<<
>>

Зупянемося на аналізі деяких складових касаційної скарги

Щодо п. 4, то при зазначенні рішення суду, яке оскаржується, доцільно наводити такі відомості:

- дата та суд першої інстанції, яким було ухвалене первісне рішення;

- дата та суд апеляційної інстанції, який переглядав рішення суду першої інстанції.

Якщо особа звертається зі скаргою до касаційної інстанції, то вона залишилася не задоволеною рішенням або ухвалою апеляційної інстанції, тому основну увагу у касаційній скарзі треба приділити саме цьому документу. Навіть виходячи зі змісту ст. 339 ЦПК, де можливим варіантом вирішення скарги є скасування рішення апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції, слід будувати матеріал скарги на аналізі документів апеляційної інстанції, підкреслюючи у цьому випадку їх вади порівняно з рішенням суду першої інстанції.

Щодо змісту касаційної скарги:

- непотрібно писати багато фактів порушення права, а з них необхідно виділити лише найвагоміші і зазначати лише ті з них, які можна документально підтвердити. Формальні помилки апеляційного суду недоцільно позначати, оскільки їх виявлення не призведе до скасування рішення чи ухвали цього суду;

- емоції краще заміняти аргументами на користь скасування рішення або ухвали апеляційного суду і мають наводитися факти, а не припущення у зацікавленості апеляційного суду або одного із суддів;

- недоліки рішення або ухвали апеляційної інстанції слід кваліфікувати на неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Іноді такі недоліки настільки взаємопов’язані і з нормами матеріального права, і з нормами процесуального права, що їх окрема кваліфікація уявляється неможливою, тоді доцільно обирати той варіант, який вважається найбільш сприятливим для захисту інтересів конкретної особи у певних правовідносинах;

- в усякому разі виявлені недоліки мають узгоджуватися з підставами застосування касаційним судом наданих йому повноважень, Наприклад, суд касаційної інстанції не відмовляє у задоволенні позову, оскільки ці повноваження надані судам першої інстанції, а скасовує рішення суду першої інстанції, яким було задоволено позов;

- викладати описову частину рішення можна одразу з мотивувальною, коли касаційна скарга має великий обсяг.

Хоча у п.5 визначено питання лише щодо неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, мотивувальну частину треба викладати з чіткою аргументацією помилки та її впливу на ухвалене рішення чи постановлену ухвалу, а також з кваліфікацією виявленої помилки згідно з вимогами законодавства.

Судова практика

Судом апеляційної інстанції було ухвалено рішення у справі, спір в якій був зумовлений правовідносинами у сфері надання послуг телефонного зв’язку. Права і обов’язки абонента регламентуються як нормами ЦК, так і нормами Закону України «Про захист прав споживачів». Якщо останній Закон не був застосований при вирішенні цієї справи, то можна констатувати підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення або зміни рішення, оскільки не був застосований закон, який підлягав застосуванню, що обумовлено cm. 341 ЦП К.

Іноді реальні правовідносини складаються не зовсім так, як вони регламентовані законодавством, але сторони у справі мають право кваліфікувати їх та обґрунтовувати перед судом доцільність саме такої кваліфікації правовідносин.

Судова практика

У справі з надання зв’язку телефонною мережею відповідач посилався на те, що з абонентом не було укладено відповідного договору про надання послуг, але суд сприйняв пра- еильно, що укладання відповідного договору - це обов’язок особи, яка надає послугу, і достатнім доказом, який безперечно свідчить про необхідність застосування Закону України «Про захист прав споживачів», є квитанція про оплату абонентом послуг зв’язку.

Можливі випадки, коли правовідносини чітко не підпадають під дію норм законодавства, тоді необхідно просити суд застосувати аналогію закону або права і обґрунтовувати саме такий спосіб вирішення спору або ліквідації наслідків правопорушення. У цьому випадку необхідно довести, що суд застосував не той закон, оскільки правовідносини чітко не врегульовані законом, а застосований закон однозначно належить до інших правовідносин.

З наведеного прикладу випливає, що споживач-скаржник вправі просити суд касаційної інстанції скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення. Тобто з перелічених у статті 336 ЦПК повноважень суду касаційної інстанції скаржник має просити суд застосувати одне.

У прохальній частині касаційної скарги можуть зазначатися й інші прохання, наприклад, зупинити виконання рішення апеляційної інстанції, забезпечити позовні вимоги тощо, але декілька повноважень, встановлених у ст. 336 ЦПК, суд касаційної інстанції застосувати не може щодо одного рішення. Можливі випадки, коли поряд з рішенням суду треба скасувати й ухвалу суду, наприклад, про накладений арешт на майно скаржника, тоді ця вимога зазначається у прохальній частині поряд з вимогою про скасування самого рішення суду.

У прохальній частині рішення скаржник може просити суд касаційної інстанції надати йому можливість узяти участь у розгляді касаційної скарги судом касаційної інстанції. Тут має місце аналогія з відповідним правом особи, яка приєдналася до касаційної скарги (ч. 5 ст. 329 ЦПК). Але це прохання ще не означає, що справа не буде вирішена при й попередньому розгляді. Тому скаржник може просити суд касаційної інстанції не відхиляти касаційну скаргу у порядку попереднього її розгляду (ст. 332 ЦПК), а розглянути її судом касаційної інстанції.

Оскільки результат розгляду справи залежить від того, який склад суду розглядатиме касаційну скаргу і на підставі права скаржника заявляти відвід судді або всьому складу суду (ст. 23 ЦПК), скаржник може просити суд касаційної інстанції повідомити його про склад колегії, який розглядатиме касаційну скаргу.

Скаржник у цій частині скарги може також просити суд поновити строк на касаційне оскарження і навести причини його пропуску.

Перелік документів, що додаються до скарги (п, 7), доцільно нумерувати і в тексті касаційної скарги робити посилання на номер додатка. Тоді касаційна скарга і викладені у ній факти набудуть обґрунтованого вигляду.

Для того, щоб документи не були випадково втрачені, доцільно позначати кількість аркушів, на яких викладено кожний додаток.

Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. Копії касаційної скарги виготовляються шляхом копіюванням і замість оригінального підпису на них може бути позначено «Копія».

До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Зокрема, адвокат може подавати договір про правову допомогу, представник юридичної особи - наказ про призначення на посаду або рішення загальних зборів учасників та витяг зі статуту чи положення тощо. Коли представник здійснював представництво інтересів особи в апеляційному суді, то надані йому повноваження продовжуватимуть діяти, якщо інше не було обумовлено при передачі повноваження, і представник може послатися на раніше надані повноваження.

До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також копії оскаржуваних рішень (ухвал) судів першої та апеляційної інстанцій.

<< | >>
Источник: Авторський колектив. Цивільний процес України : академічний курс ; [підручник для студ, юрид. спец. вищ. навч. закл.]; КНТ. 848 с. 2009

Еще по теме Зупянемося на аналізі деяких складових касаційної скарги:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -