<<
>>

Зняття інформації з каналів зв’язку

Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» (п. 9 ст. 8) надано право оперативним підрозділам знімати інформацію з каналів зв'язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації.

В усіх випадках дані, які отримані за допомогою технічних засобів, підлягають обов'язковому контролю і процесуальному закріпленню як докази, що будуть використані при розкритті та розслідуванні злочинів. Для проведення такого оперативно-розшукового заходу, як зняття інформації з каналів зв'язку та застосування інших технічних засобів отримання інформації, потрібні не тільки законні підстави, а й відповідна санкція слідчого судді. Зняття інформації з технічних каналів зв'язку здійснюється на підставі подання, оформленого керівником органу, уповноваженого на проведення оперативно- розшукової діяльності і відповідного рішення судді.

Одним із видів зняття інформації з каналів зв'язку є прослуховування телефонних розмов. Прослуховування телефонних переговорів — це негласне отримання інформації, переданої по лініям телефонного зв'язку особами, підозрюваними у вчиненні злочинів, або особами, винність яких встановлена, але вони розшукуються у зв'язку з ухиленням від кримінальної відповідальності. Прослуховування телефонних переговорів здійснюється оперативно-технічними підрозділами органів внутрішніх справ чи Служби безпеки України, податкової міліції. Прослуховуванню можуть бути піддані переговори, які ведуться з домашнього телефону, службових телефонів, чи телефонів-автоматів з використанням ліній провідного, космічного чи стільникового зв'язку.

Оперативно-розшукова інформація, об'єктивно зафіксована за допомогою технічних засобів у речовій (мовній) формі, створює додаткові гарантії її достовірності і при її одержанні з дотриманням законних вимог, може перетворюватись на доказову інформацію, необхідну для використання у процесі доказування при кримінальному провадженні, та при розробці профілактичних заходів.

Перетворення оперативно-розшукової інформації, здобутої негласними методами, в тому числі і через зняття інформації з каналів зв'язку та при застосуванні інших технічних засобів, із негласної у гласну, із закритої у відкриту, називається легалізацією оперативно-розшукової інформації. Легалізація оперативно-розшукової інформації — це передбачені законом прийоми і методи введення в процес доказування матеріалів-носіїв доказової інформації, отриманої шляхом використання технічних засобів та інших негласних оперативно-розшукових заходів.

Результати прослуховування телефонних переговорів та зняття інформації з інших каналів зв'язку оформляються рапортом або довідкою, в яких вказуються час і місце проведення прослуховування, дані про засоби звукозапису і їх основних технічних характеристик, зміст фонограми, вказівку на факти і обставини, які стосуються злочину, чи мають відношення до цілей прослуховування.

При необхідності розгляду в судовому засіданні матеріалів

прослуховування телефонних переговорів чи матеріалів зняття інформації іншими технічними засобами фонограми переговорів в якості доказів представляються в суд.

За можливістю використання оперативно-розшукової інформації, отриманої шляхом зняття її з каналів зв'язку та застосуванням інших технічних засобів, необхідно диференційовано підходити до її оцінки:

- за цілями її отримання (для розкриття злочину, затримання розшукуваного злочинця, встановлення безвісно зниклого тощо);

- джерелами отримання;

- часом і місцем отримання;

- формою закріплення;

- тактичною значимістю;

- можливостями легалізації;

- достатності даних для розкриття злочину;

- за оперативністю реагування (негайно, коли виникає загроза життю, здоров'ю, загроза державній, військовій, економічній чи екологічній безпеці) чи планово в наступний період, після тривалої підготовки і т. ін.).

Зняття інформації з технічних каналів зв'язку полягає в негласному отриманні інформації про поведінку і дії осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, шляхом контролю спеціальними технічними засобами за електромагнітними і іншими полями, виникаючими в результаті передачі різних відомостей мережами електрозв'язку, роботи комп'ютерних мереж, використання баз даних інформаційно-пошукових систем, здійснюючих збирання, накопичення, обробку, зберігання, пошук і розповсюдження інформації.

