§ 2. Форми кримінальної відповідальності
Підстава виділення форм кримінальної відповідальності. При розкритті поняття кримінальної відповідальності основна увага зверталася на її юридичну природу та основний зміст. Водночас зазначалося, що конкретний зміст кримінальної відповідальності, а відповідно, і її обсяг може бути різним залежно від того, чи поєднується державний осуд особи, яка вчинила злочин (покладення на особу "тавра" злочинця), з конкретним заходом кримінальноправового впливу, а якщо поєднується, то з яким саме заходом. Конкретний зміст кримінальної відповідальності зумовлений зазначеними обставинами, є підставою виділення окремих її форм. Відповідно до чинного кримінального законодавства України та виходячи з викладеної вище сутності кримінальної юдповідальності, за цією підставою можна виділити такі u форми: а) покарання; б) звільнення від покарання; в) умовне незастосування покараЪэя ("особлива" форма кримінальної відповідальності)'. око'м*'0^ 3 види1ених Форм кримінальної відповідальності є предметом То^/ ого' ш докладаого. Розгляду (див. глави XV. XVI, ХІХ, XX). іюз^Ї12''11'™ "с ^'"^е™1" в ньому параграфі зводиться, по суті, до ЕГвІдпГ^льност?110^'1 конкретного ^ ™» ФОРМИ ^РИМІ 77 До цих форм не віднесено звільнення від кримінальної відповідальності, юридична природа якого потребує окремого визначення. Покарання є основною формою кримінальної відповідальності. Конкретний зміст кримінальної відповідальності в цій формі включає: а) державний осуд особи, що вчинила злочин, — визнання особи винною у вчиненні конкретного злочину судом в обвинувальному вироку; б) призначення їй судом конкретної міри покарання; в) рішення суду про реальне відбування покарання особою; г) реальне (повне чи часткове) відбування особою призначеної судом міри покарання; д) перебування особи в особливому правовому становищі — стані судимості. Отже, покарання як окрема форма кримінальної відповідальності передбачає найбільш повний "набір" її елементів. Звільнення від покарання є винятковою формою кримінальної відповідальності. Конкретний зміст кримінальної відповідальності в цій формі втілюється у двох варіантах. Перший варіант передбачає: а) державний осуд особи, що вчинила злочин, — визнання особи винною у вчиненні конкретного злочину судом в обвинувальному вироку; б) непризначення їй судом конкретної міри покарання взагалі. Цей варіант звільнення від покарання передбачений, зокрема, в ч. 2 ст. 50 КК. Другий варіант звільнення від покарання передбачає: а) державний осуд особи, що вчинила злочин, — визнання особи винною у вчиненні конкретного злочину судом в обвинувальному вироку; б) призначення їй судом конкретної міри покарання; в) рішення суду про повне і безумовне звільнення особи від відбування призначеного покарання. Цей варіант передбачений, зокрема, в ст. 48, ч. 1 ст. 54 КК у випадках, коли суд постановляє обвинувальний вирок щодо зазначених у цих статтях осіб. Таким чином, звільнення від покарання є найбільш "м'якою" формою кримінальної відповідальності, оскільки вона включає, по суті, лише один елемент — державний осуд особи, що вчинила злочин. У Кримінальному кодексі України є ряд статей, що передбачають звільнення особи, яка відбуває покарання, від подальшого його відбування (зокрема статті 52, 53, у певних випадках — ст. 54). У цьому разі мова, очевидно, йде не про окремий варіант звільнення від покарання, а про особливі випадки зміни у відбуванні покарання. 78 Умовне незастосування покарання є особливою формою кримінальної відповідальності. Конкретний зміст кримінальної відповідальності в цій формі передбачає: а) державний осуд особи, що вчинила злочин, — визнання особи винною у вчиненні конкретного злочину судом в обвинувальному вироку; б) призначення їй судом конкретної міри покарання; в) рішення суду про незастосування призначеного основного покарання за певною умовою (воно може бути доповнене рішенням про незастосування і призначеного судом додаткового покарання); в) виконання особою протягом встановленого строку обов'язків, що випливають із визначеної судом умови незастосування покарання; г) перебування особи протягом певного строку в особливому правовому становищі — стані судимості. В чинному Кримінальному кодексі України зазначена форма кримінальної відповідальності передбачена статтями 45, 46, 461. Вона включає "набір" специфічних елементів кримінальної відповідальності, тому і названа особливою її формою. Юридична природа звільнення від кримінальної відповідальності. Звільнення від кримінальної відповідальності як окремий самостійний інститут кримінального права в юридичній літературі часто розглядається як окрема форма реалізації кримінальної відповідальності'. Такий висновок є досить спірним. Звільнення особи від кримінальної відповідальності відбувається без визнання її винною у вчиненні злочину судом в обвинувальному вироку. Отже, передбачена Конституцією та Кримінальним кодексом України обов'язкова форма державного осуду особи, яка вчинила злочин, тут відсутня. Відповідно, відсутній і той елемент кримінальної відповідальності, без якого вона просто не існує. У такому разі слід говорити не про окрему форму кримінальної відповідальності, а про особливу форму досягнення кримінальноправового компромісу між державою — в особі відповідних органів — і особою, яка вчинила заборонене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння, але не визнана судом винною у вчиненні злочину. ' Див.: Наумов А.В. Российское уголовное право. Общая часть: Курс лекций — М., 1996. — С. 438—439. 79
Еще по теме § 2. Форми кримінальної відповідальності: