Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом

У разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, витребуваних судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом.

Підстави тимчасового вилучення письмових чи речових доказів:

- неподання без поважних причин письмових чи речових доказів;

- неповідомлення причин неподання їх суду.

У таких випадках суддя постановлює ухвалу про тимчасове вилучення таких доказів для дослідження їх судом.

Зміст ухвали:

- ім’я (найменування) особи, у якої знаходиться доказ;

* її місце проживання (перебування) або місцезнаходження;

- назва або опис письмового чи речового доказу;

- підстави проведення його тимчасового вилучення.

Стаття 93 ЦПК не зазначає, чи підлягає така ухвала суду

оскарженню. У пункті 23 ст. 293 ЦПК має місце лише положення про оскарження ухвали про примусове проникнення до житла. Адже серед осіб, які є стороною у справі та у яких тимчасово вилучаються докази, можуть бути банки, на які поширюється принцип банківської таємниці. Виникають запитання; чи узгоджується тимчасове вилучення документів із банку з процедурою розгляду судами справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (статті 287-290 ЦПК)? Чи може поширюватись такий захід процесуального примусу на нотаріусів, які можуть бути стороною у справі? Чи узгоджується він із Законом «Про нотаріате, яким передбачено нотаріальну таємницю (ст. 8 Закону «Про нотаріат»)? Нотаріуси на вимогу суду повинні подавати довідки, тобто лише інформацію про вчинені нотаріальні дії? Наприклад, реєстр вчинюваних нотаріальних дій не може навіть тимчасово вилучатися судом, оскільки від наявності цього реєстру залежать права інших осіб, які можуть звернутися до нотаріуса за витребуванням дубліката нотаріального акта. У зв’язку з цим, на думку авторів, у ЦПК повинна мати місце норма, яка передбачала б винятки із загального правила щодо неможливості застосування такого заходу процесуального примусу, як тимчасове вилучення доказів для дослідження судом із зазначенням конкретних осіб, органів та документів, які не можуть тимчасово вилучатись на підставі такої ухвали.

Але у цій нормі нічого не сказано, яким чином (яка процедура) та ким буде проводитись таке вилучення. Відповідно до ч. 2 ст. 93 ЦПК доказ може знаходитись за місцем проживання (перебування) або знаходження особи. Тому виникає запитання: хто може проникнути у житло особи, якщо вона буде проти цього, та витребувати доказ, адже це порушення конституційного принципу - охорони житла? Чи, може, таке вилучення доказу здійснюється у примусовому порядку, наприклад, державним виконавцем чи органами внутрішніх справ? Закон «Про виконавче провадженням не визначає процедуру такого вилучення або ж у такому випадку можлива аналогія щодо виконання постанов суду у цивільних справах.

2.3.