Безумовно, оперативний працівник проявить наївність, якщо буде вважати, що записані телефонні розмови, інші переговори, які ведуться по комп'ютерним мережам, представляють собою відомості придатні для негайного використання в кримінальному судочинстві. Особи, які здійснюють злочинні дії, маскують свою поведінку, застосовують в телефонних переговорах та в інших каналах зв'язку умовні фрази, жаргонні висловлювання, паролі, клички, зарані обумовлені кодові слова. Вони можуть використовувати технічні засоби захисту інформації, протидії можливості звукозапису, створювати спеціальний шумовий фон, змінювати телефони, використовувати канали зв'язку, які належать стороннім особам, говорити на інших мовах чи використовувати діалекти. Тому зняття інформації з технічних каналів зв'язку може бути ефективним, якщо воно виконується кваліфікованими спеціалістами за допомогою відповідної оперативно-технічної апаратури. Але важливо не тільки зафіксувати, зняти інформацію, а дослідити її, тобто оперативно «прочитати», обробити, встановити зв'язок між конкретними особами, визначити характер діяльності контрольованих осіб, їх причетність до конкретних злочинів. Обробляючи оперативну інформацію, отриману шляхом зняття її з каналів зв'язку, оперативні працівники можуть з дотриманням вимог конспірації залучити до її дослідження необхідних спеціалістів, криптологів, консультантів, перекладачів.

Під зняттям інформації з каналів зв'язку розуміються не тільки телефонні переговори, а й інший обмін відомостями, який може проходити в різній формі: візуально, через комп'ютерні мережі, аудійно, радіо, передачі даних сигналом тощо.

Прослуховування телефонних переговорів, зняття інформації з інших технічних каналів зв'язку, як вже зазначалося, може здійснюватись за наявності підстав, передбачених оперативно-розшуковим законодавством та постановою судді, оскільки їх проведення обмежує права громадян, передбачені Конституцією України. Але в санкції судді немає потреби при необхідності проведення таких оперативно-розшукових заходів стосовно затриманих, арештованих та засуджених, які перебувають в приміщеннях органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

Характерним прикладом реалізації оперативно-розшукової інформації, отриманої шляхом зняття інформації за допомогою технічних засобів, може бути наступний. Прослуховуючи розмови особи, яка підозрювалась у вчиненні крадіжок із магазинів, оперативні працівники встановили, що підозрюваний стурбований тим, що в підвалі одного із будинків, де він сховав крадені речі, необачно залишив свій піджак. Працівники житлово-комунальної служби, «планово оглядаючи підвал з метою ремонту», виявили крадені речі. Піджак підозрюваного був впізнаний членами його сім'ї, що і послужило подальшому розкриттю злочину.

Порядок проведення технологічних процедур зняття інформації з каналів зв'язку та застосування інших технічних засобів отримання інформації регулюється відомчими нормативними актами МВС України і Служби безпеки України.

Електронні засоби комунікації, такі як телефон, телефакс, телеграф і службово-особисті радіостанції на сьогодні мають повсюдне поширення і дають змогу отримувати приголомшливий масив ділової й інтимної інформації, що стосується досліджуваного об'єкту. Оперативним працівникам необхідно знати детальніше, як усе це робиться, залишаючи осторонь проникнення в комп'ютерні мережі, що проводяться по лініях телефонного зв'язку (то, чим займаються хакери...). А зважаючи, що організовані злочинні групи та нерідко і злочинні одинаки досить часто прибігають до технічного зняття інформації не тільки майбутніх жертв, а й самих оперативних підрозділів, то розбиратись в можливостях як зняття інформації, так і захисту каналів зв'язку просто необхідно.

Радіочастотне спілкування здійснюється, як правило, за допомогою спеціальних радіостанцій і радіотелефонів, що діють переважно в діапазоні ультракоротких хвиль (УКВ).

