§ 2. Відкриття апеляційного провадження. Порядок розгляду справи в апеляційній інстанції

Апеляційне провадження відкривається лише за умови, що суб'єкти оскарження звернулися до суду апеляційної інстанції з належно оформленою апеляційною скаргою у встановлені законодав­ством строки та з дотриманням інших обов'язкових вимог, передбаче­них Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга подається до суду у письмовій формі. Форма і зміст апеляційної скарги регламентуються ст. 356 ЦПК України. Зок­рема, в апеляційній скарзі мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну ска­ргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та ор­ганізацій України, реєстраційний номер облікової картки платника по­датків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та елект­ронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місце­знаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебу­вання (для фізичних осіб);

4) рішення або ухвала, що оскаржуються;

5) в чому полягає незаконність та/або необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та/або неправильність установлення обставин, які мають зна­чення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті дока­зів, неправильного їх дослідження чи оцінювання, неподання доказів з поважних причин та/або неправильне визначення відповідно до вста­новлених судом обставин правовідносин тощо);

6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підля­гають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин непо­дання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, ви­користаних судом першої інстанції;

7) клопотання особи, яка подала скаргу;

8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;

9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Апеляційну скаргу підписує особа, яка її подає, або представник такої особи.

До апеляційної скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подається представником і ці до­кументи раніше не подавалися;

2) копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кіль­кості учасників справи;

3) документи, що підтверджують сплату судового збору у встанов­лених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави зві­льнення від сплати судового збору відповідно до закону;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).

За подання апеляційної скарги сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір». Так, цим норма­тивно-правовим актом установлюється, що судовий збір з апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду та апеляційної скарги на судовий наказ становить 150 % ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги. Водночас з апеляційної скарги на ухвалу суду, заяви про приє­днання до апеляційної скарги на ухвалу суду для юридичної особи або фізичної особи - підприємця судовий збір становить 1 розмір прожит­кового мінімуму для працездатних осіб, а для фізичної особи - 0,2 роз­міру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звіль­нення від сплати судового збору.

У відповідності до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рі­шення суду подається протягом - 30 днів, а на ухвалу суду - протягом 15 днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резо­лютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирі­шення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначе­ний строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вру­чені у день його чи її проголошення або складення, має право на поно­влення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга була подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга була подана протягом п'ят­надцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України. Зокрема, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеля­ційна скарга подається після спливу одного року з дня складення пов­ного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та/або обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслі­док виникнення обставин непереборної сили.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Як передбачає ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше насту­пного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, вста­новленому ст. 33 ЦПК України.

Передусім суддя-доповідач має перевірити відповідність апеляцій­ної скарги вимогам цивільного процесуального законодавства. До апе­ляційної скарги, оформленої з порушенням вимог, передбачених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, тобто на підставі цієї статті апеляційна скарга може бути залишена без руху або повернута особі, яка з нею звертається, у визначених цією нормою випадках.

Апеляційна скарга залишається без руху також у разі, якщо її по­дали після закінчення строків, установлених ст.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається су­дом апеляційної інстанції також, якщо:

1) її подає особа, яка не має процесуальної дієздатності, чи скаргу не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

2) до постановления ухвали про відкриття апеляційного прова­дження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання;

3) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції;

4) скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-допові- дач вирішує протягом 5 днів з дня надходження апеляційної скарги. Пи­тання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції ви­рішує також протягом 5 днів із дня надходження апеляційної скарги або ж з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повер­нення апеляційної скарги надсилається учасникам справи. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Але копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

У ст. 358 ЦПК України перелічуються підстави, за яких суд повинен відмовити у відкритті апеляційного провадження. Зокрема, суд апеля­ційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підля­гає апеляційному оскарженню; якщо є ухвала про закриття прова­дження у зв'язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення; якщо є постанова про зали­шення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд визнає неповажними.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирі­шується не пізніше 5 днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про відмову у відкритті апеляційного провадження постановляється ухвала, копія якої має бути надіслана учасникам справи.

За загальною процедурою учасникам справи надсилається лише копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, а скаржнику надсилається копія такої ухвали разом з апеляційною скар­гою та доданими до скарги матеріалами. При цьому копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції вирішує питання про відкриття апеляцій­ного провадження у справі не пізніше 5 днів з дня надходження апеля­ційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, пе­редбаченому ст. 357 ЦПК України.

Якщо немає встановлених правових перешкод, суд відкриває апе­ляційне провадження. Про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. В ухвалі про відк­риття апеляційного провадження зазначається строк для подання учас­никами справи відзиву на апеляційну скаргу (відзив на апеляційну ска­ргу має відповідати вимогам ст. 360 ЦПК) і вирішується питання про ви­требування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою по­дано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного про­вадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають по­дати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено ЦПК України. Також якщо апеляційна скарга подається з пропуском визначеного цивільним процесуальним законодавством строку, суд у разі поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного прова­дження (ст. 359 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції зобов'язаний повідомити учасників справи про відкриття апеляційного провадження.

Важливо, що особі, яка звернулася з апеляційною скаргою до суду, за­коном надається право доповнити, змінити або відкликати таку скаргу чи відмовитися від неї в порядку, встановленому ст. 364 ЦПК України.

Згідно із положеннями ст. 363 ЦПК України учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. Також до неї мають право приєднатися особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, сво­боди, інтереси та/або обов'язки. Заяву про приєднання до апеляційної скарги можна подати до початку розгляду справи в суді апеляційної ін­станції. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додаються до­кумент про сплату судового збору та докази надсилання (направлення) копії заяви іншим учасникам справи.

Окремо слід зауважити, що після відкриття апеляційного прова­дження можуть з'явитися обставини, які згідно з приписами ст. 362 ЦПК України тягнуть за собою закриття апеляційного провадження. Так, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: 1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну ска­ргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано чи подано особою, яка не має процесуальної діє­здатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) пі­сля відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, по­даною особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та/або обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та/або обов'язки такої особи не вирішува­лося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Як установлює ст. 365 ЦПК України, в межах розгляду справи судом апеляційної інстанції в першу чергу має бути проведена підготовка справи до такого розгляду. Реалізація цього повноваження поклада­ється на суддю-доповідача.

Так, суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду:

1) з'ясовує питання про склад учасників судового процесу; у разі встано­влення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до уча­сті у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо пре­дмета спору;

2) визначає характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює;

3) з'ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на пі­дставу своїх вимог і заперечень;

4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються учасни­ками справи;

5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;

6) за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує пи­тання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування дока­зів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста та перекладача;

7) за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;

8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розг­ляду справи.

Підготовчі дії, зазначені у пунктах 5 та 6, вчиняються з дотриманням прав усіх учасників справи висловити свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено ЦПК.

Крім того, якщо під час вивчення матеріалів справи суд виявить не- розглянуті зауваження щодо правильності та повноти фіксування судо­вого процесу технічними засобами, нерозглянуті письмові зауваження щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання чи не- вирішене питання про ухвалення додаткового рішення, суд постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових пі­дготовчих дій у разі потреби та призначення справи до розгляду.

Про дату, час і місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до норм цивільного процесуального за­конодавства розглядається з їх повідомленням.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції мають братися до уваги роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 12 «Про судову практику розгляду ци­вільних справ в апеляційному порядку». Зокрема, як зазначається в п. 17 цієї постанови, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржу­ваного судового рішення суд апеляційної інстанції повинен з'ясувати:

1) чи враховано під час ухвалення рішення всі факти, що належать до предмету доказування; 2) чи підтверджено обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи їх до­ведено; 3) чи відповідають висновки суду встановленим фактам; 4) чи були дотримані та чи правильно застосовані норми матеріального та процесуального права тощо.

Стаття 368 ЦПК передбачає, що справа розглядається судом апеля­ційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в по­рядку спрощеного позовного провадження з особливостями, визначе­ними главою 1 розділу V ЦПК України.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через 15 днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідом­лення учасників справи.

Цей розгляд здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ст. 369 ЦПК. На початку судового засідання суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке оскаржується, навожить доводи апеляційної скарги, межі, в яких ма­ють здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обста­вини і досліджуватися докази. Після доповіді судді-доповідача пояс­нення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Потім дають пояснення інші учасники справи. Закінчивши з'ясування обставин і пе­ревірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення. На початку судового засідання суд може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, надається однаковий проміжок часу для виступу. Після закінчення дебатів суд ви­ходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі, а саме - суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову.

Окремої уваги заслуговує проблема доказової діяльності в апеля­ційному провадженні. Положеннями ст. 367 ЦПК України закріплено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і до­датково поданими доказами. Суд апеляційної інстанції досліджує до­кази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апе­ляційній скарзі та/або відзиві на неї. Водночас докази, які не були по­дані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

У зв'язку з цим слід ураховувати роз'яснення, надані у п. 14 поста­нови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 12, де за­значається, що дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у та­ких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом пер­шої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції, і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові до­кази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необгрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати зна­чення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх не­подання до суду першої інстанції у разі відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або якщо суд їх не дослідив унаслідок інших проце­суальних порушень.

Стаття 369 ЦПК України встановлює особливості розгляду в апеля­ційному порядку окремих категорій справ. Наприклад, апеляційні ска­рги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів про­житкового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляда­ються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Такий само порядок застосовується і для деяких апеляційних скарг на ухвали суду. Однак апеляційний суд може відійти від цього правила за наявності для цього об'єктивних передумов і розглянути вказані апеля­ційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасни­ків справи.

Також у ст. 370 ЦПК України закріплюється порядок розгляду апе­ляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закін­чення апеляційного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції має неухильно дотримуватися строків розгляду апеляційних скарг, визначених цивільним процесуальним за­конодавством. Так, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом 60 днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом 30 днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи суд апеляційної інстанції може продовжити строк розгляду справи, але не більш ніж на 15 днів, про що постановляє відповідну ухвалу (ст. 371 ЦПК).

Як зауважувалося вище, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 та глави 9 розділу III ЦПК України з особливостями, зазначеними у ст. 382 ЦПК.

Водночас процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопо­тання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених ЦПК, вирішуються судом апеляційної інстанції у вигляді постановлення ухвал у порядку, визначеному для по- становлення ухвал суду першої інстанції.

Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється су- ддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згоден із постановою чи ухвалою) і підписується всім складом суду, який розгля­дав справу, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Постанова апеляційного суду має відповідати вимогам ст. 382 ЦПК та складатися із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

Постанова проголошується у судовому засіданні, яким завершу­ється розгляд справи, публічно, крім випадків, установлених ЦПК. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини постанови за умов, передбачених законом. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює учасникам справи зміст постанови, порядок і строк її оскарження. Ці та інші питання, пов'язані з проголошенням постанови, суд апеляційної інстанції ви­рішує в порядку ст. 268 ЦПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної чинності з дня її ухвалення. При цьому ця постанова може бути оскаржена у каса­ційному порядку у випадках, передбачених ЦПК України.