<<
>>

З.І.З. Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів

Поняття належних та неналежних сторін

Виходячи із ст. 119 ЦПК, де йдеться про зміст позовної заяви, саме позивач встановлює відповідача у справі. Пред’являючи позовну заяву, позивач може зазначити відповідачем особу, яка не є носієм спірного обов’язку, тобто неналежного відповідача.

При пред’явленні позову суд не завжди здатен одразу ж встановити, чи є позивач або відповідач належними сторонами, оскільки при пред’явленні позову вони є передбачуваними суб’єктами спірних матеріальних правовідносин і питання про їхню належність до справи вирішується тільки на підставі застосування норм матеріального права та з урахуванням поданих доказів у справі.

За загальним правилом, позов має пред’являтися до суду належним позивачем, тобто особою, яка має право вимоги за позовом, оскільки саме її права, свободи та інтереси порушені, оспорюються або невизнані (ст. З ЦПК) та лише до належного відповідача - особи, яка повинна відповідати за позовом. Таке процесуальне право та обов’язок позивача та відповідача бути належним суб’єктом цивільних процесуальних відносин зумовлено матеріально-правовими відносинами, учасниками яких вони є. Належні сторони у цивільному процесі є носіями суб’єктивних прав та обов’язків, які складають зміст матеріально-правових відносин.

Якщо судом буде встановлено, що позов пред’явлено неналежним позивачем, тобто тією особою, яка не має права вимоги, то суд не може на цій підставі відмовити позивачеві у відкритті провадження у справі (ст.122 ЦПК) чи закрити провадження (ст.205 ЦПК), оскільки такі підстави у цих нормах не передбачено. Суд також із власної ініціативи не може замінювати неналежного позивача, оскільки порушуватиметься такий принцип цивільного процесу, як диспозитивність. Суд має розглянути вимогу неналежного позивача по суті та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки неналежний позивач не має права вимоги. Суд за власного ініціативою може лише залучити особу до участі у справі належного, на його думку, позивача, як третю особу без самостійних вимог на боці цього позивача (ст. 36 ЦПК).

Щодо неналежного відповідача - особи, яка не повинна відповідати за позовом, оскільки не є суб’єктом спірних матеріально-правових відносин та не має обов’язків, які з них випливають, перед позивачем та щодо якої виключається «передбаченням, яке мало місце при пред’явленні позову, про його відповідальність перед позивачем, то законом передбачено порядок його заміни.

<< | >>
Источник: Авторський колектив. Цивільний процес України : академічний курс ; [підручник для студ, юрид. спец. вищ. навч. закл.]; КНТ. 848 с. 2009

Еще по теме З.І.З. Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів:

  1. Стаття 52. Заміна неналежної сторони
  2. 3.2. Учасники господарського процесу
  3. 6.1. Прийняття позовної заяви. Порушення провадження у справі. Права представників суб’єктів господарювання
  4. 6.2. Відкладення розгляду справи. Зупинення провадження в справі
  5. ЗМІСТ
  6. Принципи, що визначають процесуальну діяльність суду та осіб, які беруть участь у справі
  7. Виникнення, розвиток, зліша і припинення цивільних процесуальних правовідносин
  8. З.І.З. Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів
  9. Порядок заміни неналежного відповідача
  10. Процесуальне наступництво
  11. Треті особи як суб’єкти позовного провадження
  12. Підготовка справи до судового розгляду
  13. Ухвали суду першої інстанції
  14. Стаття 32. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів.
  15. Стаття 33. Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів
  16. Стаття 34. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
  17. § 4. Неналежний відповідач і порядок його заміни. Залучення співвідповідачів
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -