Види представництва та повноваження представника в суді

За ступенем обоє ’язковості представництво в суді можна розділити на обов’язкове (по справах за участю недієздатних) і факультативне (необов’язкове), коли волевиявлення представлюваного на представни­цтво є необхідним.

За підставами виникнення процесуальне представництво поділяєть­ся на добровільне і законне.

В основі добровільного (договірного) представництва лежить дого­вір. Перший підвид — представництво інтересів сторін і третіх осіб ад­вокатами. Підставою даного представництва є договір доручення на ве­дення справи в суді. Другий підвид — юрисконсульт представляє в суді інтереси підприємства, організації, установи в силу трудового договору. Третій підвид — окремі громадяни за договором доручення представ­ляють у суді інтереси сторін і третіх осіб. В цьому випадку представни­ками можуть бути працівники підприємств, організацій і установ — по справах цих підприємств, організацій, установ, один зі співучасників за дорученням інших співучасників (ст. 32 ЦПК), інші особи, допущені судом, що розглядає справу, до представництва по даній справі.

ЦПК України передбачено, що особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники. Державу пред­ставляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника.

Законне представництво, або представництво по справах недієздат­них і обмежено дієздатних осіб, — виникає внаслідок наступних підс­тав. Батьки по справах своїх неповнолітніх дітей представляють їх інтереси на підставі факту походження дитини, що підтверджено свідо­цтвом про народження. Усиновителі по справах усиновлених можуть виступати в справі на підставі факту усиновлення, а опікуни і піклува­льники по справах опікуваних і підопічних — на підставі акта про при­значення їх опікунами або піклувальниками.

Чинним процесуальним законодавством України закріплено, що права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, уси- новлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом, а права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визна­чені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена(ч.1, 2 ст. 39 ЦПК).

Представниками безвісно відсутніх виступають у суді опікуни над їх майном. У справі про ще не прийняту спадщину як представник спад­коємця також виступає опікун над майном. Однак відповідно до ч.4 ст. 39 ЦПК України права, свободи та інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийн­ята, захищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна.

Для участі в справі законних представників їх волевиявлення не по­трібно. Тому своєрідно вирішується в цьому разі питання про докумен­ти, що підтверджують повноваження законних представників: таким представникам необхідно подати в суд документи про підстави пред­ставництва, а не про повноваження, тому, що обсяг повноважень закон­них представників такий самий, як і в осіб, що представляються ними, оскільки вони повністю заміщають останніх у процесі.

В цивільно-процесуальному законодавстві закріплено, що у разі від­сутності представника у сторони чи третьої особи, визнаної недієздат­ною або обмеженою у цивільній дієздатності, а також у разі, коли за­конний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд зупиняє провадження у справі і пропонує органу опіки і піклування чи іншому органу, визначеному законом, призначити або замінити законного представника (ст.

У юридичній літературі представництво в суді класифікують й за іншими ознаками.

За ознаками особи, в інтересах якої здійснюється представництво:

— представництво фізичних осіб — підставою є закон або цивіль­но-правова угода;

— представництво юридичних осіб — таке представництво базуєть­ся, як правило, на трудовій угоді.

За ознаками осіб, інтереси яких представляють, виділяють пред­ставництво:

— сторін;

— третіх осіб;

— заявників;

— заінтересованих осіб;

— органів та осіб, яким законом надано право захищати права, сво­боди та інтереси інших осіб.

За ознаками осіб, які здійснюють процесуальне представництво, є представництво, що здійснюється:

— адвокатами;

— батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками;

— співучасниками;

— іншими фізичними особами.

Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені одним з таких документів:

1) довіреністю фізичної особи, що повинна бути посвідчена нотарі­ально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, на­вчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні, чи за рішенням суду, або за місцем його проживання;

2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника — така довіреність видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи;

3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призна­чення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна;

4) якщо представництво здійснюється адвокатом, його повноваження можуть бути посвідчені ордером, який виданий відповідним адвокатським об’єднанням, до якого обов’язково додається витяг з договору, в якому за­значаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підпи­сом сторін договору (ст. 42 ЦПК).

Представники наділяються широким колом повноважень для вчи­нення процесуальних дій від імені та в інтересах особи, яку представ­ляють.

Про припинення представництва або обмеження повноважень пред­ставника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом відповідної заяви, поданої у письмовій формі.

Контрольні запитання

1. Назвіть всі відомі види представництва в цивільному процесі.

2. Як оформляються повноваження представника для участі в судо­вому засіданні?

3. Які учасники цивільного судочинства можуть мати представника У суді?

4. На які види поділяється судове представництво залежно від підс­тав виникнення?

¹ Цивільне процесуальне право України: Підручник / Бичкова С.С., Бірюков І.А., Бо­брик В.І. та ін.; За заг ред. С.С.Бичкової.— K.: Атіка, 2009.— 760с.— С.114—115.

5. Які з перелічених осіб можуть виконувати функції судових пред­ставників у цивільному судочинстві?

6. Які особи можуть бути договірними представниками в суді?

7. Які особи можуть виконувати в суді функцію законних представ­ників?

8. Якими із зазначених документів можуть підтверджуватися пов­новаження судових представників?

9. На здійснення яких процесуальних дій договірним (добровіль­ним) представником мають бути спеціально обумовлені повноваження у виданій йому довіреності?

Рекомендована література

1. Бичкова, С. С. Особливості представництва іноземних осіб у ци­вільному процесі України / С. С. Бичкова, Н. О. Бичкова // Держава і право. — 2012. — № 57. — С. 274—280. — Бібліогр.: 4 назв.

2. Гринько П. Повноваження представника як секундарне право / П. Гринько // Вісник Вищого адміністративного суду України. — 2010. — № 2. — С. 99—104.

3. Захарова О. С. Представництво у цивільному судочинстві / О. С. Захарова // Вісник Академії адвокатури України. — 2005. — Вип. 3 (4). — С. 32—36.

4. Лазько Г. 3.

5. Лазько Г. 3. Правова природа процесуального представництва у цивільному процесі : автореф. дис.... канд.юрид. наук / Гюльназ Заурів- на Лазько. — K., 2006. — 19 с.

6. Луспеник Д. Д. Допит сторін, третіх осіб, їх представників (під присягою) у цивільному процесі: проблеми теорії і судової практики та шляхи їх вирішення / Д. Д. Луспеник // Вісник Верховного Суду Украї­ни. — 2007. — № 3. — С. 28—34.

7. Рязанцева Н. О. Правові засади здійснення процесуального пред­ставництва / Н. О. Рязанцева // Юриспруденція: теорія і практика. — 2010. — № 6. — С. 28—33. — Бібліогр.: 13 назв.

8. Світлична, Г. О. Представництво у цивільному судочинстві: су­часний стан та перспективи вдосконалення правового регулювання / Г. О. Світлична // Вісник Верховного Суду України. — 2012. — № 12. — С. 38—45.

9. Чванкін С. А. Добровільне представництво у цивільному процесі України: автореф. дис.... канд. юрид. наук / Сергій Анатолійович Чван­кін. — Одеса, 2005. — 22 с.