Стаття 139. Зберігання речових доказів
1. Речові докази до набрання рішенням законної сили зберігаються у справі або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду.
2. Речові докази, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за їх місцезнаходженням за ухвалою суду; вони повинні бути докладно описані та опечатані, а в разі необхідності – сфотографовані.
3. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані.
1. Обов’язок зберігання речових доказів у незмінному стані покладено на суд. Дрібні речові докази можуть зберігатися в матеріалах справи. Але якщо збереження речових доказів у справі є неможливим, зокрема, через їх фізичні властивості, кількість, тоді вони здаються за окремим описом до камери схову речових доказів суду.
2. Правила зберігання речових доказів у суді визначаються Тимчасовою інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 17.02.2005 р. №20.
Речові докази, що приєднані до справи судом, належним чином описуються та опечатуються. Упаковка повинна забезпечити збереження речових доказів від псування та пошкодження. Опечатування речових доказів проводиться в присутності судді, у провадженні якого знаходиться справа. Печатка ставиться у такий спосіб, що речові докази не могли бути замінені чи вилучені без її пошкодження.
Для зберігання речових доказів у суді обладнується спеціальне приміщення (сховище) зі стелажами, решітками на вікнах, оббитими металом дверима, охоронною та протипожежною сигналізацією. У разі відсутності такого приміщення виділяється спеціальне сховище (сейф, металева шафа достатнього розміру) (п. 14.2. Тимчасової інструкції з діловодства в місцевому загальному суді).
Для роботи з речовими доказами (зберігання, обліку тощо) наказом голови суду призначається працівник апарату суду.
Доступ до приміщення (сховище) для зберігання речових доказів можливий лише в присутності працівника апарату суду, відповідального за роботу з ними.
У разі його відсутності доступ до приміщення (сховища) можливий тільки в присутності голови суду, у якого повинен бути дублікат ключа від цього приміщення (сховища). У таких випадках складається акт, у якому відображається, у зв'язку з чим і які саме об'єкти вилучені з приміщення (сховища) або поміщені в ньому. Акт передається працівникові апарату суду, на якого наказом голови суду покладені обов'язки щодо роботи з речовими доказами, для внесення відповідних записів у книгу обліку речових доказів.Для обліку речових доказів у суді ведеться журнал обліку речових доказів, який зберігається в особи, відповідальної за роботу з речовими доказами. Ведення журналу обліку речових доказів здійснюється за правилами ведення документів суворої звітності. Кожний аркуш журналу нумерується, журнал прошнуровується і скріплюється гербовою печаткою, а також підписом голови суду.
Усі речові докази, що надходять до суду, реєструються в день їх надходження.
При реєстрації речових доказів у суді їм присвоюється номер (порядковий номер у журналі), у якому вказуються дата надходження, найменування речового доказу, кількість, номер справи, до якої вони долучені. Після реєстрації речового доказу до його упаковки чіпляється бирка, на якій зазначається номер, за яким справа зареєстрована в суді, а також указується номер речового доказу (п.14.9. Тимчасової інструкції з діловодства в місцевому загальному суді).
У разі передання справи та речових доказів в інший суд про кожний з таких речових доказів робиться запис у журналі обліку речових доказів. Якщо речові докази не направлялися в суд, а зберігаються в іншому органі, установі, підприємстві чи в особи у журналі обліку речових доказів робиться відповідний запис про їх місцезнаходження.
Після набрання рішенням законної сили речові докази повертаються особам, від яких були одержані, або передаються особам, за якими суд визнав право на ці речові докази.
Про рух речових доказів у справі працівник апарату суду робить відповідні записи в журналі обліку речових доказів.
Використання речових доказів для службових чи інших потреб категорично заборонено (14.9. Тимчасової інструкції з діловодства в місцевому загальному суді).
3. Речові докази, що не можуть бути доставлені до суду, наприклад, такі як будівлі, споруди, транспортні засоби тощо зберігаються за їх місцезнаходженням за ухвалою суду. Ці речові докази передаються на зберігання власнику, його родичам чи іншим особам, а також організаціям, на підтвердження чого вони зобов’язані подати до суду розписку, яка приєднується до матеріалів справи. В цій розписці зазначається, хто несе персональну відповідальність за збереження конкретного речового доказу.
4. Якщо речовий доказ зберігається не в суді, то його необхідно описати та опечатати. Опис речового доказу проводиться шляхом складення протоколу огляду в порядку, передбаченому ст. 140 ЦПК України. Фотографування проводиться при необхідності, а саме тоді, коли потрібно зафіксувати фізичний стан певного об‘єкту, який з часом може змінитися. Фотокартки речового доказу додаються до протоколу огляду і приєднуються до справи.