§ 4. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
Підстави призначення більш м'якого покарання, ніх передбачено законом. Як уже зазначалось, призначення такого покарання є винятком з першого загального начала призначення покарання. Стаття 44 КК пов'язує можливість призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, з такими підставами: а) виняткові обставини справи; б) особа винного. ' Див : Правовісник — С. 90. 388 Виняткові обставини справи — це ті обставини, які суттєво зменшують ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину. У даному разі вони можуть стосуватися лише події злочину, оскільки особа винного виділена в ст. 44 як окрема підстава призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. Винятковими обставинами справи можуть бути визнані, зокрема, кілька встановлених по справі пом'якшуючих обставин, передбачених ч. 1 ст. 40 КК. Як виняткові можуть розглядатися також інші обставини, які суд визнав як такі, що пом'якшують відповідальність, відповідно до ч. 2 ст. 40. У окремих випадках винятковою може бути визнана й одна обставина (наприклад, протиправна поведінка потерпілого), яка у поєднанні з іншими — невинятковими — обставинами суттєво зменшує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину. Врахування особи винного при призначенні більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, пов'язане з встановленням таких даних, які свідчать про його відносно невелику суспільну небезпечність на момент призначення покарання. Ці дані можуть характеризувати винного як особистість до вчинення злочину, під час, а також після його вчинення. Ті обставини, які суд визнає винятковими, а також ті дані про особу винного, які, на думку суду, свідчать про його відносно невелику суспільну небезпечність, обов'язково мають бути наведені у вироку'. Порядок призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. Аналіз ст. 44 КК дозволяє виділити ряд етапів, які має пройти суд при призначенні більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. Послідовність цих етапів пов'язана з вирішенням таких питань: 1) чи є підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом; 2) чи необхідно призначити винному таке покарання; 3) у чому саме полягає призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом; 4) яке конкретне покарання треба призначити винному. Підстави призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, були розглянуті вище. Що стосується необхідності призначення такого покарання, то питання про це виникає тоді, коли мінімальні межі санкції статті, за якою засуджується винний, не дозволяють врахувати „». ^"."п^3" 2 "• 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 ГРУДНЯ 1995 p. № 22 // Правовісник С. 81 389 відповідні виняткові обставини та особу винного. При цьому кримінальний закон пов'язує можливість застосування ст. 44 КК щодо будьякої категорії злочинів, в тому числі і щодо тяжких та особливо тяжких. Водночас санкції деяких статей Особливої частини КК роблять застосування ст. 44 зайвим, оскільки в них передбачені найбільш м'які види покарань та мінімальні їх межі. Окремого розгляду потребує питання про види більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. Види більш м'якого покарання, ніх передбачено законом. Основними видами такого покарання є: 1. Призначення основного чи додаткового покарання того самого виду, що передбачений у санкції статті, за якою засуджується винний, але нижче від мінімальної (найнижчої) межі, встановленої цією санкцією. Мінімальною межею для даного виду "більш м'якого покарання, ніж передбачено законом" є мінімальна межа даного виду покарання, встановлена відповідною статтею Загальної частини КК. 2. Призначення більш м'якого виду основного покарання, ніж той (ті), що передбачені в санкції статті, за якою засуджується винний. При визначенні, який вид покарання є більш м'яким, необхідно керуватись послідовністю переліку покарань у ст. 23 КК; у даному разі вона визначена за принципом від більш суворого виду покарання до менш суворого. Застосовуючи цей варіант призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, треба мати на увазі, що він дозволяє призначити будьякий із більш м'яких видів покарання, ніж той, що передбачений санкцією (наприклад, штраф замість позбавлення волі). 3. Непризначення додаткового покарання, передбаченого в санкції статті, за якою засуджується винний, як обов'язкове. 4. Непризначення штрафу при застосуванні умовного засудження та відстрочки виконання вироку (статті 45, 46' КК). В окремих випадках застосування ст. 44 може полягати у поєднанні кількох із наведених вище видів більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. Висновок суду про обрання конкретного виду (кількох видів) більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, має бути відображений у мотивувальній частині вироку. Конкретна міра більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, повинна бути зазначена в резолютивній частині вироку з обов'язковим посиланням на ст. 44 КК як на спеціальну правову підставу призначення такого покарання.
Еще по теме § 4. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом: