Стаття 225. Підстави для зміни судових рішень

1. Суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає підстави для реалізації повноважень суду касаційної інстанції, що визначені пунктами 2 - 4 статті 223 КАСУ.

2. Стаття запобігає виникненню різної практики застосування повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційних скарг, оскільки разом зі статтями 224, 226 - 229 КАСУ визначає підстави для кожного з цих повноважень.

Підстава для зміни рішення суду

3. Суд касаційної інстанції змінює судове рішення, якщо судове рішення є помилковим лише в частині. Часткова помилковість судового рішення може проявлятися, наприклад, у тому, що суд зробив правильні висновки по суті справи чи питання, але для вмотивування помилково обрав не ту норму матеріального чи процесуального права; або неправильно вирішив частину вимог особи, яка бере участь у справі, внаслідок неправильного застосування норми права; або неправильно вирішив питання про судові витрати. Суд касаційної інстанції змінює відповідне судове рішення у частині, де допущено помилку.

Обов'язковою умовою для застосування цієї підстави є правильність встановлення судами попередніх інстанцій обставин у справі, тобто відсутність потреби досліджувати нові докази або встановлювати обставини, що не може робити суд касаційної інстанції. За відсутності цієї умови судове рішення у помилковій частині належить скасувати і направити справу для продовження розгляду або на новий судовий розгляд відповідно до статті 227 КАСУ.

4. Зміна ухвали оформлюється ухвалою, а зміна постанови - постановою (пункт 3 частини першої, частина друга статті 230 КАСУ).

Наслідки зміни рішення суду однієї інстанції для рішення суду іншої інстанції

5.

Якщо суд касаційної інстанції змінює рішення суду апеляційної інстанції, то рішення суду першої інстанції він може:

1) скасувати, якщо воно є незаконним (пункт 2 статті 223 КАСУ);

2) залишити без змін, якщо воно є правильним (пункт 3 статті 223 КАСУ).

У цьому випадку суд касаційної інстанції може й не вирішувати питання про рішення суду першої інстанції, якщо суд апеляційної інстанції прийняв правильне по суті рішення щодо рішення суду першої інстанції, але помилився у мотивах. Також суд касаційної інстанції не вирішує питання про рішення суду першої інстанції, якщо предметом перегляду є лише рішення суду апеляційної інстанції (наприклад, ухвала про повернення апеляційної скарги).