§ 2. Особливості розгляду заяв про видачу судового наказу. Зміст судового наказу

Вирішення справ у порядку наказного провадження здійснюється у формі видачі судового наказу як особливої форми судового рішення про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у пи­сьмовій (зокрема електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судо­вого наказу є фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами 5, 6 ст. 165 ЦПК України, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - бо­ржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення за­явника і боржника.

За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд ви­дає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судо­вого наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому ЦПК України.

Перелік підстав для відмови у видачі судового наказу закріплено ст. 165 ЦПК України, він є вичерпним. Так, суд відмовляє у видачі судо­вого наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви, якщо:

1) заяву подано з порушеннями вимог ст. 163 ЦПК України;

2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України;

4) наявні обставини, передбачені ч. 1 ст. 186 ЦПК України;

5) з моменту виникнення права вимоги минув строк, який переви­щує позовну давність, установлену законом для такої вимоги, або строк, установлений законом для подання позову в суд за такою вимогою;

6) судом раніше був виданий судовий наказ за тими самими вимо­гами, за якими заявник просить видати судовий наказ;

7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, пе­редбачених п.

8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;

9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в ча­стині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги є між собою взаємо­пов'язаними, й окремо їх розглядати неможливо, суд відмовляє у ви­дачі судового наказу.

Суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання за­яви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отри­мання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві мі­сцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного дер­жавного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказано фізичну особу, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офі­ційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформа­ції про зареєстроване у встановленому законом порядку місце прожи­вання фізичної особи - боржника.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.

Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не є підсудною цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня її надходження постановляє ухвалу про передання заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.

У разі якщо отримана судом інформація не дає змоги встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судо­вого наказу.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усу­нення її недоліків.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з та­кою самою заявою. Заявник у цьому разі має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Якщо за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу судом не виявлено підстав для відмови у видачі судового наказу, суд видає судовий наказ.

Відповідно до ст. 155 ЦПК України у судовому наказі зазначаються:

1) дата видачі наказу;

2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судо­вий наказ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезна­ходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України стягувача та бо­ржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків стягу­вача та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, а також інші дані, якщо вони відомі суду, які ідентифікують стягувача та боржника;

4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;

5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню;

6) сума судових витрат, сплачена заявником, що підлягає стяг­ненню на його користь з боржника;

7) повідомлення про те, що під час розгляду вимог у порядку нака­зного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрун­тованість заявлених стягувачам вимог по суті;

8) відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу;

9) дата набрання судовим наказом законної чинності;

10) строк пред'явлення судового наказу до виконання;

11) дата видачі судового наказу стягувачу.

Копія судового наказу (текст) разом із додатками не пізніше насту­пного дня після видачі судового наказу надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в Єди­ному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований за заявою боржника про скасування судового наказу, поданою боржником протягом п'ят­надцяти днів з дня вручення йому копії судового наказу. У разі ненадхо- дження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної чинності.

Судовий наказ суддя складає і підписує у двох примірниках, один з яких залишається у суді, а другий протягом п'яти днів з дня набрання ним законної чинності видається під розписку або надсилається стягу­вачу на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного у разі відсутності електронної офіційної адреси.