<<
>>

Судовий контроль у сфері оперативно-розшукової діяльності

Дієвими гарантіями додержання законності органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, є судовий контроль та прокурорський нагляд. Правовою основою здійснення контролю суддями і нагляду прокурорами у цій сфері правоохоронної діяльності є Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закон України «Про прокуратуру», Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» та низка інших законів.

Фактично вся процедура оперативно-розшукової діяльності відбувається під судовим контролем і прокурорським наглядом. Які б завдання не забезпечували оперативні підрозділи, всі оперативно-розшукові заходи, які ними виконуються, контролюються або безпосередньо, або опосередковано судом і перебувають під прокурорським наглядом. Одним із головних завдань оперативних підрозділів є оперативно-розшукове супроводження досудового розслідування, під яким згідно з п. 5 ст. З КПК України розуміється ста/ця кримінальне провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінально провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та в оперативно-розшуковій діяльності у випадках, передбачених ст. 247 КПК України, покладається на слідчого суддю.

Стаття 32 Конституції України встановила кожному громадянину гарантію судового захисту, право спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та право вимагати вилучення будь-якої недостовірної інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», яка передбачає гарантії законності під час здійснення оперативно- розшукових заходів, не допускаються порушення прав і свобод людини та юридичних осіб. Окремі обмеження цих прав і свобод мають виключний і тимчасовий характер і можуть застосовуватись тільки за рішенням суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого злочину. Аналіз змісту прав підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, наведений у статті 8 вищезгаданого Закону, дозволяє віднести до заходів, які обмежують права і свободи фізичних і юридичних осіб такі, як: витребування, збір та вивчення

документів і даних, які характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або скоєнні злочину, джерела і розміри їх прибутків (п. 4, 6), одержання розвідувальної інформації, в тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки (п. 7); прийняття інформації з каналів зв'язку, застосування інших технічних засобів одержання інформації (п. 9); контроль шляхом відбору по окремим ознакам телеграфно-поштових відправлень (п. 10); здійснення візуального

спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно і відеозйом- ки, оптичних і радіоприладів, інших технічних засобів (п. 11). Такі заходи, як збір та вивчення документів і даних, які характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, а також спосіб життя окремих осіб, і здійснення візуального спостереження, безперечно, слід віднести до заходів які порушують права і свободи людини, оскільки згідно із ст. 32 Конституції України «ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя..., не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди...»

Згідно з вимогами ч. 2, 3 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» у разі необхідності негласного проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, здійснення контролю за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одержання інформації слідчий, прокурор і керівники відповідних оперативних підрозділів мають звертатись до слідчого судді за дозволом.

Кримінальним процесуальним Кодексом України та оперативно- розшуковим законодавством України передбачено, що ціла низка різних оперативно-розшукових заходів може здійснюватись лише за наявності дозволу слідчого судді.

Так, заходи забезпечення оперативно-розшукової діяльності, як і кримінального провадження, які обмежують права, свободи та інтереси особи, застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених Кримінальним процесуальним Кодексом України та оперативно-розшуковим законодавством.

Запобіжні заходи й затримання особи застосовуються лише на підставі ухвали слідчого судді або суду. Такими згідно зі ст. 176 КПК України є особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт і тримання під вартою.

Негласні слідчі (розшукові) дії, використання їх результатів у доказуванні та втручання у приватне спілкування не можуть застосовуватися без ухвали слідчого судді, а саме: аудіо- відео контроль особи, арешт, огляд і виїмка кореспонденції, зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем.

Оперативні підрозділи мають право ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, за вимогою керівників підприємств, установ та організацій — виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, — витребувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони були витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення у встановленому порядку.

Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Оперативні підрозділи мають право негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи і іншого володіння особи згідно положень статті 263 Кримінального і процесуального кодексу України.

Ухвалення рішення про проведення оперативно-розшукових заходів, подання та розгляд відповідних клопотань, проведення оперативно-розшукових заходів, фіксація та використання їх результатів, проведення цих заходів до винесення ухвали слідчого судді та інші питання їх проведення регулюються згідно з положеннями глави 21 Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про оперативно- розшукову діяльність» щодо мети проведення оперативно-розшукових заходів, суб'єкта ініціювання та проведення цих заходів, обґрунтування клопотання про їх проведення та підстав для його задоволення слідчим суддею, використання результатів оперативно-розшукових заходів та інших питань, обумовлених специфікою мети їх проведення. Ухвалення рішень про проведення оперативно-розшукових заходів, які не потребують дозволу слідчого судді або рішення прокурора, здійснюється керівником відповідного оперативного підрозділу або його заступником з повідомленням про ухвалене рішення прокурора.

Негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи; аудіо-, відео контроль особи; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж; накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки; встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводяться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженого з прокурором.

Застосування цих заходів проводиться виключно з метою запобігти вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо в інший спосіб одержати інформацію неможливо.

Виключно з метою отримання розвідувальної інформації для забезпечення зовнішньої безпеки України, запобігання і припинення терористичних актів, розвідувально-підривних посягань спеціальних служб іноземних держав та іноземних організацій зазначені заходи можуть здійснюватись лише за ухвалою слідчого судді без розголошення третій стороні, а заходи, що не потребують дозволу слідчого судді, — без повідомлення прокурора.

Стаття 142 КПК України передбачає, що під час досудового розслідування клопотання слідчого чи прокурора про здійснення приводу розглядається слідчим суддею у день його надходження до суду. У разі необхідності слідчий суддя може заслухати доводи особи, яка подала клопотання.

Слідчий суддя або суд, встановивши, що особа, яка зобов'язана з'явитися на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з'явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.

Грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених КПК України за невиконання процесуальних обов'язків.

Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування — ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження — ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.

У разі наявності достатніх підстав вважати, що для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом, слідчий, прокурор чи інша уповноважена посадова особа мають звертатись з відповідним клопотанням до слідчого судді.

За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає:

1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;

2) перелік документів, які посвідчують користування спеціальним правом та які підлягають поверненню особі або вилученню на час тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;

3) строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, який не може становити більше двох місяців;

4) порядок виконання ухвали.

Клопотання про відсторонення особи від посади також розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора та підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд мають право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення від посади.

Слідчий суддя чи суд виносять ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, що полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої перебувають такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі ухвалення відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється лише на підставі ухвали слідчого судді чи суду.

Клопотання про арешт майна теж розглядається слідчим суддею чи судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна і, за наявності, також захисника чи законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора чи цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя чи суд виносять ухвалу, в якій зазначаються:

1) перелік майна, яке підлягає арешту;

2) підстави застосування арешту майна;

3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі;

4) заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно;

5) порядок виконання ухвали.

Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Санкціонування окремих оперативно-розшукових за ходів не є судовим розслідуванням чи підготовчим актом до судового засідання. У цьому випадку ще немає сторін, характерних для кримінального процесу. У процедурі судового дозволу на проведення оперативно-розшукового заходу об'єкт ОРД (особа, яка перевіряється) відсутній, він не є учасником оперативно- розшукових відносин, а часто і просто невідомий. Передбачена законом процедура судового розгляду і відповідна процесуальна дія — винесення ухвали слідчого судді (суду) переслідує вимогу дотримання закону і пов'язується з вирішенням завдань кримінально-правового характеру. Надання суду повноважень по здійсненню процедур судового контролю за здійсненням заходів оперативно-розшукового характеру, що обмежують конституційні права особи, створює додаткову гарантію їх захисту.

13.2.

<< | >>
Источник: Бандурка О. М.. Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності: монографія / О. М. Бандурка. - Харків : Золота миля,2012. - 620 с.. 2012

Скачать оригинал источника

Еще по теме Судовий контроль у сфері оперативно-розшукової діяльності:

  1. 2.2. Нормативне регулювання діяльності міліції України по забезпеченню реалізації правового статусу неповнолітніх.
  2. Принципи оперативно-розшукової діяльності
  3. Гарантії законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності
  4. 9.1. Судовий та відомчий контроль за оперативно-розшуковою діяльністю
  5. Прокурорський нагляд за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності
  6. ОСНОВИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕЛІК ТЕМ РЕФЕРАТІВ
  7. ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
  8. 1.7. Організаційно-правові основи оперативно-розшукової діяльності карного розшуку УРСР
  9. 2.2. Поняття та термінологія оперативно-розшукової діяльності
  10. 3.1. Конституційні основи оперативно-розшукової діяльності
  11. 3.2. Оперативно-розшукове законодавство України - правова база оперативно- розшукової діяльності
  12. 3.3. Підзаконне нормативно-правове регулювання оперативно- розшукової діяльності
  13. 3.4. Європейське співробітництво в сфері оперативно-розшукової діяльності
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -