сельським протоколом від 23 лютого 1979 р.

Конвенція ООН про морські перевезення вантажів (ІІпііесіИаНот Сотепііоп оп іНе Сатанг о/Ооосіз Ьу 8еа). Укладена у Гамбурзі 31 бе резня 1978 р. Набрала чинності 11 листопада 1992р. після ратифікації її двома десятками держав. Відома як "Гамбурзькі правила". Їх застосову ють також держави, які формально ще не приєдналися до Конвенції.

Конвенція про перевезення морем пасажирів та їх багажу, укладе на в Афінах 13 грудня 1974 р., та Протокол 1976 р. до неї.

Законом України від 15 липня 1994 р. № 115/94ВР Україна приєдналася до Конвенції та Протоколу. Конвенція набула чинності 28 квітня 1987 р., а для України — 9 лютого 1995 р.

Конвенція про обмеження відповідальності за претензіями на пев ні ділянки моря. Укладена у Лондоні 19 листопада 1976 р. Змінена Про токолом у 1996р.

Конвенція про кодекс поведінки лінійних конференцій (Convention оп а Сойе о/ Сопйисі/ог Ьіпеаг Соп/егепсез). Укладена 6 квітня 1974 р.

123

7. Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення товарів (UniІей Капот СОПУЄПІІОП оп Іпіетаііопаі МиШтойаі Тгатрогі о/Ооосіз).

Укладена у Женеві 24 травня 1980 р.

Окрім зазначених, є ще такі міжнародноправові акти:

Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил, що стосуються арешту морських суден (1952 р.);

Міжнародна конвенція про рятування (1989 р.);

Міжнародна конвенція про морські застави та іпотеки (1993 р.).

Транспорт внутрішніх водойм

Конвенція про уніфікацію деяких принципів, що стосуються від повідальності при зіткненні річкових суден. Укладена у Женеві 15 березня 1960 р.

Конвенція про свободу транзиту. Укладена у Барселоні у 1921 р. Формально Конвенція стосується всіх видів транспорту, а реально зас тосовується лише у сфері транспорту внутрішніх водойм, оскільки цей вид транспорту має обмаль "своїх" конвенцій, які б регулювали ці та інші питання.

Конвенція про обмеження відповідальності власників суден внутріш нього плавання (Сотепііоп ЕеШщ Ю іке Птііаііоп о/іНе ЬіаЬШіу о/0тегз ofInland Navigation УешЬ—CLN). Укладена у Женеві 1 березня 1971 р.

Конвенція про договір міжнародного перевезення пасажирів і ба гажу внутрішніми водними шляхами {СОПУЄПІІОП ОП іке Сопігасі/ог іке Іпіетаііопаі Саггіа%е о/Раххещегх апсіЬщ?а?е Ьу Іпіапй ?аіегц>ау5 — CVN). Укладена у Женеві 6 лютого 1976 р

<< | >>
Источник: Дахно І. І.. Міжнародне приватне право: Навч. посіб. — 2-ге вид., стереотип. — К.: МАУП, 2004. — 312 с.. 2004

Еще по теме 10.1. ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА:

  1. Міжнародне право:5. Договір і звичай — основні джерела міжнародного права
  2. Міжнародний договір як джерело національного права. Світовий досвід застосування міжнародних договорів
  3. Міжнародне право:4. Джерела міжнародного права
  4. Міжнародне право:1. Поняття і джерела міжнародного повітряного права
  5. Міжнародне право:6. Допоміжні джерела міжнародного права
  6. Розділ 2. Джерела міжнародного приватного права
  7. §1 Поняття та види джерел міжнародного права
  8. §J Поняття та джерела права міжнародних договорів
  9. §J Поняття, принципи та джерела міжнародного повітряного права
  10. Міжнародне право:3. Поняття дипломатичного і консульського права та їхні джерела
  11. 4. Інші джерела права (правовий прецедент, релігійно-канонічні тексти та міжнародно-правові акти).
- Европейское право - Международное воздушное право - Международное гуманитарное право - Международное космическое право - Международное морское право - Международное обязательственное право - Международное право охраны окружающей среды - Международное право прав человека - Международное право торговли - Международное правовое регулирование - Международное семейное право - Международное уголовное право - Международное частное право - Международное частное право - Международное экономическое право - Международные отношения - Международный гражданский процесс - Международный коммерческий арбитраж - Мирное урегулирование международных споров - Основы международного права - Политические проблемы международных отношений и глобального развития - Право международной безопасности - Право международной ответственности - Право международных договоров - Право международных организаций - Территория в международном праве -
- law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -