§ 2. Справи, що розглядаються в порядку окремого провадження

Виділяють три групи справ окремого провадження.

1. Справи, порядок розгляду та вирішення яких визначено циві­льним процесуальним законодавством.

Це справи про:

- обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізи­чної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

- надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

- визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

- усиновлення;

- установлення фактів, що мають юридичне значення;

- відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі;

- передання безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

- визнання спадщини відумерлою:

- надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

- примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

- розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (ч.

Справи цієї групи запропоновано поділяти на справи про зміну пра­вового статусу фізичної особи (про обмеження цивільної дієздатності фі­зичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення діє­здатності фізичної особи, про надання неповнолітній особі повної циві­льної дієздатності, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, про усиновлення) та встановлення фактів, що мають юридичне значення; справи про визнання або відновлення неоспорюваних суб'єктивних прав (про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі, про передання безхазяйної не­рухомої речі у комунальну власність, про визнання спадщини відумер­лою); справи про застосування встановлених законом заходів щодо за­хисту прав та законних інтересів (про надання особі психіатричної допо­моги в примусовому порядку, про обов'язкову госпіталізацію до проти­туберкульозного закладу, про розкриття банками інформації, яка міс­тить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб)^[97].

2.

- надання права на шлюб (ст. 23 СК України);

- розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України);

- поновлення шлюбу після його розірвання (ст. 117 СК України);

- установлення режиму окремого проживання за заявою под­ружжя (ст. 119 СК України).

3. Справи, що можуть розглядатися у порядку окремого прова­дження, якщо їх віднесено актами законодавства до цивільної юрисдикції.

С. С. Бичкова, виходячи із законодавчих конструкцій відповідних правових норм, визначила, що у порядку окремого провадження мо­жуть розглядатися такі справи (непоіменовані справи):

- визнання шлюбу неукладеним (ст. 48 СК України), визнання розі­рвання шлюбу фіктивним, припинення режиму окремого проживання подружжя;

- про надання права на побачення з дитиною матері чи батькові, позбавленим батьківських прав; повернення дитини батькам чи іншим особам;

- визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України), звільнення опікуна та піклувальника (ст. 75 ЦК України);

- зміну мети установи та структури управління (ч. 1 ст. 103 ЦК України);

- установлення факту недостовірності інформації, поширеної сто­совно фізичної особи та/або членів її сім'ї, і спростування такої інфор­мації (ч. 4 ст. 277 ЦК України);

- зміну мети використання пожертви (ч. 2 ст. 730 ЦК України);

- індексацію чи збільшення розміру відшкодування шкоди, завда­ної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, на підставах, визначених у ст. 1208 ЦК України.