§ 1. Сутність і поняття апеляційного провадження

Однією з фундаментальних засад судочинства ст. 129 Конституції України називає забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Ця конституційна аксіома також знайшла своє відображення та конкре­тизацію в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» і процесуаль­них законах, зокрема й у цивільному процесуальному законодавстві.

Так само, у відповідності до загального правила, закріпленого в ст. 17 ЦПК України, учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи. Важливо, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та/або обов'язки, така особа користується процесуа­льними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи. Отже, заінтересованим особам надається право оскаржити рішення суду пер­шої інстанції, що не набрало законної чинності, у вищому (апеляцій­ному) суді у вигляді подання апеляційної скарги з дотриманням законо­давчих вимог.

Вищезазначені особи мають право оскаржити в апеляційному по­рядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Крім того, вони мають право оскаржити в апеляційному порядку окремо від рі­шення суду ухвали суду першої інстанції, але лише ті, які передбачено ст. 353 ЦПК України, наприклад ухвалу про повернення заяви позивачеві (заявникові), ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, ух­валу про відмову поновити або продовжити пропущений процесуаль­ний строк, ухвалу про призначення експертизи тощо. Оскарження ухвал суду, не передбачених ст. 353 ЦПК, окремо від рішення суду не допус­кається. Відповідно, заперечення на ухвали, що не підлягають оскар­женню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційне провадження має відбуватися в суворій відповідності до процедури, встановленої Главою 1 Розділу V ЦПК України.

Апеляційне провадження як самостійна стадія цивільного судо­чинства має свої характерні особливості:

1) перегляд судового рішення в апеляційному порядку відбува­ється лише на підставі зверненої до суду апеляційної скарги;

2) апеляційна скарга подається учасниками справи або ж особами, які не брали участі у справі, але суд першої інстанції вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов'язки;

3) в апеляційному порядку оскаржуються рішення (ухвали) суду першої інстанції, що не набрали законної чинності;

4) рішення суду першої інстанції залежно від волі особи, яка подає апе­ляційну скаргу, оскаржується повністю або частково;

5) апеляційна скарга подається у зв'язку з незгодою заінтересованих осіб з рішенням суду першої інстанції, яке, на їх погляд, ухвалене з порушен­ням закону, є необгрунтованим;

6) цивільна справа після подання апеляційної скарги та відкриття апеля­ційного провадження передається для перегляду до апеляційного суду;

7) перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здій­снюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів;

8) апеляційний розгляд цивільної справи відбувається у чітко встанов­лених межах, тобто суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтова­ність рішення суду першої інстанції за загальним правилом, в межах доводів і вимог апеляційної скарги; але важливо зауважити, що апеляційний суд не обмежено доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або пору­шення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасу­вання рішення; також якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залиши­лась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої ін­станції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі;

9) у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позо­вні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції;

10) постанова суду апеляційної інстанції, якою завершується перегляд справи, набирає законної чинності з дня її ухвалення.

Як передбачено ст.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 24 ЦПК України, апеляційні суди пере­глядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які пе­ребувають у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду).

Водночас за ч. 2 зазначеної статті Верховний Суд переглядає в апе­ляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. У цьому разі йдеться про певні винятки із зага­льного правила про перегляд апеляційним судом рішень суду першої інстанції. Для правильного розуміння цього питання необхідно керува­тися приписами ст. 23 ЦПК України, яка встановлює, що всі справи, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розгляда­ються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених в частинах 2-4 названої статті.

Так, справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорю­вання рішень міжнародних комерційних арбітражів і про видачу вико­навчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розгля­даються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем ро­згляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу). Крім того, справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рі­шень міжнародного комерційного арбітражу розглядаються:1) якщо мі­сце арбітражу перебуває на території України - апеляційними загаль­ними судами за місцезнаходженням арбітражу; 2) якщо місце арбіт­ражу розташоване поза межами України - апеляційним загальним су­дом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Відповідно, якщо ви­щезазначені суди виступали під час розгляду справи в якості судів пер­шої інстанції, то апеляційна скарга на їх рішення може подаватися лише до Верховного Суду.

Отже, апеляційне провадження - це нормативно закріплений по­рядок перегляду судом апеляційної інстанції рішення суду першої інста­нції, що застосовується у зв'язку з поданням заінтересованими у справі особами апеляційної скарги та завершується усуненням виявлених по­рушень закону або підтвердженням правомірності рішення.