Під радіотелефоном мається на увазі радіостанція, що функціонує в парі з телефонною лінією, причому вся ця система може бути або суто індивідуальною (радіоподовжувачі), або груповою.

Практика радіоспілкування залежить від конструкції апаратури і здійснюється як на єдиній спільній частоті, так і на різних; як одночасно, тобто дуплексно, без перемикання «прийом-передача», так і по черзі (тобто сімплексно) з таким перемиканням.

Для перехоплення радіопереговорів треба знати частоту радіопередачі, на яку під час прослуховування і настроюють свою несучу апаратуру. Якщо ж робоча частота передавача є абсолютно невідомою (деяку орієнтацію тут здатні дати габарити і конструкція вживаних антен...), необхідно виявити радіоповідомлення й уважно проскандувати весь діапазон широкохвильовим радіоприймачем (сканером), відстежуючи потрібну хвилю за нюансами розмови або голосом того, хто спілкується. Іноді подібне перехоплення вдається провести за допомогою телевізійного або мовного УК-приймача, або західного «секонд-хендового» радіотелефону.

Знаючи, що прийом і передача часто відбуваються на різних частотах, доцільно мати під рукою два радіоприймачі, кожен з яких наглядає за окремою смугою контрольованого діапазону.

Оскільки факт радіоперехоплення не можна виявити, для нейтралізації подібної неприємності розроблено активні прийоми, на зразок кодування радіосигналів або різко «стрибаючої» частоти. Зустрівшись з такими хитрощами, простіше не долати їх, а перейти на інші шляхи здобування потрібної інформації.

Будучи найбільш використовуваним інструментом під час людського спілкування, телефон надає унікальні можливості для непомітного проникнення в особисте й ділове життя свого власника, можна слухати як телефонні переговори, так і всі бесіди, що ведуться в кімнаті при покладеній на важіль трубці. Тут, можливо, знадобиться деяка «доробка» телефонного апарату, хоча часто примудряються обходитися і без неї.

Доробка перспективного телефону виконується за допомогою імітування його поломки («гра на лінії») і подальшої переробки під прикриттям «ремонту», або під час нелегальних відвідувань контрольованого приміщення.

Реєструвати переговори можна як «на слух», так і із застосуванням автоматичного запису на магнітну стрічку, коли магнітофон, що пише, починає діяти лише з моменту зняття трубки (реагуючи на те, що напруга, що фіксується, знижується в лінії з вихідних 60 вольт до робочих 5 — 20 вольт), або після появи звуків голосу (специфічна система, що реалізується в деяких промислових диктофонах).

Саморобні конструкції подібних пристроїв можна виконати за схемами, досить поширеними в загальній та спеціальній літературі.

Загальновживані варіанти підслуховування контрольованого телефону є наступними:

а) безпосереднє підключення до телефонної лінії;

- просто на АТС;

-десь на лінії, в довільному місці між телефонним апаратом і АТС;

б) індукційне (тобто безконтактне) підключення до телефонної лінії.

в) розміщення радіожучка на телефонній лінії, з його з'єднанням:

- у розрив ланцюга;

- паралельно ланцюгу;

г) слухання через ланцюг дзвінка;

д) внутрішньокімнатне прослуховування із застосуванням високочастотного накачування;

є) вбудовування в апарат жучка, який активізується за кодом через будь- який дальній телефон. Код при цьому може бути або частотним (зовнішній звукогенератор...), або імпульсним (паракратний набір номера або плюс ще однієї цифри...).

ж) вбудовування в апарат жучка, який тимчасово блокує важіль трубки під час опускання її після відповіді на звичайний телефонний дзвінок.

Безпосереднє підключення до телефонної лінії здійснюється на телефонній станції або на будь-якій ділянці лінії від телефону до АТС, причому найчастіше в розподільній коробці в зоні будинку, де зазвичай проводиться розводка кабелю.

Щоб виявити потрібні дроти, можна з'єднати переносну трубку-телефон до будь-якої пари проміжних контактів і, набравши номер об'єкту, прокувуати кінчиками пальців, випадковою монетою або ж неоновою лампою і світлодіодним пробником по окремих клемах, відзначаючи (через удар струмом, сильне іскріння, спалах світлодіода) явно підвищену (до 100 вольт і більше) напругу виклику. Відшукавши таким чином необхідну лінію, від неї прокидають до сусіднього поста прослуховування або встановленому неподалік магнітофону непомітне відведення, причому як останнє можна задіювати завжди наявні в кабелі невикористані дроти.

Оскільки АТС перемикає лінію на розмову при шунтуванні її опором близько 1000 Ом, застосування для підслуховування апаратури з низькоомним входом спричиняє перевантаження телефонної мережі і падіння напруги з імовірністю виявлення постороннього втручання. Розуміючи це, паралельний телефон слід з'єднувати через опір номіналом в 600-1000 Ом. Звичайні демаскуючі ознаки погано виконаного підключення виявляються перш за все в клацаннях і перепадах гучності, що виникають при розмові в контрольованому телефоні.

При індукційному підключенні до телефонної лінії ухиляються від безпосереднього контакту з телефонною мережею, тому його досить важко виявити. Принцип дії такого відведення будується на тому, що довкруж звичайних дротів при проходженні по них електричного струму виникає електромагнітне поле, яке викликає індукційний струм у розташованому поблизу провіднику. Для реалізації цього ефекту потрібно один з дротів зовнішньої лінії обмотати навколо мініатюрної багатовиткової котушки з феромагнітним сердечником або розмістити його поблизу подібної котушки в броньовому сердечнику. Виводи імпровізованого трансформатора під'єднують до підсилювача низької частоти, диктофона або мікропередавача.

За наявності доброго електромагнітного детектора, оптимальне перехоплення подеколи вдається виконувати на відстані 10 — 80 сантиметрів від телефонної лінії, розмістившись по сусідству з контрольованим апаратом.

Дуже часто застосування демаскуючих відведень спричиняє деякі труднощі, і тоді має сенс користуватися ра-діожучком, який чудово ретранслює циркулюючу інформацію у зручне для оперативного працівника місце. Розрізняють два способи такого підключення, відомі як послідовне і паралельне.

У першому випадку мініатюрний передавач «уклинюють» у розрив лінії підживлюють його її електроенергією. Це дозволяє жучкові діяти необмежено довго, але напруга в мережі дещо знижується, що може призвести до його виявлення.

У другому стандартному варіанті передавач забезпечується власним живленням і під'єднується паралельно лінії (мад. 2). Цей зразок складніше виявити (передається стрибок струму в лінії тільки у мить під'єднування...), але період його автономної роботи обмежує ємність вживаних батарей (яка, втім, витрачається лише в періоди використовування телефону).

При нагоді має сенс вмонтувати мініатюрний передавач просто в телефонний апарат з тим, аби він нахабно перехоплював не самі лише телефонні переговори, але й інші бесіди в цій кімнаті.

Не буде зайвим знати, що численні телефони з кнопковим набором номерів самі є джерелами паразитних радіовипромінювань, так що розмови, що відбуваються, наприклад, із застосуванням апарату ВЕФ ТА-12 можна спробувати перехопити на частоті ДХ-діапазону (близько 150 кГц) і дистанції в одну-дві сотні метрів.

Різні передавальні з'єднання зазвичай шукають по помітних перепадах напруги на телефонній лінії, по віддзеркаленню зондуючого сигналу від неоднородностей у місцях проникнення або ж скануванням УК-діапазону. Способом профілактики служить подача в ізольований телефонний ланцюг потужного високовольтного імпульсу, що «підриває» будь-які чужорідні під'єднування. Ефективним методом захисту заведено вважати і попереджуючу постановку ультразвукової або низькочастотної перешкоди, але це нейтралізує лише послідовні передавачі плюс усі ті, що застосовують як антену жилу лінії.

