<<
>>

Стаття 166. Окремі ухвали суду

1. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

2. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

3. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується.

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття дає можливість суду першої інстанції відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності.

Поняття окремої ухвали

2. Окрема ухвала - це різновид ухвал суду. Окрему ухвалу можна розглядати як один із проявів механізму стримування і противаг гілок державної влади. Суд як орган судової влади наділено певними контрольно-наглядовими функціями в межах іншої влади, що необхідно для її злагодженого і правомірного функціонування. Таким чином, для суду постає необхідність з метою збереження балансу здійснення влади обережно та виважено користуватися цим механізмом. Зі свого боку виконавча влада і взагалі держава, а так само органи місцевого самоврядування та інші суб'єкти владних повноважень для підтримання авторитету правосуддя мають уважно ставитися до таких ухвал.

3. Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

4. Адресатом окремої ухвали може бути як суб'єкт владних повноважень - відповідач, так і інший суб'єкт владних повноважень, що уповноважений вжити заходів для усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, для притягнення до юридичної відповідальності осіб, винуватих у такому порушенні.

Окрему ухвалу слід відрізняти від постанови, у якій дається відповідь на вимоги адміністративного позову. Зокрема, суд окремою ухвалою може повідомити про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Окрема ухвала є й реакцією на ті порушення, що не усуваються постановою, а також на причини й умови вчинення порушень, щоб запобігти їх повторенню.

Окрему ухвалу слід відрізняти й від більш загального поняття "ухвали, що викладаються окремим документом" (частина четверта статті 160 КАСУ), що означає обов'язкову письмову форму таких ухвал. Окрема ухвала також належить до ухвал, що викладаються окремим документом, оскільки теж має викладатися у письмовій формі і відповідати вимогам щодо структури ухвали, що встановлені частиною першою статті 165 КАСУ.

5. Коментована стаття визначає загальні вимоги до окремих ухвал; спеціальні вимоги до окремих ухвал судів апеляційної чи касаційної інстанції встановлені відповідно статтями 208 і 233 КАСУ.

Правові наслідки одержання окремої ухвали і відповідальність за її невиконання

6. Адресат окремої ухвали повинен розглянути окрему ухвалу і вжити відповідних заходів. Якщо окрему ухвалу оскаржено, то заходи на підставі окремої ухвали можуть не вживатися, аж поки окрема ухвала не набере законної сили відповідно до статті 254 КАСУ. Але у будь-якому разі адресат окремої ухвали зобов'язаний повідомити суд щодо вжиття відповідних заходів не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали, незалежно від того, чи оскаржена окрема ухвала.

7. Ухвала суду про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності може містити фактичні дані для відповідних органів чи посадових осіб, на основі яких мають прийматись рішення. Однак ці дані повинні бути перевірені і не мають преюдиційного (обов'язкового) значення для визначення винуватості конкретної особи у вчиненні правопорушення.

8. Відповідно до статті 1856 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишення посадовою (службовою) особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених у ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 136 гривень).

За умисне невиконання окремої ухвали, що набрала законної сили, або перешкоджання її виконанню посадова (службова) особа несе кримінальну відповідальність відповідно до статті 382 Кримінального кодексу України (штраф, обмеження волі, позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю).

Оскарження окремої ухвали

9. Відповідно до частини третьої коментованої статті окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується. До таких осіб можна віднести як адресатів окремої ухвали, так і осіб, стосовно яких суд вимагає вжити певних заходів, якщо такі особи конкретно названі.

Оскільки для окремої ухвали не передбачено спеціального порядку оскарження, то таке оскарження має відбуватись в апеляційному порядку за правилами глави 1 розділу IV КАСУ.

<< | >>
Источник: Банчук О.А.. НАУКОВО – ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР ДО КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ Київ. 2011753 с.. 2011

Еще по теме Стаття 166. Окремі ухвали суду:

  1. § 4. Особливості адміністративної відповідальності спеціальних суб'єктів
  2. Стаття 70. Належність та допустимість доказів
  3. Стаття 166. Окремі ухвали суду
  4. Стаття 177. Особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та їх оскарження
  5. Стаття 185. Право на апеляційне оскарження
  6. Стаття 208. Окрема ухвала суду апеляційної інстанції
  7. Стаття 233. Окрема ухвала суду апеляційної інстанції
  8. Стаття 267. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах
  9. Принципи, що визначають процесуальну діяльність суду та осіб, які беруть участь у справі
  10. Формування правової системи
  11. «ДРУГА» УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (період Директорії)
  12. 4.1. Тлумачення міжнародних договорів Конституційним Судом України
  13. Публічні та диспозитивні засади набуття особою статусу потерпілого
  14. Функціональна спрямованість діяльності кримінально-процесуальної суду та слідчого судді
  15. Проблеми реалізації функції захисту в досудовому та судовому провадженнях та шляхи їх вирішення
  16. Кримінально-процесуальні функції вторинного рівня та їх реалізація в кримінальному провадженні
  17. ДОДАТКИ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -