10.1. ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА
Європейська угода про міжнародні дорожні перевезення небез печних вантажів (Еигореап А%геетепі Сопсегпіщ ТНе Іпіегпаііопаі Саггіа§е о/Оащегош Соойх Ьу Коай—АБК). Укладена у Женеві 30 ве ресня 1957 р.
Верховна Рада України Законом від 2 березня 2000 р. № 1511 ІІІ приєднала Україну до цієї угоди (Офіційний вісник Украї ни. — 2000. — № 10).Конвенція про контракт міжнародного дорожнього перевезення пасажирів і багажу {СОПУЄПІІОП оп іНе Сопігасі /ог іНе Іпіегпаііопаі Саггіа$е о/Раззап^егз апсіЬщ?а?е Ьу Коай— СУК). Укладена у Женеві 1 березня 1973 р.
Конвенція про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажу країн СНД від 9 жовтня 1997 р.
Угода про маси і габарити транспортних засобів, що здійснюють міждержавні перевезення автомобільними дорогами держав—учасниць СНД. Укладена 4 червня 1999 р.
Угода про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів. Підписана 20 березня 1958 р. у Женеві з поправками 1995 р. Верховна Рада України ратифікувала цю Угоду Законом від 10 лютого 2000 р. № 1448ІІІ (Відомості Верховної Ради України. — 2000. —№10).
Двосторонні угоди між Україною та іноземними державами (на приклад, 18 травня 1992 р. у Варшаві було укладено "Угоду між Урядом України і Урядом Республіки Польща про міжнародні автомобільні пере везення").
Повітряний транспорт
Конвенція для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнарод них повітряних перевезень, укладена у Варшаві 12 жовтня 1929 р., та Га азький протокол до неї 1955 р.
Конвенція про уніфікацію деяких правил, що стосуються міжна родних перевезень повітряним транспортом, що виконуються особами,/>122
які не є перевізниками за договором. Укладена у 1961 р. у м. Гвадалахара. Конвенція доповнила згадану Варшавську конвенцію. Істотно була змінена Гватемальським протоколом 1971 р. та Монреальськими протоколами 1975 р.
Конвенція про міжнародну цивільну авіацію. Укладена у Чикаго 7 грудня 1944 р. Стосується адміністративних питань повітряного транс порту (стандартів, процедур, правил тощо).
Складовою конвенції є Ста тут Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО). Вона має статус спеціалізованої агенції ООН. У Конвенції 18 додатків. Конвенція набула чинності 4 квітня 1947 р., для України — 9 вересня 1992 р.Двосторонні угоди України з іноземними державами. До них, зок рема, належить Угода між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про повітряне сполучення від 13 квітня 1993 р.
Морський транспорт
Конвенція про уніфікацію деяких принципів, що стосуються коно саментів. Укладена у Брюсселі в 1924 р. Вона відома також як "Гаазькі правила". Доповнена Брюссельськими протоколами від 23 лютого 1968 р. та від 21 лютого 1979 р. Конвенція разом з доповненнями має напівофі ційну назву "ГаазькоВізбійські правила".
Конвенція про уніфікацію деяких принципів, що стосуються обме ження відповідальності власників морських суден. Укладена у Брюсселі у 1924 р. Нову редакцію Конвенції прийнято в 1957 р. Доповнена Брюс сельським протоколом від 23 лютого 1979 р.
Конвенція ООН про морські перевезення вантажів (ІІпііесіИаНот Сотепііоп оп іНе Сатанг о/Ооосіз Ьу 8еа). Укладена у Гамбурзі 31 бе резня 1978 р. Набрала чинності 11 листопада 1992р. після ратифікації її двома десятками держав. Відома як "Гамбурзькі правила". Їх застосову ють також держави, які формально ще не приєдналися до Конвенції.
Конвенція про перевезення морем пасажирів та їх багажу, укладе на в Афінах 13 грудня 1974 р., та Протокол 1976 р. до неї.
Законом України від 15 липня 1994 р. № 115/94ВР Україна приєдналася до Конвенції та Протоколу. Конвенція набула чинності 28 квітня 1987 р., а для України — 9 лютого 1995 р.
Конвенція про обмеження відповідальності за претензіями на пев ні ділянки моря. Укладена у Лондоні 19 листопада 1976 р. Змінена Про токолом у 1996р.
Конвенція про кодекс поведінки лінійних конференцій (Convention оп а Сойе о/ Сопйисі/ог Ьіпеаг Соп/егепсез). Укладена 6 квітня 1974 р.
123
7. Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення товарів (UniІей Капот СОПУЄПІІОП оп Іпіетаііопаі МиШтойаі Тгатрогі о/Ооосіз).
Укладена у Женеві 24 травня 1980 р.Окрім зазначених, є ще такі міжнародноправові акти:
Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил, що стосуються арешту морських суден (1952 р.);
Міжнародна конвенція про рятування (1989 р.);
Міжнародна конвенція про морські застави та іпотеки (1993 р.).
Транспорт внутрішніх водойм
Конвенція про уніфікацію деяких принципів, що стосуються від повідальності при зіткненні річкових суден. Укладена у Женеві 15 березня 1960 р.
Конвенція про свободу транзиту. Укладена у Барселоні у 1921 р. Формально Конвенція стосується всіх видів транспорту, а реально зас тосовується лише у сфері транспорту внутрішніх водойм, оскільки цей вид транспорту має обмаль "своїх" конвенцій, які б регулювали ці та інші питання.
Конвенція про обмеження відповідальності власників суден внутріш нього плавання (Сотепііоп ЕеШщ Ю іке Птііаііоп о/іНе ЬіаЬШіу о/0тегз ofInland Navigation УешЬ—CLN). Укладена у Женеві 1 березня 1971 р.
Конвенція про договір міжнародного перевезення пасажирів і ба гажу внутрішніми водними шляхами {СОПУЄПІІОП ОП іке Сопігасі/ог іке Іпіетаііопаі Саггіа%е о/Раххещегх апсіЬщ?а?е Ьу Іпіапй ?аіегц>ау5 — CVN). Укладена у Женеві 6 лютого 1976 р
Еще по теме 10.1. ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА:
- Міжнародне право:5. Договір і звичай — основні джерела міжнародного права
- Міжнародний договір як джерело національного права. Світовий досвід застосування міжнародних договорів
- Міжнародне право:4. Джерела міжнародного права
- Міжнародне право:1. Поняття і джерела міжнародного повітряного права
- Міжнародне право:6. Допоміжні джерела міжнародного права
- Розділ 2. Джерела міжнародного приватного права
- §1 Поняття та види джерел міжнародного права
- §J Поняття та джерела права міжнародних договорів
- §J Поняття, принципи та джерела міжнародного повітряного права
- Міжнародне право:3. Поняття дипломатичного і консульського права та їхні джерела
- 4. Інші джерела права (правовий прецедент, релігійно-канонічні тексти та міжнародно-правові акти).