9.4. ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ

РозділІ

Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів, що вживаються у Законі.

Стаття 2.

Стаття 3. Форми здійснення іноземних інвестицій.

Стаття 4. Об'єкти іноземного інвестування.

Стаття 5. Оцінка іноземних інвестицій.

Стаття 6. Законодавство про інвестиційну діяльність іноземних інвесторів на території України.

Розділ П

Державні гарантії захисту іноземних інвестицій

Стаття 7. Правовий режим інвестиційної діяльності.

Стаття 8. Гарантії у разі зміни законодавства.

Стаття 9. Гарантії щодо примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх посадових осіб.

Стаття 10. Компенсація і відшкодування збитків іноземним інвесторам.

Стаття 11. Гарантії в разі припинення інвестиційної діяльності.

Стаття 12. Гарантії переказу прибутків, доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій.

Розділ І

Державна реєстрація та контроль за здійсненням іноземних інвестицій

Стаття 13. Державна реєстрація іноземних інвестицій.

Стаття 14. Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій.

Стаття 15. Статистична звітність про іноземні інвестиції.

115

Розділ ІV

Підприємства з іноземними інвестиціями

Стаття 16. Організаційноправовіформипідприємствзіноземнимиінвестиціями.

Стаття 17. Установчі документи підприємств з іноземними інвестиціями.

Стаття 18. Обкладення митом.

Стаття 19. Умови реалізації продукції (робіт, послуг).

Стаття 20. Оподаткування.

Стаття 21. Права інтелектуальної власності.

Розділ V

Іноземні інвестиції на основі концесійних договорів, договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності Стаття 22.

Стаття 23. Договори (контракти) про інвестиційну діяльність. Стаття 24. Регулювання господарської діяльності за договорами (контрактами).

Розділ VІ

Іноземні інвестиції у спеціальних (вільних) економічних зонах

Стаття 25. Регулювання іноземних інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах.

Розділ VІІ

Розгляд спорів

Стаття 26. Порядок розгляду спорів. Стаття 27. Заключні положення.

У ст. 2 згаданого Закону зазначається, що іноземні інвестиції здійснюються у вигляді:

" іноземної валюти, яка визнається конвертованою Національним банком України;

валюти України — при реінвестиціях в об'єкт первинного інвес тування чи в будьякі інші об'єкти інвестування відповідно до законо давства України за умови сплати податку на прибуток (доходи);

іншого рухомого і нерухомого майна і пов'язаних з ними майно вих прав;

акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної осо би, створеного відповідно до законодавства України чи законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;

грошових вимог і прав на вимоги виконання договірних зобов'я зань, гарантованих першокласними банками, та таких, що мають вар

116

тість у конвертованій валюті, підтверджену згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;

будьяких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвер тованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтвер джена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на тери торії України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, про мислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноухау тощо;

прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами й використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства чи договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;

інших цінностей відповідно до законодавства України".

У ст. 3 Закону встановлено, що іноземні інвестиції можуть здійснюватися у таких формах:

" часткової участі у підприємствах, створюваних спільно з українськими юридичними та фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;

створення підприємств, які повністю належать іноземним інвес торам філіалів та інших відокремлених підрозділів іноземних юридич них осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;

придбання не забороненого законами України нерухомого або ру хомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержан ня майна і майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

придбання самостійно або за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею і використання природних ресурсів на території України;

придбання інших майнових прав;

в інших формах, не заборонених законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів з суб'єктами гос подарської діяльності України".

Отже, законодавство України про іноземні інвестиції — це система передусім матеріальноправових, а не колізійних норм.

117

Націоналізація — це захід, що вживається державою, у контексті якого майно, що перебуває у приватній власності, передається у власність держави, тобто одержавлюється. Термін "націоналізація" є антонімом терміна "приватизація".

Право держави на націоналізацію приватної власності, в тому числі тієї, що належить іноземцям, визнається міжнародним правом і є прерогативою суверенної держави. Хартія економічних прав і обов'язків держав, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1974 р., передбачила, що кожна держава має право націоналізувати іноземну власність. Держава, яка здійснює націоналізацію, має сплатити компенсацію відповідним приватним власникам. Спори про компенсації регулюються згідно з внутрішнім правом відповідної держави.

Націоналізація не вважається покаранням. Націоналізація тлумачиться як упевненість держави у тому, що зміна власності з приватної на публічну відповідає кардинальним інтересам суспільства загалом.

Міжнародне право засуджує грабіжницьку націоналізацію, але допускає таку, що супроводжується швидкою, адекватною й ефективною компенсацією.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

Спільні підприємства згідно з українським законодавством.

Чому на початку 90х років XX ст. виникла потреба у прийнятті в Україні спеціального закону про зовнішньоекономічну діяльність?

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Види зовнішньоекономічної діяльності.

Поняття "проста письмова форма" зовнішньоекономічного договору (кон тракту) і його розуміння українським законодавцем.

Законодавство, що регулює угоди щодо нерухомості, яка розміщується на території України.

Чи передбачає законодавство України обов'язкові умови зовнішньоеконо мічного контракту?

Чи всі зовнішньоекономічні договори реєструє держава?

Положення Віденської конвенції 1980 р. про договори купівліпродажу.

Види іноземних інвестицій, передбачені законодавством України.

Поняття націоналізації у зв'язку з іноземними інвестиціями.

118

Еще по теме 9.4. ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ: