Правові основи залучення особи до співробітництва з оперативними підрозділом
Конституція України проголосила, що усі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією.
«Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується» (ст. 43 Конституції), ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» надала оперативним підрозділам право встановлювати конфіденційне співробітництво з особами на засадах добровільності.Конфіденційне співробітництво особи з оперативним підрозділом повинно мати виключно добровільний, усвідомлений характер за умови обопільної згоди. Співробітництво на інших засадах, таких як залякування, погроза, обман тощо, буде неправовим. Мотивація співробітництва з оперативним підрозділом може мати різноманітну основу (почуття патріотизму, виконання громадського обов'язку, пошук справедливості, матеріальна зацікавленість).
Залучення до співробітництва оперативним підрозділом відбувається індивідуально і може бути довгостроковим або разовим для виконання окремого завдання оперативно-розшукової діяльності.
Державні органи зобов'язані сприяти оперативним підрозділам у вирішенні завдань оперативно-розшукової діяльності. Таке сприяння проявляється у тому, що співробітництво особи з оперативним підрозділом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, має узаконений характер, особам гарантується конфіденційність співробітництва, держава надає соціальний і правовий захист особі, яка залучається до виконання завдань оперативно- розшукової діяльності.
Оперативний працівник, залучаючи особу до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, залежно від їх характеру, вивчає доцільність та можливість залучення такої особи до співробітництва й визначає форми такого співробітництва. За бажанням особи її співробітництво з оперативним підрозділом може бути оформлено письмовою угодою з гарантуванням таємності співробітництва.
Угоду про сприяння оперативним підрозділам в оперативно-розшуковій діяльності може бути укладено тільки з дієздатною особою. Порядок укладення угоди визначається Кабінетом Міністрів України і регламентується відомчими нормативними актами.Співробітництво особи з оперативним підрозділом може мати як гласний характер, так і негласний. Громадяни, які гласно, відкрито співробітничають з оперативним підрозділом, набувають статусу позаштатного працівника, громадського помічника, вони сприяють виконанню окремих завдань або виконують їх самостійно на добровільних засадах за дорученням оперативного працівника. Вони можуть залучатись до наступних заходів:
- проведення оперативно-розшукових заходів;
-перевірок заяв і повідомлень про злочини, отримання пояснень, збору характеристик і довідок, витребуванню матеріалів і копій документів, участі в перевірках та ревізії;
- вивчення документів, їх аналізу, підготовки проекту висновків:
- профілактичних заходів як загальних, так і індивідуальних стосовно конкретних осіб;
-участі в огляді місця події, виконання доручень по встановленню свідків, потерпілих, охороні місця пригоди, фото-, кінозйомки та інших дій по технічному оформленню результатів огляду;
- систематизації, брошуруванню, складання опису матеріалів кримінального провадження, виконанню іншої допоміжної роботи;
- збирання матеріалів, що характеризують особу і спосіб життя того, хто перевіряється, отримання характеристик, довідок із місця роботи, копій офіціальних документів;
- виявлення осіб, знайомих зі способом життя того, хто перевіряється, профілактується, підозрюється чи обвинувачується, здатних вплинути на його поведінку;
-робити обчислення по відшкодуванню матеріальної шкоди, участі в обшуку, виїмках, накладання арешту на майно, виявлення осіб, в яких знаходиться майно, що підлягає арешту, підготовці проектів запитів і постанов з цього приводу;
-розшуку осіб, які ухиляються від слідства чи суду, безвісно зниклих осіб;
- виявлення, вивчення й узагальнення причин та умов злочинності, розробки заходів по їх усуненню, здійснення контролю за їх реалізацією;
- підготовка матеріалів для засобів масової інформації (преса, радіо, телебачення);
- проведення бесід, лекцій і доповідей серед населення на правову тематику з використанням матеріалів кримінального провадження, відкритої
оперативно-розшукової інформації;
- проведення окремих процесуальних дій, в ході яких виявляються особи, здатні бути свідками, запрошення понятих, підбір осіб і об'єктів для пред'явлення на впізнання, для ідентифікації, підготовка і використання технічних засобів;
- виконання інших доручень, які можуть допомогти здійсненню оперативно-розшукових і процесуальних дій, дізнання, провадженню досудового розслідування, адміністративному провадженню, збиранню і закріпленню доказів у кримінальному провадженні та матеріалів в оперативно- розшукових справах.
Разом з тим оперативним працівникам забороняється доручати громадському помічнику самостійне виконання оперативно-розшукових заходів і процесуальних дій, а також давати доручення, пов'язані з ризиком для його здоров'я і життя.
Участь громадського помічника в процесуальних діях відмічається в протоколі відповідного правового акту.Порядок, умови, організація і методика роботи громадських помічників регламентуються відомчими нормативними актами, які затверджуються відповідно Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, Головою Державної податкової служби України, керівниками інших правоохоронних відомств.
11.2.