<<
>>

2.2. Процесуальне становище прокурора в цивільній справі

Питання щодо процесуального становища прокурора, що пред’явив позов в інтересах іншої особи, в теорії цивільного процесуального права є дискусійним8.

На відміну від позивача, що має особисту заінтересованість у результатах розгляду справи, заінтересованість прокурора має державний характер, оскільки випливає зі службової прокурорської діяльності.

Втілюючи реалізацію принципу публічності цивільного процесу, прокурор у цивільній справі є представником публічного інтересу, інтересу законності, що вбачається в захисті інтересів державних органів або держави в цілому, в захисті прав та інтересів юридичних осіб, у захисті прав, свобод та інтересів окремих громадян.

Тому становище прокурора не може зводитися до становища сторони або третьої особи, навіть незважаючи на те, що прокурор є суб’єктом доказування у справі та на нього покладений обов’язок доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, оскільки доказова діяльність не може бути критерієм його процесуального становища у цивільному процесі. В позовній заяві прокурор повинен зазначити, в інтересах якої особи ним пред’явлено позов.

Судове рішення на прокурора не поширюється та будь-яких прав та обов’язків особисто для прокурора не встановлює. З прокурора не можна стягнути жодних судових витрат, навіть якщо суд відмовить йому в задоволенні позову. Відмова прокурора від поданого ним позову не пов’язує особу, в інтересах якої заявлено позов, що і є позивачем у справі. Отже, в суді прокурор має повноваження щодо представництва інтересів громадян та держави, і для здійснення цієї діяльності не треба спеціальних повноважень для порушення справи в інтересах інших осіб, тому що представництво є конституційним обов’язком прокурора9.

Категорії «сторона в процесуальному розумінні», «позивач в процесуальному розумінні», що виділяються вченими10, не є теоретично обґрунтованими, з огляду на те, що для визначення поняття «позивач» наукою цивільного процесуального права використовується лише матеріально-правовий критерій.

Не є прокурор і представником сторони, його позиція у справі та позиція позивача можуть не збігатися, що призводить до відмови прокурора від позовної заяви, чого не вправі здійснити представник без погодження з позивачем.

Прокурор не пов’язаний позицією сторони та навіть своєю первісною позицією11, якщо в ході розгляду справи буде з’ясована безпідставність або необґрунтованість заявленого ним позову.

Правовідносини між стороною та представником виникають на підставі цивільно-правового договору, чого не відбувається під час участі у справі прокурора.

Визнання прокурора законним представником держави12 з огляду на здійснення ним конституційної функції представництва інтересів громадянина або держави також не повністю відображує його сутність у цивільному процесі. Прокурор виступатиме законним представником держави, коли він звертається до суду з позовом або вступає у справу на захист інтересів держави. В разі, коли прокурор пред’являє позов в інтересах громадянина, який самостійно не може звернутися до суду, прокурор захищає його особисті права та інтереси.

Разом з тим процесуальне становище прокурора визначається його компетенцією13, який, будучи суб’єктом процесуальної діяльності, здійснює у цивільному процесі функцію представництва інтересів громадян або держави. Він є службовою особою державного органу - прокуратури і діє без спеціальних доручень цього органу, на підставі закону та його службового становища, виконує покладені на органи прокуратури завдання та функції14.

3.

<< | >>
Источник: Авторський колектив. Цивільний процес України : академічний курс ; [підручник для студ, юрид. спец. вищ. навч. закл.]; КНТ. 848 с. 2009

Еще по теме 2.2. Процесуальне становище прокурора в цивільній справі:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -