Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення померлою

Оскільки в законодавстві не вказано осіб, які мають право подати заяву про визнання особи безвісно відсутньою чи оголо­шення її померлою, таку заяву може подати будь-яка зацікавлена фізична чи юридична особа (зокрема органи та особи, яким зако-

ном надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб у порядку ст.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України заява про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подаєть­ся в суд за місцем проживання заявника або останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місце перебу­вання якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно зі ст. 43 ЦК України фізична особа може бути ви­знана судом безвісно відсутньою, якщо впродовж одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місцеперебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Відповідно до ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного прожи­вання немає відомостей про місце її перебування впродовж трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що за­грожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - впродовж шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещас­ного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситу­ацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня завершення воєнних дій.

З огляду на конкретні обставини справи суд може оголо­сити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Провадження у справах про оголошення фізичної особи померлою потрібно відрізняти від провадження про встановлен­ня факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстра­ції органом ДРАЦС факту смерті, яке здійснюється за прави-

лами провадження про встановлення судом фактів, що мають юридичне значення (глава 6 розділу 4 ЦПК України). У цьому виді провадження встановлюється час смерті особи, яка померла. Натомість, у провадженні про оголошення особи померлою встановлюється презумпція її смерті, причому часом смерті такої особи вважається день набрання законної сили рішенням суду про це або конкретна дата її вірогідної смерті, яку встано­вить суд.

Окрім того, провадження про встановлення факту смерті особи в певний час відрізняється також правилами про підсуд­ність, вимогами до заяви, яка подається до суду, та змістом рі­шення суду у таких справах.

Стаття 248 ЦПК України передбачає особливості підгото­вки справи до розгляду, покладаючи на суд обов'язок учинити конкретні дії.

Предметом доказування у цих справах є обставини, які підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи у місці її постійного проживання впродовж певного часу. Такі обставини можуть підтвердити лише особи, які найчастіше контактували з особою, місце перебування якої невідоме. Тому суд у порядку підготовки справи до судового розгляду визначає коло осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть повідомити дані про зниклу фізичну особу, надсилає запити відповідним організаціям за останнім місцем проживання та місцем роботи відсутнього.

Водночас суд через органи опіки та піклування вживає заходів щодо встановлення опіки над майном зниклої особи. Збирання даних здійснюється у формі запитів. Закон не передба­чає можливість оголошення розшуку особи у цих справах.

Підготовка справи до судового розгляду, як і в інших ви­падках, повинна завершуватися постановленням ухвали про при­значення справи до судового розгляду з викликом і повідомлен­ням учасників процесу.

Розгляд справ такої категорії відповідно до ч. 4 ст. 234 ЦПК України провадиться судом у складі одного судді та двох народних засідателів. Розгляд здійснюється за загальними пра­вилами ЦПК України. Учасниками процесу є заявник, інші

заінтересовані особи, свідки та інші особи, яких суд визнає за необхідне допитати.

Якщо під час розгляду справи будуть встановлені підстави для задоволення заяви, суд ухвалює рішення про визнання фі­зичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Рішення має відповідати загальним вимогам ЦПК України.

Фізична особа визнається безвісно відсутньою та оголошу­ється померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що за­грожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

До набрання рішенням законної сили його можна оскар­жити в апеляційному порядку.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою копія рішення надсилається: в орган ДРАЦС - для реєстрації смерті фізичної особи та у нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини - для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

У населеному пункті, де немає нотаріуса, рішення надси­лається відповідному органу місцевого самоврядування, а у разі наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у ви­падках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення над­силається до державного нотаріального архіву з метою передан- ня його за належністю уповноваженому нотаріусу.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (у цьому разі - фізичної особи, визнаної померлою).

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно зі ст. 45 ЦК України, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилася, або якщо одержано ві­домості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвіс­но відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої

особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Відповідно до ст. 250 ЦПК України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутьною або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно ваідсутньою або померлою, або іншою заінтересованою особою.

Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною дав­ністю, а також грошей та цінних паперів на пред’явника.

Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов’язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива.

У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього май­на. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з’явилася, перейшло у власність держави, АРК або терито­ріальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна (ст. 48 ЦК України).

Ці питання вирішуються в позовному провадженні.

Про день розгляду справи повідомляються фізична особа, стосовно якої ухвалено рішення, заявник у справі про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її помер­лою, інші заінтересовані особи.

Копію рішення суд надсилає відповідному органу держав­ної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.

3.4.