2. Звернення судового рішення до виконання

Питання, пов’язані Із зверненням судового рішення до виконання, вирішує суд, який розглянув справу.

За загальним правилом, судове рішення підлягає примусовому виконанню лише після набрання ним законної сили, тому виконавчий лист видається судом лише після набрання рішенням суду законної сили.

Негайним є виконання судового рішення, яке не набрало законної сили. Особливістю при цьому буде видача виконавчого листа за рішенням, яке допущене до негайного виконання, у день його ухвалення.

Негайному виконанню підлягають рішення у справах про:

1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць;

2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;

3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць;

4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника;

5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;

6) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Всі зазначені категорії судових рішень зумовлюють обов’язок суду допустити рішення до негайного виконання. Вимога обов’язковості звернена до суду, який не може встановити інший строк виконання рішення,

У виконавчому провадженні особливістю негайного виконання є лише те, що державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання документів, зазначених у ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», тобто виконавчого листа та заяви стягувана про відкриття виконавчого провадження. Скорочених строків вчинення виконавчих дій при негайному виконанні виконавчого листа законодавство про виконавче провадження не містить.

Під зверненням судового рішення до виконання слід розуміти видачу судом, що розглянув цивільну справу, за заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення, виконавчого листа (у справах окремого провадження - копії рішення суду) за рішенням, яке набрало законної сили або допущено до негайного виконання. З цього випливає, що заінтересовані особи, які мають намір подальшого примусового виконання ухваленого судом рішення, повинні самостійно звернутися до суду із заявою про видачу їм виконавчого листа.

Подальше пред’явлення стягувачем виконавчого документа до примусового виконання є правом, а не обов’язком сторони, і будь-який державний орган, в тому числі і суд, не може вирішувати цього питання без волевиявлення заінтересованої особи.

Виконавче провадження відкривається, як правило, за ініціативою заінтересованих у цьому осіб. У Законі України «Про виконавче провадження» (ст.18) судне зазначений серед суб’єктів, за заявою яких може відкриватися виконавче провадження, проте можливість направлення судом виконавчих листів до відділів державної виконавчої служби передбачена Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 р. № 68, в п.16.6.3 якої зазначено, що на письмове прохання стягувана виконавчий лист судом надсилається для виконання в органи державної виконавчої служби або рекомендованим відправленням із супровідним листом стягувану.

Передбачений Законом України «Про виконавче провадження» (ст.18) процесуальний порядок звернення стягувана до відділу державної виконавчої служби визначає необхідність подання не лише виконавчого листа, але й особистої заяви про примусове виконання виконавчого листа. Заява стягувана про відкриття виконавчого провадження повинна бути викладена в письмовій формі як у випадку пред’явлення виконавчого документа особисто, так і при направленні його поштою. Заява складається в довільній формі, проте в ній обов’язково треба зазначити назву відділу державної виконавчої служби, до якого подається заява, назву стягувана (його представника) та боржника, назву виконавчого документа та органу, який його видав, із зазначенням дати видачі, прохання про відкриття виконавчого провадження, дату подання і підпис заявника2.

Подаючи письмову заяву суду про направлення виконавчого листа державній виконавчій службі, майбутній стягувач при цьому не звертається із заявою про відкриття виконавчого провадження, а тому вимоги ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» не витримуються.

Отже, зміст поняття «звернення судового рішення до виконання» в цивільному процесі повинен обмежуватися лише видачею судом, що ухвалив рішення, виконавчого листа заінтересованій особі і не включати направлення виконавчого листа державній виконавчій службі для примусового виконання, як це і регламентує законодавство про виконавче провадження.

Звернення судового рішення до виконання є технічною, неоспорюваною дією суду, оскільки відмова у видачі судом виконавчого листа та її оскарження ЦПК України не передбачається, а тому звернення рішення суду до виконання не можна вважати стадією цивільного процесу.

Як зазначено у ч.2 ет.368 ЦПК, за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Водночас виконавчий лист може бути виданий не завжди, адже не всі судові рішення мають виконавчу силу та, відповідно, підлягають виконанню органами державної виконавчої служби. Виконавчі листи видаються лише у справах позовного провадження і лише тоді, коли судове рішення стосується обов’язків осіб. Рішення за позовами про визнання та за перетворювальними позовами не потребує примусового виконання, а тому виконавчі листи за ними не видаються.

У справах наказного провадження видається судовий наказ, а у справах окремого провадження звертається до виконання копія рішення суду. Звернення до виконання у справах про усиновлення проводиться шляхом надіслання копії рішення суду до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей Іноземцями - також до Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини. У справах про позбавлення батьківських прав після набрання рішенням суду законної сили суд надсилає копію рішення державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

У справах за позовами органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, виконавчі листи видаються за заявами таких органів чи осіб, або осіб, в інтересах яких заявлено позов.

Виконавчі листи виписуються не пізніше другого дня після набрання рішенням суду законної сили, а в справах, у яких рішення підлягає негайному виконанню, - у день ухвалення рішення. Виконавчі листи повинні заповнюватись чітко і грамотно. Ніякі помарки і виправлення у виконавчих листах не допускаються. Під час заповнення виконавчих листів про стягнення грошових сум на користь юридичних осіб вказуються номери рахунків у фінансових установах на підставі даних, що є в матеріалах справи. Виконавчі листи реєструються в журналі обліку виконавчих документів, виданих судом.

Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом. В разі коли мала місце процесуальна співучасть та рішення ухвалено на користь кількох позивачів і проти кількох відповідачів, то суд вправі за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів з точним зазначенням місця виконання та тієї частини рішення, яка за кожним виконавчим листом підлягає виконанню.

Дане положення має застосовуватися до всіх випадків, крім тих, коли обов’язок чи право стягнення є солідарним. Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів, право стягнення яких є солідарним, чи проти кількох відповідачів, що несуть солідарний обов’язок, суд може за заявою стягувана видати кілька виконавчих листів за числом солідарних позивачів або відповідачів. При цьому у кожному виконавчому листі має бути вказана загальна сума стягнення та перераховані всі солідарні відповідачі (або солідарні позивачі) із зазначенням їх солідарної відповідальності (право стягнення).

Виконавчі документи про стягнення судового збору надсилаються судом до місцевих органів державної податкової служби. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову (наприклад, повідомлення нотаріуса про накладення заборони відчуження).

3.