§ 10. Чинність кримінального закону в часі
Згідно зі ст. 6 КК України злочинність і караність діяння визначаються законом, який діяв під час вчинення цього діяння. Закон, що усуває караність діяння або пом'якшує покарання, має зворотну силу, тобто поширюється з моменту набрання ним чинності також на діяння, вчинені до його видання2. Закон, що встановлює караність діяння або посилює покарання, зворотної сили не має. Чинним визнається закон, що набув законної сили до його скасування чи заміни новим законом, а якщо закон було прийнято на певний строк — до закінчення такого строку. Питання набрання законної сили законом врегульовані ч. 5 ст. 94 Конституції України так: "Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування". Офіційними джерелами, в ' Докладніше див.: Коментар... — С. 29—31. 2 Формулювання ч. 2 ст. 6 КК про зворотну силу кримінального закону щодо діянь, вчинених "до його видання" є невдалим. Очевидно, що в даному разі мова має йти не про видання кримінального закону, а про набрання ним чинності. 53 яких публікуються закони, є Відомості Верховної Ради України та газета "Голос України". Згідно з ч. 1 ст. 6 КК злочинність і караність діяння визначаються законом, який діяв на час вчинення цього діяння. Однак ч. 2 ст. б обумовлює випадки, коли прийнятий новий закон усуває злочинність діяння або пом'якшує покарання за нього. Такий закон має зворотну силу, тобто поширюється з моменту набрання чинності на діяння, вчинені до його видання. Проте закон, що встановлює караність діяння або посилює покарання, зворотної сили не має (ст. 58 Конституції). Усунення або встановлення караності діяння, а також пом'якшення або посилення покарання здійснюються шляхом законодавчого виключення чи введення нового складу злочину, шляхом зміни диспозиції або санкції, а також шляхом введення або виключення обставин, що зменшують або збільшують ступінь суспільної небезпеки певного злочину. Якщо закон виключає караність діяння, він має зворотну силу — діяння, вчинене особою до набрання сили цим законом, більше не вважається злочинним. Кримінальна справа щодо неї не може бути порушена, а наявна підлягає закриттю за відсутністю складу злочину. Якщо особа вже засуджена і відбуває покарання за певне діяння, то на підставі ч. 2 ст. 54 КК вона підлягає звільненню від покарання у порядку ст. 405' КПК. Така особа, а також особа, яка повністю відбула покарання за це діяння, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 55 КК визнаються такими, що не мають судимості. Зворотну силу має і закон, який пом'якшує покарання. Пом'якшення покарання визначається шляхом порівняння санкцій попереднього та нового закону, який набув чинності, як щодо основних, так і щодо додаткових покарань, а також і поєднання цих покарань. Якщо новий закон пом'якшує покарання, то застосовується саме він щодо діянь, вчинених до набрання ним чинності. Особам, засудженим за даний злочин на підставі раніше чинного закону, міра покарання, що перевищує санкцію нововиданого закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленого новим законом, на підставі ч. З ст. 54 КК у порядку ст. 405' КПК. При цьому ч. З ст. 54 передбачає два варіанти співвідношення покарання, яке було призначене засудженому за "старим" законом, із санкцією нововиданого закону: 54 а) покарання за "старим" законом і максимальна межа санкції нововиданого закону є покараннями одного і того самого виду; при цьому максимальна межа санкції нововиданого закону менша від покарання, призначеного за "старим" законом; б) покарання за "старим" законом і максимальна межа санкції нововиданого закону є покараннями різних видів; при цьому максимальна межа нововиданого закону передбачає більш м'який вид покарання. За обома варіантами призначене засудженому за "старим" законом покарання зменшується до максимальної межі санкції нововиданого закону. Закон, що встановлює караність діяння або посилює покарання, зворотної сили не має. Особа, яка вчинила злочин до набрання чинності цим законом, відповідає за законом, який діяв під час вчинення даного злочину. Наприклад, особам, які вчинили крадіжки індивідуального майна громадян до 16 лютого 1993 p., коли набув чинності Закон "Про внесення доповнень і змін до Кримінального і Кримінальнопроцесуального кодексів України" від 26 січня 1993 p., що посилив покарання за даний злочин, суд повинен призначати покарання за санкцією ст. 140 у попередній редакції.
Еще по теме § 10. Чинність кримінального закону в часі: