Розподіл судових витрат між сторонами
Правила розподілу судових витрат між сторонами
1. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Щодо документального підтвердження, то особа повинна подати суду договір про надання юридичної допомоги, квитанції про сплату такої допомоги, платіжне доручення про перерахування суми за надання юридичної допомоги безготівково тощо.2. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
3. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
4. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави». Ці витрати компенсуються за рахунок держави Державною судовою адміністрацією в їх фактичному розмірі, але не більше від граничних розмірів компенсації таких витрат.
5. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Розрахунок має вестися відповідно до задоволеної частки: якщо позивач просив стягнути з відповідача 10 000 грн, а суд задовольнив позов лише на 5 000 грн, то з відповідача може бути стягнуто 1/2 від встановленого розміру судового збору.
6. У разі залишення лозову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.
7.
Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або постановляє нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.Якщо судом апеляційної інстанції було ухвалено нове судове рішення, що відрізняється від рішення суду першої інстанції, наприклад на користь відповідача, чи якщо рішення першої інстанції змінено, то при розподілі судових витрат в обох випадках застосовується положення ч. 1 ст. 88 ЦПК, Якщо ж сторони мають певні пільги, то до них застосовуватимуться механізми розподілу судових витрат, передбачених Іншими частинами ст.88 ЦПК.
8. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.
9. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.
10. В інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
1 Кравчук В.М., Угриновська О.І. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. ~ K.: Істина, 2006. - С.255.
5 Детальніше див.: Фурса С.Я., Фурса ЄЛ. Адвокат в цивільному процесі.— K.: Видавець Фурса С.Я.: KHT, 2008.-С.35-49, 254-257.