Зберігання речових доказів

Зберігання речових доказів - заходи, які вживаються судом для збереження речових доказів у незмінному стані.

Залежно від характеру речових доказів існує декілька способів їх зберігання.

Речові докази зберігаються:

- у справі;

- у камері схову речових доказів суду;

- за місцем їх знаходження.

Якщо речові докази невеликого розміру та незначної ваги, вони можуть бути приєднані до матеріалів цивільної справи, наприклад посвідчення, дискета, ключ тощо. Ці речові докази повинні бути запечатані у конверт та підшиті у справу.

Якщо речові докази великі за обсягом чи їх велика кількість, то вони доставляються до суду та передаються на зберігання до камери схову суду за окремим описом. Порядок такої передачі речових доказів до камери схову суду регламентується Тимчасовою інструкцією з діловодства у місцевому загальному суді, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 17 лютого 2005 р.

Речові докази, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за їх місцезнаходженням, про що суддя поста- новлює ухвалу. Ці докази повинні бути докладно описані та опечатані, а в разі необхідності - сфотографовані. Суддя може здійснити огляд цих доказів на місці та зафіксувати їх характерні ознаки у протоколі огляду. Ці речі також мають бути передані на зберігання хранителю майна, який повинен вжити усіх заходів до їх зберігання. Такою особою може бути державний виконавець. Якщо речові докази (спільно набуте подружжям майно) знаходяться у одного із них чи у їх спільному користуванні, суддя повинен вжити заходів щодо забезпечення доказів (ст. 133 ЦПК) чи забезпечення позову (ст. 152 ЩІК).

Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані. Під вжиттям заходів для забезпечення зберігання речових доказів слід розуміти дії суду, які направлені на створення умов збереження з урахуванням властивостей певного речового доказу. Так, це має бути окреме приміщення чи сейф, куди за описом ці докази передаються, до яких повинні мати доступ лише уповноважені на це особи, які приймають ці докази за описом та несуть відповідальність за їх збереження.

Витрати на огляд та збереження доказів регламентуються ст. 87 ЦПК.

Речові докази зберігаються до набрання рішенням законної сили.

7.5.