Висновки до третього розділу
Дослідивши прикладні аспекти використання електронних засобів доказування в цивільному процесі автор дійшов наступних висновків.
1. Виходячи з досліджених ознак електронних засобів доказування, висловлена пропозиція щодо необхідності подання таких засобів доказування на електронному носії або електронними каналами зв’язку.
Подання доказів в роздрукованому вигляді дозволить суду перевірити належність доказів, оскільки електронна форма хоча й не впливає на правило встановлення належності доказів, в той же час її перевірка потребує ознайомлення зі змістом доказів, яке є неможливим без застосування технічних засобів. В той же час, такі роздрукування за своєю природою є лише копіями, які не здатні відтворити всі реквізити електронних засобів доказування, тому суд повинен досліджувати саме оригінали доказів в електронній формі.2. Пропонується закріпити в законодавстві окрему процедуру дослідження електронних засобів доказування з використанням технічних та програмних засобів, а за необхідності залучати до проведення таких дій спеціаліста. Звертається увага на наявність особливостей застосування загальних та спеціальних правил допустимості електронних засобів доказування, які потребують певних пояснень та уточнень в контексті електронної форми. Докази не можуть визнаватись недопустимими лише на тій підставі, що вони існують в електронній формі. Крім того, допустимість електронних засобів доказування не може ставитись в залежність від інших доказів по справі або їх достовірності, що є самостійним елементом оцінки доказів.
3. З процесуальної точки зору важливо визначити функції електронного підпису як техніко-правового засобу забезпечення достовірності доказів в електронній формі. Електронний підпис є не просто заміною власноручного підпису, а може виконувати й інші функції, такі як автентифікація, забезпечення цілісності документа та захист його від змін, фіксація часу створення, а також забезпечення конфіденційності.
Електронний підпис є аналогом власноручного підпису в електронній формі, але при цьому електронний підпис може виконувати більш широкий спектр функції, які можуть мати значення при вирішенні цивільних справ судом.
Проаналізований зарубіжний досвід у поєднанні з дослідженням нормативних актів окремих країн дозволяють виокремити окремі види електронного підпису, особливості яких безпосередньо впливають на його процесуальне значення. Останнє може полягати в презумпції походження документа від певної особи, його достовірність, а також вплив на його доказову силу. При цьому достовірність інформації означає її відповідність дійсності, а вплив на доказову силу полягає у формуванні внутрішнього переконання судді.4. У практиці судового правозастосування слід виокремлювати три групи заходів забезпечення доказів з метою недопущення втрати інформації, важливої для розгляду справи, та її належного процесуального оформлення: позасудові, договірні та судові. Позасудові заходи полягають у зверненні несудових органів, установ чи організацій, таких як провайдери, засвідчувальні центри та нотаріуси. Окремої уваги заслуговує питання забезпечення електронних засобів доказування нотаріусами - діюче законодавство має декілька бланкетних норм, які не отримали свого розкриття в діючому законодавстві. Договірні заходи полягають у вчиненні певних дій для забезпечення доказів безпосередньо самими зацікавленими суб’єктами та переважно мають превентивний характер.
5. Судове забезпечення доказів в електронній формі потребує закріплення в законодавстві санкцій за порушення обов’язків щодо збереження доказів або припису суду щодо його витребування. В якості таких санкцій пропонується запровадити штраф та висновок суду щодо існування певного факту на користь іншої сторони. Вони мають забезпечити співрозмірність забезпечувальних заходів, а також баланс інтересів заявника та інших заінтересованих осіб.