§ 1. Проблеми визначення складу злочину в теорії кримінального права
Різні значення терміна "склад злочину". Цей термін з'явився в юридичній літературі наприкінці XVI століття. Як зазначав М.Таганцев, спочатку він мав процесуальне значення — під складом злочину розуміли сукупність тих ознак, за якими можна було впевнитися в дійсному вчиненні злочину, щоб потім перейти до спеціального розшуку злочинця'. Лише наприкінці XVIII століття в німецькій літературі поняття "склад злочину" переноситься в матеріальне кримінальне право, але ще довго у визначенні цього поняття проявляється його процесуальне походження2. В сучасній юридичній літературі кримінальноправове розуміння поняття "склад злочину" є домінуючим. Склад злочину традиційно визначається як сукупність юридичних ознак, що встановлені кримінальним законом і визначають (характеризують) суспільне небезпечне діяння як злочин3. Водночас і на сьогодні при розкритті поняття "склад злочину" в теорії кримінального права є цілий ряд спірних питань. Одне з них — яке реальне явище відображає це поняття. Із 'ього приводу в кримінальноправовій літературі ^снує три точки зору. Одна з них зводиться до того, що "склад злочину є законодавчою моделлю злочин' певного виду"4, що це — правове поняття, яке "становить законодавчу характеристику (модель) злочину, що містить сукупність (систему) ' Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть Общая: Лекции. — Т. 1. — М., 1994. — С. 141. 2 Там само. 3 Див., наприклад: Баженов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть: Конспект лекций. — Днепропетровск, 1993. — С. 26; Коржанський М.Й. Уголовне право України. Частина Загальна: Курс лекцій. — С. 89; Наумов А.В. Российское уголовное право. Общая часть: Курс лекций. — С. 136. 4 Куриное Б.А. Научные основы квалификации преступлений. — М., 1984. — С. 34. 86 юридичних ознак, які характеризують окремі елементи злочину і в сукупності утворюють його склад"'. Прихильники другої точки зору розглядають склад злочину як соціальноправове явище, факт реального життя, "діяння, що містить описані в кримінальному законі суттєві ознаки злочину"2, або "сукупність фактів, з якою норма пов'язує кримінальноправові наслідки"3. За висловленою останнім часом ще однією точкою зору, склад злочину — це "конструкція... суто теоретична, наукова ^абстракція, яку майже кожен автор, котрий торкається проблеми складу злочину, розуміє і тлумачить посвоєму"4. Потрібно зазначити, що більшість авторів та прихильників кожної з точок зору вважають лише її правильною, доводячи хибність положень своїх опонентів. Між тим, як уявляється з позицій загальної теорії права, кожна з них заслуговує на увагу і, що важливо, певною мірою може бути узгоджена з іншими. Склад злочину як юридична конструкція. Називаючи склад злочину законодавчою моделлю злочинів певного виду, автори першої з наведених точок зору, по суті, розглядають його як специфічну юридичну конструкцію в кримінальному праві. Юридичні конструкції в загальній теорії права вважаються специфічними засобами юридичного вияву волі законодавця і "становлять специфічну побудову нормативного характеру, що відповідає певному типу чи виду... правовідносин, юридичних фактів, їх зв'язку між собою"5. Використання юридичних конструкцій надає нормативній регламентації суспільних відносин чіткості і визначеності, забезпечує необхідну формальну визначеність права6. Не торкаючись усіх специфічних ознак складу злочину як юридичної конструкції в кримінальному праві (про це — 1 Кригер Г.А. Состав преступления и квалификация содеянного // Советская юстиция. — 1985. — № 12. 2 Советское уголовное право. Общая часть. — М., 1981. — С. 98. 3 Болдырев Е.В., Галкин В.М. Уголовноправовая норма и состав преступления // Проблемы совершенствования советского законодательства: Труды. — М., 1977. — Вып. 10. — С. 131. 4 Малахов И.П. Основания уголовной ответственности // Советское государство и право. — 1991. — № 6. — С. 76. 5 Див.: Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2 т. — Т. 2. — С. 275—276. 6 Там само. 87 в наступному параграфі), варто наголосити ряд принципових моментів. 1. Склад злочину як галузева юридична конструкція є реально існуючим компонентом "правової матерії" — одним із засобів виразу змісту кримінального права. 2. Цей компонент є відносно самостійним — за своїм змістом і будовою він не співпадає ні з кримінальноправовою нормою в цілому (так званою логічною нормою)', ні з окремими нормативними приписами чи дефініціями окремих термінів. 3. За допомогою складу злочину як юридичної конструкції в кримінальному праві фіксується (моделюється) певний тип суспільне небезпечної поведінки, який законодавець визнає злочином певного виду2. 4. Склад злочину як юридична конструкція є засобом виразу змісту кримінального права досить високого рівня системності. Очевидно, таких засобів, як дефініції відповідних термінів та нормативні приписи, для фіксації в кримінальному законі певного типу суспільне небезпечної поведінки як злочину певного виду недостатньо. Зважаючи на зазначені моменти, для найменування такої юридичної конструкції в кримінальному праві доцільно використати термін "юридичний склад злочину". Склад злочину як поєднання юридичних фактів. Таке розуміння складу злочину також має своє пояснення з позицій загальної теорії права. Вона розглядає склад правопорушення як "особливу побудову фактів, що відображає головні сторони (елементи) правопорушення, а також особливості предмета правової охорони — об'єкт правопорушення і наявність загальної передумови відповідальності, тобто правосуб'єктності"3. Склад правопорушення "вбирає в себе не лише елементи самого правопорушення, але й ряд інших суттєвих фактів, що визначають юридичну відповідальність..."4. Отже, "перед нами — не просто комплекс юридичних фактів (фактичний склад), а своєрідне системне поєднання фактів, яке можна назвати фактичною конструкцією"5. ' Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2 т. — Т. 2. — С. 42—46. 