§ 1. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Заява про видачу судового наказу

Наказне провадження є особливою формою судового прова­дження у цивільному судочинстві, що призначається для розгляду ви­мог про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсут­ній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до статей 19, 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано лише за вимогами про стягнення грошової заборгованості за до­говором, укладеним у письмовій (зокрема електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вищезазначе­ними вимогами в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Судовий наказ може бути видано, якщо:

1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час за­тримки розрахунку;

2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату жит­лово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телеба­чення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну ди­тину однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не є пов'язаною з установленням чи оспорюванням ба­тьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересова­них осіб;

5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відпо­відного віку, якщо ця вимога не є пов'язаною з установленням чи оспо­рюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної чинності, про встано­влення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;

7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підп­риємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про на­дання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (зокрема елек­тронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожитко­вого мінімуму для працездатних осіб.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановле­ними цивільним процесуальним законодавством для подання позовної заяви.

Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

У заяві про видачу судового наказу має бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезна­ходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікацій­ний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер об­лікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезна­ходження;

4) вимоги заявника й обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (зокрема електронній) фо­рмі, за яким висувалися вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має за­реєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому пови­нен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розг­лядом його заяви виключно в електронній формі. Заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу до її розгляду судом.

За подання заяви про видачу судового наказу справляється судо­вий збір у розмірі, встановленому законом. У разі відмови у видачі су­дового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судо­вого збору стягувачу не повертається. У разі подання стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.