8.14. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом
Незаконним заняттям рибним, звіриним або ін-
ним водним добувним промислом називається вилов
водних тварин (в тому числі і морських) у
горіальних водах України, внутрішніх річках,
'ах І водоймищах без належного дозволу чи в
353
заборонений час або забороненими способами та знаряддями.
Предметом цього злочину є різної породи риби, раки, креветки, кальмари, восьминоги, дельфіни та інші водні тварини, а також морські водорості і трави, які мають промислове значення для виробництва добрив, медичних препаратів або продуктів харчування.
Незаконний вилов водяних хутрових звірів - видри, бобрів, ондатри, хохулі - кваліфікується за ст.
248 КК як незаконне полювання.Незаконне заволодіння на свою користь або на користь інших осіб рибою, водними тваринами, шр не перебувають у стані природної свободи, не може кваліфікуватися за ст. 248 КК. Дії осіб, винних у незаконному вилові риби, добуванні водних тварин, що вирощуються колгоспами, радгоспами, іншими державними, колективними або приватними підприємствами і організаціями в спеціально влаштованих чи пристосованих водоймах, або винних у заволодінні рибою, водними тваринами, відловленими цими організаціями, кваліфікуються як розкрадання державного, колективного чи приватного майна за ст. 185 КК (п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990 p.).
Порядок зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом регулюється постановами Кабінету Міністрів України.
Незаконний лов риби чи добування інших водних тварин визнається злочином у випадках, якщо він вчинюється: а) без належного дозволу (квитка, ліцензії, угоди і т. ін.); б) у заборонений час; в) забороненими способами і знаряддями (застосування електроструму, вибухівки, отруйних речовин тощо); г) у недозволених місцях і заподіює істотну шкоду.
Обчислення розміру шкоди, заподіяної незаконним заняттям рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, проводиться за таксами, встановленими додатком № 10 до постанови Кабінету Міністрів від 19 квітня 1993 р.
№287.Згідно з таксою нараховується сума в кількості мінімальних розмірів заробітної плати:
1) риби (за один екземпляр): осетрові риби та їх гібриди (крім білуги чорноморської, шипа, стерляді, осетра атлантичного) - 8,5; лососеві (крім лосося чорноморсь-
354
кого та лосося дунайського), таймень - 3; форель, сом, камбала-калкан - 2,5; вугор, марена (крім марени дніпровської і марени кримської) - 1,5; товстолоб, білий амур* чорний амур, окунь смугастий, сазан, лин, судак, щука', буфело, луфер, камбала (крім камбали-калкана) -І- короп, лящ, жерех, кефаль, минь, в'язь, канальний сомик, оселедець, акула-катран, морський язик, скумбрія -
0 5;'головень, шемая, скат, морський лин, морський пі вень - 0,7; тараия, плітка, синець, білозірка (кліпець), підуст, чехоня, карась - 0,5; бички всіх видів (крім бич- ка-рижика звичайного та бичка золотистого) - 0,3; сар ган - 0,2; барабуля, ставрида - 0,2;
водні безхребетні: раки (крім рака широкопалого), краби (крім краба трав'яного, краба волохатого, краба кам'яного, краба мармурового та краба прісноводного), устриця (крім устриці їстивної), рапана - 0,1; морський їжак, морська зірка, змієхвостки, голотурії та інші гол кошкірі «сидячих» видів, кишечно-порожнинні «сидя чих» видів - 0,05; мідії, модіоли, мії, кардіуми, солени, венуси, донакси, інші двостулкові молюски «сидячих» видів - 0,03; креветки - 0,01; восьминіг - 0,03; каль мар, каракатиця - 0,02; губки «сидячих» видів - 0,01 (за 1 кг);
водні рослини: морські водорості «сидячих» видів- 0,04 (за 1 кг); річкові та болотні водорості, ряска - 0,02 (за 1 кг).
У примітці до додатку № 10 встановлено, що розмір шкоди, заподіяної незаконною -заготівлею ікри осетрових і лососевих риб, зазначених у цій таксі, обчислюється з розрахунку 50 мінімальних розмірів заробітної плати за
1 кг заготовленої продукції.
Незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом кваліфікується за ч. 2 ст. 249 КК за ознакою вчинення його способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, яка раніше була судимою за ст.
249 КК.Дії осіб, які скуповують або збувають завідомо неза-
лнно здобуту продукцію водного, рибного чи іншого
Добувного промислу (ст. 249 КК), кваліфікуються за
0Т- '?* КК. Якщо ж такі дії були заздалегідь обіцяні
. яка займається рибним, звіриним або іншим до-
им промислом, або ці дії в силу їх систематичності
І підстави розраховувати на таке сприяння, то
355
вони кваліфікуються як співучасть у злочині за ч 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 249 КК.
Дії посадових осіб, які вступають у злочинні угоди з браконьєрами чи самі самостійно вчинюють такі злочини, як незаконне заняття рибним промислом, кваліфікуються за сукупністю злочинів за статтями 249 та 364 КК (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990р.).
Незаконне заняття рибним або іншим водним добувним промислом, поєднане з погрозами працівникам рибоохорони, громадським інспекторам охорони рибних запасів, а також громадянам, які виконували свій громадський обов'язок, або вчинення стосовно цих осіб насильницьких дій у зв'язку з їх участю в попередженні чи припиненні правопорушення, створює сукупність злочинів, передбачених статтями 249 та 350 КК.
Дії осіб, які вчинили опір працівникам міліції або членам громадського формування з охорони громадського порядку при виконанні ними обов'язків по охороні рибних запасів і боротьбі з порушенням правил полювання і рибальства, кваліфікуються за ст. 342 КК чи ст. 350 КК.