2 У більшості випадків за допомогою такої юридичної конструкції "створюється" не лише злочин певного виду, а й окремі його різновиди (докладніше див. § 4 цієї глави). 3 Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2 т. — Т. 2. — С. 189. 4 Там само. 5 Там само. 88 Наведена характеристика може бути конкретизована щодо складу злочину як "кримінальноправового різновиду" складу правопорушення. Склад злочину в зазначеному розумінні є реально існуючим явищем соціальної дійсності, яке за своїм правовим змістом належить до сфери юридичних фактів. Склад злочину не зводиться до одного юридичного факту — відповідної поведінки суб'єкта; він включає і ряд інших юридичних фактів, зокрема, осудність, вік суб'єкта, без яких визнавати таку поведінку конкретним злочином взагалі не можна. У межах складу злочину поєднання різних юридичних фактів має системний характер; отже, для визнання відповідної поведінки конкретним злочином простої сукупності юридичних фактів, як правило, недостатньо — необхідно встановити ще й певні зв'язки між ними (часові, причиннонаслідкові, функціональні). Із урахуванням зазначених моментів для найменування такої "фактичної конструкції" доцільно використати термін "фактичний склад злочину". Склад злочину як наукова абстракція. В науці кримінального права склад злочину розглядається як кримінальноправова категорія, тобто найбільш широке поняття у цій галузі знань, над яким не може бути ще ширших понять'. Із цим, очевидно, можна погодитися, зробивши одне уточнення: мова йде про галузь саме кримінальноправових знань. На рівні загальної теорії права відповідні категорії після певного узагальнення можуть втратити свій "галузевий статус" і охоплюватися більш широкими поняттями (злочин — правопорушення; склад злочину — склад правопорушення тощо). В окремих випадках, як вже зазначалося, використання таких широких понять дає можливість вирішити проблеми, які в межах галузевої науки залишаються спірними протягом тривалого часу. Таке розуміння специфіки галузевих категорій дозволяє зробити ряд конкретних зауважень щодо складу злочину як категорії науки кримінального права. 1. З'ясовуючи співвідношення складу злочину з іншими кримінальноправовими категоріями, не треба намагатись охопити одну категорію іншою, як це іноді робиться в ^б.^с.У6^ ВЕ' логический ^ализ понятий права. К.. 89 навчальній літературі'. Як правило, таке співвідношення має більш складний характер і може бути з'ясоване з урахуванням механізму кримінальноправового регулювання в цілому. 2. Неприпустимо в межах науки кримінального права позначати одним і тим самим терміном "склад злочину" різні за своїм змістом явища. Кожне із цих явищ має позначатись окремим терміном, лексична форма якого, по можливості, має хоча б частково відображати відповідний правовий зміст. 3. Не можна погодитися з наведеною вище точкою зору, за якою склад злочину розглядається як суто теоретична конструкція і робиться висновок, що "підставою кримінальної відповідальності, основою законності і науки є невизначена теоретична побудова"2. Як вже зазначалося, "суто теоретична конструкція" відображає реальні правові явища. При цьому дискусії в науці з приводу змісту цих явищ, а інколи і їх суті, не можуть "відмінити" їх реального існування. Висновки: 1. У теорії кримінального права термін "склад злочину" вживається в трьох різних значеннях: а) як законодавча модель злочину певного виду; б) як поєднання юридичних фактів (діяння особи з іншими фактичними обставинами); в) як категорія науки кримінального права, суто теоретична конструкція. 2. Законодавча модель злочину певного виду є, по суті, юридичною конструкцією, за допомогою якої законодавець певний тип суспільне небезпечної поведінки визначає в кримінальному праві як злочин певного виду. Для найменування такої юридичної конструкції доцільно вживати термін "юридичний склад злочину". 3. Поєднання діяння особи з іншими фактичними обставинами (юридичними фактами) має системний характер, є своєрідною "фактичною конструкцією". Це означає, що для визнання діяння конкретним злочином потрібна не лише наявність (сукупність) відповідних юридичних фактів, а й певних зв'язків між ними. Для найменування 1 Наприклад, у підручнику з кримінального права Московського університету стверджується, що за обсягом поняття злочину ширше за поняття складу злочину, що "злочин — це діяння, яке містить склад злочину" (Див.: Советское уголовное право. Общая часть. — С. 103). 2 Малахов В.П. Основания уголовной ответственности // Советское государство и право. — 1991. — № 6. — С. 76. 90 даної "фактичної конструкції" доцільно вживати термін "фактичний склад злочину". 4. Як реально існуючі правові явища юридичний склад злочину і фактичний склад злочину належать до різних елементів механізму кримінальноправового регулювання, виконують у ньому різні функції. Тому, очевидно, кожний з них в теорії кримінального права має розглядатись окремо. 5. Різні погляди на юридичну природу складу злочину в теорії кримінального права не дають підстав розглядати його лише як наукову абстракцію, суто теоретичну побудову. У зв'язку з цим не можна погодитися з пропозиціями взагалі відмовитися в науці кримінального права від категорії "склад злочину". Навпаки, реальність правових явищ, які пов'язуються з цією категорією, ставить завдання перед наукою кримінального права дослідити зазначені явища глибше і, відповідно, осмислити та виявити суть і зміст категорії "склад злочину" більш повно і точно.
Еще по теме § 1. Проблеми визначення складу злочину в теорії кримінального права: