Поняття публічного службовця. Обмеження та заборони, передбачені для публічних службовців

Поняття «публічний службовець», який слід трактувати як у широкому, так і у вузькому розумінні. У широкому розумінні публічний службовець - це професійний працівник будь-якої державної організації: органу, установи, підприємства, а у вузькому - це професійний працівник органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Виходячи з теоретичних напрацювань, основними ознаками публічного службовця є: заміщення посади в державних органах та їх апараті; професійна діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави; виконання державних/державно-владних повноважень; діяльність щодо забезпечення державних інтересів; діяльність від імені держави; заробітна плата за рахунок державних коштів.

Особливість державної служби як виду публічної діяльності особи зумовлює необхідність встановлення певного правового режиму щодо відповідності як її особистісних якостей, так і поведінки, встановленим вимогам, заборонам, обмеженням. Обмеження, передбачені чинним законодавством, можна класифікувати на дві групи: правообмеження, пов’язані із прийняттям на державну службу; правообмеження, пов’язані з проходженням державної служби.

Розділ IV Закону «Про державну службу» 2015 р. передбачає обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу. Важливо зазначити, що їхній перелік не є вичерпним, і вони можуть передбачатися й іншими нормативними актами. Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державний орган та його апарат особи, які: 1) досягла шістдесятип’ятирічного віку; 2) в установленому законом порядку визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена; 3) має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку; 4) відповідно до рішення суду позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади; 5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення - протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили; 6) має громадянство іншої держави; 7) не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення; 8) підпадає під заборону, встановлену Законом України «Про очищення влади».

3.