Процесуальний порядок та наслідки відкриття провадження у справі

Суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку ст. 119 ЦПК. Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або за­кінчення строку, встановленого для усунення недоліків.

1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;

2) ким і до кого пред’явлено позов;

3) зміст позовних вимог;

4) час і місце попереднього судового засідання;

5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк пись­мові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Після відкриття провадження у справі суд невідкладно (не­гайно) надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухва­ли про відкриття провадження у справі.

Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з ко­піями доданих до неї документів, а третій особі - копія позов­ної заяви з метою подання відповідачем суду письмового запе­речення проти позову (ч. 1 ст. 128 ЦПК).

Наслідки відкриття провадження у справі

Якщо провадження у справі відкрито, настають мате­ріальні та процесуальні наслідки.

Матеріальні наслідки:

- перериваються строки позовної давності з моменту пред’явлення позову для справ позовного провадження;

- за загальним правилом, з дня пред’явлення позову стягу­ються аліменти;

- припинення виконання рішення органу опіки та піклу­вання (ст.19 CK);

- після відкриття провадження у справі про витребування майна із чужого незаконного володіння згідно зі ст. 390 ЦК, коли набувачам вручена повістка до суду, вимагати передання доходів від майна, відшкодування витрат на утримання, збе­реження майна тощо.

Процесуальні наслідки:

- виникають цивільні процесуальні відносини;

- учасники процесу отримують відповідний процесуальний статус;

- учасники процесу наділяються комплексом загальних та спеціальних процесуальних прав та обов’язків;

- відповідач має право пред’явлення зустрічного позову, треті особи - право на пред’явлення самостійної вимоги щодо предмета спору між сторонами;

- припиняється право альтернативної підсудності;

- зупиняється примусове виконання виконавчого напису нотаріуса у разі його оспорювання;

- зупиняється примусове виконання у разі розгляду справи про виключення майна із акта опису;

- перериваються строки, передбачені для справ окремого провадження.

Суд ця може відмовити у відкритті провадження у спра­ві, якщо:

1) заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, тобто розгляд заяви не належить до компетенції СУДУ У порядку цивільного судочинства (ст. 15 ЦПК).

При вирішенні питання про відмову у відкритті провад­ження у справі суд має керуватися ст. 124 Конституції, але при цьому повинен враховувати компетенцію суду як функ­ціональну, предметну (родову), альтернативну, а також ту обставину, що, крім суду, у державі юрисдикційну функцію виконують й інші органи, наприклад нотаріат, РАЦС тощо. Тому при визначенні чи належить справа до компетенції суду у порядку цивільного судочинства слід брати до уваги:

- для позовного провадження - щоб суб’єктивне право осо­би перебувало у порушеному, невизнаному або оспорюваному стані, справи такі повинні виникати з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а також інших правовідно­син, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства;

- для справ окремого провадження - повинен бути відсут­ній спір про суб’єктивне матеріальне право, а захищатися - охоронюваний законом інтерес шляхом встановлення обста­вин, що мають юридичне значення, щоб у результаті їх вста­новлення у особи виникло, змінилось або припинилось певне суб’єктивне право, але поза межами суду на підставі загально­обов’язковості судового рішення при його виконанні певними органами, зокрема РАЦСом, органами соціального захисту, нотаріусами;

- для справ наказного провадження - вимоги, на підставі яких видається судовий наказ, мають бути безспірними та пе­редбачені законом;

2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою пози­вача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих са-

4. Процесуальний порядок та наслідки відкриття провадження у справі мих підстав.

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому самому третейсько­му суді виявився неможливим;

5) після смерті фізичної особи, а також у зв’язку з припи­ненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі по­винна бути невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами, оскільки згідно з п. 4 ч, 1 ст. 293 може бути оскаржена у апеляційному порядку ок­ремо від рішення суду.

Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

Отже, відкриття провадження у справі - це важлива ланка в єдиній системі цивільних процесуальних дій, які послідовно змінюють одна одну при цьому забезпечуючи рух справи.

5.