При покладеній на важіль телефонній трубці з лінією сполучається електричний дзвінок, який буває електромагнітним або капсульним (п'єзоелектричним або електродинамічним). Перший з них підключений до лінії фактично безпосередньо, тоді як інший — через радіосхему. Безпосереднє (через конденсатор) підключення електромагнітного дзвінка дозволяє реалізувати його оборотність, або «мікрофонний ефект», тобто виникнення в ньому електричного струму при різних механічних (у тому числі й від звуків голосу) вібраціях рухомих частин конструкції. Амплітуда сигналу, що виникає, досягає декількох мілівольт, яких вистачає для його подальшої обробки, яка проводиться, втім, не надто далеко від використовуваного апарату.

Це ще один оригінальний варіант дозволяє почути те, що відбувається в кімнаті при покладеній на важіль трубці. Діючи за цією методикою, до одного з дротів лінії підключають відносно якоїсь спільної маси (труб каналізації й опалювання, металевих фрагментів оформлення та фундаменту будівлі) регульований (від 50 до 300 кГц) високочастотний генератор й, обертаючи ручку настройки, ловлять, орієнтуючись за скачками струму, точку його резонансу з телефоном. Виявлена частота тут і буде робочою. Хоча трубку начебто відключено від апарату, зовнішні високочастотні коливання через усілякі конструктивні елементи проникають в його схему й активно модулюються мікрофоном, що реагує на звуки в кімнаті. Наповнений інформацією сигнал через парний дріт лінії надходить на стандартний амплітудний детектор, а потім підсилюється і передається на пост прослуховування або до входу диктофона, що записує.

У спрощеному варіанті в схему телефонного апарату вводять невелике резонансне реле, ретельно налаштоване на певну частоту. Набираючи абонентський номер на будь-якому іншому телефоні, необхідно піднести до своєї трубки портативний звуковипромінювач (біпер), тон якого відповідає частоті спрацьовування реле, так що воно чітко перемкнеться, перш ніж виявиться дзвінок, який буде негайно ж від'єднано від лінії, а трубку переведено в положення для розмови.

Ця схема має кілька рівнів витонченості: від класичного ускладнення пускового коду (що зазвичай утрудняє виявлення), до використання спеціального підсилювача й мікрофону (для значного поліпшення якості звучання). Слід сказати, що інколи телефон устигає все ж таки задзвонити до того, як перемкнеться резонансне реле, і такий трохи скорочений дзвінок натякає розумному господареві, що його, можливо, підслуховують. Додатковим підозрілим моментом виступає зайнятість робочої лінії в ті тривалі періоди, під час яких вона загалом має бути вільною.

Популярний варіант з приєднанням додаткового мікрофону на прослуховування приміщення через парний набір номера вимагає задіювання дещо складнішої, але такої, що легко виготовляється у разі необхідності, апаратури.

8.3.10.

<< | >>
Источник: Бандурка О. М.. Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності: монографія / О. М. Бандурка. - Харків : Золота миля,2012. - 620 с.. 2012

Скачать оригинал источника

Еще по теме Зняття інформації з каналів зв’язку:

  1. Стаття 17. Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ
  2. 1. Загальна характеристика законодавства щодо реалізації прав громадян на житло державного житлового фонду
  3. Про затвердження Загальних положень забезпечення безпеки захоронення радіоактивних відходів у геологічних сховищах
  4. 1.1. Концептуальні засади основних прав і свобод людини та громадянина.
  5. 3.1. Процесуальний статус і значення в кримінальному провадженні інформації, отриманої з інформаційних систем
  6. Засоби криміналістичної техніки
  7. ДОДАТКИ
  8. Поняття та завдання оперативно-розшукової діяльності
  9. Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність
  10. 2.2. Поняття та термінологія оперативно-розшукової діяльності
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -