Умови і порядок заочного розгляду справи.

Заочний розгляд і вирішення справи можливі за наявності умов, ви­значених в законі. Ст. 224 ЦПК України відносить до них неявку у су­дове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини його неявки або якщо за­значені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не запере­чує проти такого вирішення справи.

Головні вимоги, які закон передбачає при заочному розгляді справи:

--відповідач повинен бути належним чином повідомлений про час і місце судового засідання;

--відповідач не з’явився до суду без поважних причин або від нього не надійшло повідомлення про причини неявки;

--позивач згоден на заочний розгляд і вирішення справи;

--позивачем не змінені предмет, підстави позову та розмір позовних вимог.

Неявкою відповідача визнається фактична відсутність сторони в залі судового засідання при розгляді і вирішенні справи. Мовчазна присут­ність сторони в судовому засіданні неявкою не вважається, а розціню­ється як ухилення від участі в наданні та дослідженні доказів.

До неявки відповідача п.5 ст. 169 ЦПК України прирівнює залишен­ня стороною залу судового засідання.

Варто також враховувати, що заочний розгляд справи і ухвалення заоч­ного рішення можливі за відсутності як сторони, так і її представника. У випадку явки представника заочне провадження не допускається.

Належним повідомленням відповідача визнається повідомлення, проведене способами й у порядку, зазначеному в главі 7 розділу І ЦПК України.

Визнання причин неявки відповідача неповажними. Обов’язок пові­домити суд про причини неявки і надати докази поважності цих причин покладається на сторони.

У випадку визнання причин неповажними суд за згоди позивача має право розглядати справу заочно. Коли ж такої згоди немає, справа розг­лядається за загальними правилами із ухваленням звичайного рішення.

Згода позивача. Дана умова передбачена ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Суддя в кожному випадку неявки в судове засідання без поважних причин відповідача, який був належним чином повідомлений, повинен роз’яснити позивачу його право на заочний розгляд справи і які правові наслідки тягне за собою ухвалення заочного рішення.

Згода позивача на заочний розгляд справи повинна бути виражена чітко і ясно. ЦПК України не встановлює способів вираження і фіксації даної згоди. На практиці усна згода позивача, зроблена в підготовчій частині судового розгляду, фіксується в журналі судового засідання. В разі відсутності згоди позивача на заочний розгляд справи суд зо­бов’язаний відкласти розгляд справи і роз’яснити позивачу його право на розгляд справи у загальному порядку відповідно до ст. 169 ЦПК України. При цьому суд повинен вказати особливості того або іншого провадження, які наслідки спричиняє ухвалення звичайного і заочного рішення.

Позивач, який не згоден на заочний розгляд справи, має право по­давати клопотання про розгляд справи в звичайному порядку, а суд таке клопотання повинен задовольнити.

Ч. 2 ст. 224 ЦПК України передбачає можливість заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення у разі участі у справі кількох від­повідачів і неявці в судове засідання всіх відповідачів. Тому при явці хоча б одного з відповідачів розгляд справи повинен проходити в зага­льному порядку.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Закон не вста­новлює обов’язкову форму такої ухвали. В практиці одних країн такі ухвали постановляються у вигляді окремого документа в нарадчій кім­наті; інших держав — заносяться до журналу судового засідання.

Порядок заочного розгляду і вирішення справи в цілому підпоряд­ковується загальним правилам судового розгляду, встановлених главою 4 «Судовий розгляд» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України з деякими особливостями закріпленими главою 8 «Заочний розгляд справи» розділу III ЦПК України.

Це означає, що при заочному розгляді справи суд може не обмежу­ватися поданими доказами, а в разі необхідності призначати експертизи в справі, витребувати докази від інших осіб, в тому числі і тих, які не беруть участі у справі, коли без цього неможливо повне і всебічне дос­лідження обставин справи.

Суд досліджує докази, представлені не тільки сторонами, але й ін­шими особами, які беруть участь у справі. Так, у випадку участі в спра­ві третіх осіб, прокурора, державних органів, органів місцевого самов­рядування, організацій і громадян, що захищають порушені або оспорювані права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, суд до­сліджує також докази, надані цими особами, оскільки без цього немож­ливе ухвалення законного й обґрунтованого рішення.

Якщо відповідач не надав письмових пояснень і доказів, суд може ухвалити заочне рішення на підставі доказів, наданих позивачем та ін­шими особами, які беруть участь у справі.

Розгляд справи в порядку заочного провадження обмежує межі здій­снення наданих позивачеві процесуальних прав. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відк­ладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача. Таким чи­ном, в разі будь-якої зміни позовних вимог (збільшення або зменшення позовних вимог), зміни предмета позову суд позбавлений права прово­дити заочний розгляд справи в даному судовому засіданні. Отже, суд повинен відкласти розгляд справи.

Заочний розгляд справи завершується ухваленням заочного рі­шення.

21.3.