Розгляд справи судом апеляційної інстанції

Строки розгляду апеляційної скарги визначені у ст. 303¹ ЦПК України. Зокрема:

1) впродовж двох місяців із дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду розглядається апеля­ційна скарга на рішення суду першої інстанції;

2) упродовж п 'ятнадцяти днів із дня постановлення ухва­ли про прийняття апеляційної скарги до розгляду розглядається апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції.

У виняткових випадках за клопотанням сторони з огляду на особливості розгляду справи апеляційний суд може продов­жити строк розгляду справи, але не більш як на п 'ятнадцять днів, про що постановляє відповідну ухвалу.

Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, зважаючи на особливості глави 1 розділу 5 «Апеляційне провадження».

У призначений для розгляду справи час головуючий від­повідно до ст. 163 ЦПК України відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення (ухвалу) якого суду розглядатиметься.

Згодом секретар судового засідання доповідає суду, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вру­чено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі. Суд установ­лює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України суд апеляційної інста­нції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли пові­домлені нею причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належно пові­домлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає такому розгляду.

Якщо розгляд справи розпочався і у справі викликаний перекладач, то головуючий відповідно до ст.

Викликані свідки видаляються із зали судового засідання у відведені для цього приміщення.

Відтак головуючий оголошує склад суду, а також прізви­ща експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи.

Головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які бе­руть участь у справі, їх права та обов'язки, після чого розглядає заяви та клопотання осіб, які беруть участь у справі, про що пос- тановлюється ухвала.

Якщо у судове засідання викликано експерта, йому роз'яснюються права та обов'язки. Він попереджається під роз­писку про кримінальну відповідальність, складає присягу.

У разі залучення у справі спеціаліста йому роз'яснюються його права та обов'язки.

Після цього суд розпочинає розгляд справи по суті з допо­віді судді-доповідача про:

1) зміст рішення (ухвали), яке оскаржено;

2) доводи апеляційної скарги;

3) межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Позивач має право відмовитися від позову в апеляційному суді, а сторони - укласти мирову угоду незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу (ст. 306 ЦПК України).

Якщо сторони вирішили продовжувати розгляд справи, то після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторо­ни, - першим дає пояснення позивач. Потім дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої ін­станції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було

зумовлено поважними причинами (ч. 2 ст. 303 ЦПК України). Такі докази досліджуються судом за правилами ст.ст. 179-189 ЦПК України.

Відповідно до положень постанови Пленуму ВС України № 12 від 24 жовтня 2008 р. «Про судову практику розгляду ци­вільних справ в апеляційному порядку» дослідження нових дока­зів провадиться, зокрема, у таких випадках:

- якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування;

- докази існували на час розгляду справи в суді першої ін­станції й учасник процесу знав про них, однак з об’єктивних причин не міг подати їх до суду;

- додаткові докази, які витребовувалися раніше, з’явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції;

- суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати зна­чення для вирішення справи;

- суд першої інстанції необгрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для ви­рішення справи (необгрунтовано відмовив у призначенні експер­тизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо);

- наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у разі відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших про­цесуальних порушень.

Завершивши з’ясування обставин і перевірку їх доказами, апеляційний суд надає особам, які беруть участь у справі, мож­ливість виступити у судових дебатах у такій послідовності, в якій вони давали пояснення. На початку судового засідання суд може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи, надається одна­ковий час для виступу.

Після завершення дебатів суд виходить до нарадчої кімна­ти для постановления ухвали (ухвалення рішення).

За необхідності під час розгляду справи може бути оголо­шено перерву або розгляд її відкладено.

5.