Поняття та значення касаційного провадження

Після розгляду справи судом апеляційної інстанції не ви­ключено, що апеляційний суд замість того, щоб виправити помилку суду першої інстанції, може її ускладнювати, внаслідок чого допускається набрання чинності незаконного рішення.

Касаційне провадження є додатковою гарантією ухвалення законних судових рішень. Можливість касаційного оскарження та перевірки судових рішень і ухвал сприяє формуванню у фізич­них осіб, службових і посадових осіб переконаності в тому, що кожне незаконне рішення буде скасовано, що їх права, свободи та інтереси, права та інтереси юридичних осіб, публічні інтереси будуть належно судово захищені.

Касаційне провадження - це діяльність суду касаційної інстанції щодо перевірки законності рішень та ухвал суду пер­шої та апеляційної інстанції, що набрали законної сили. Судом касаційної інстанції є Вищий спеціалізований суд України з роз­гляду цивільних і кримінальних справ.

Суть касаційного провадження у тому, що суд касаційної інстанції за скаргою осіб, які беруть участь у справі, і осіб, котрі не брали участь у справі, стосовно яких суд вирішив питання про їх права і обов'язки, перевіряє законність рішень і ухвал суду першої інстанції, а також рішень і ухвал суду апеляційної інста­нції з метою захисту прав, свобод таких заінтересованих грома­дян, прав і охоронюваних законом інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Значення касаційного провадження у тому, що воно забез­печує законність рішень і ухвал суду першої й апеляційної інстан­ції, захист прав, свобод і охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у справі та держави, захист публічних інтересів, а також забезпечує однакове застосування закону судами України.

Крім того, касаційне провадження має превентивний ха­рактер, спрямований на попередження порушення закон­ності громадянами, юридичними, службовими і посадовими особами.

Завданням касаційного провадження є перевірка правиль­ності застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Касаційному провадженню характерні такі ознаки:

1) об'єктами касаційного оскарження є судові акти, що на­брали законної сили, зокрема апеляційної інстанції. В касаційній інстанції не може оскаржуватись рішення суду, яке не було предметом розгляду в апеляційній інстанції;

2) метою касаційного провадження є перевірка законності судових актів;

3) підставами касаційного оскарження є неправильне за­стосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;

4) касаційний суд розглядає справу у встановлених у ст. 335 ЦПК України межах:

- суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосу­вання судом першої або апеляційної інстанції норм матеріально­го чи процесуального права в межах касаційної скарги: суд не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд не обмеже­ний доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обо­в'язковою підставою для скасування рішення;

- касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Об’єктом касаційного оскарження є:

1) рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апе­ляційному порядку;

2) рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за резуль­татами апеляційного розгляду;

3) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13-18, 20, 24-29, 31-33 ч. 1 ст. 293 ЦПК України, після їх пе­регляду в апеляційному порядку;

4) ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Зокрема це ухвали апеля­ційного суду, які утруднюють право на апеляційне оскарження (залишення апеляційної скарги без руху у зв'язку з несплатою суми судового збору, зупинення апеляційного провадження у зв'язку з призначенням експертизи тощо).

Право на касаційне оскарження - це надана особі мож­ливість звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення (ухвалу) суду першої або апеляційної інстан­ції, які набрали законної сили.

Правом на касаційне оскарження рішень (ухвал) суду першої або апеляційної інстанції, які набрали законної сили, наділені:

1) сторони;

2) інші особи, які беруть участь у справі (треті особи, представники сторін та третіх осіб);

3) особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

У разі оскарження судового рішення кількома особами у встановленому ЦПК України порядку суд касаційної інстанції відкриває касаційне провадження у справі за всіма скаргами, якщо вони відповідають вимогам ЦПК України, та розглядає їх в одному касаційному провадженні.

Особа, яка подала касаційну скаргу, має право:

1) доповнити чи змінити її впродовж строку на касаційне оскарження;

2) відкликати скаргу до початку розгляду справи в суді ка­саційної інстанції. В такому разі суддя, який готував справу до розгляду, постановляє ухвалу про повернення скарги;

3) відмовитися від скарги повністю або частково до заве­ршення касаційного провадження. Питання про прийняття від­мови від касаційної скарги і закриття у зв'язку з цим касаційного провадження вирішується судом шляхом постановлення ухвали. Повторне оскарження цього рішення, ухвали цією особою не допускається.

Особи, які беруть участь у справі, мають право приєдна­тися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися осо­би, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права і обов'язки (ст. 329 ЦПК України). Заява про приєднан­ня до касаційної скарги може бути подана протягом трьох днів з дня одержання копії касаційної скарги.

Касаційне провадження можна поділити на такі частини:

1) відкриття касаційного провадження у справі;

2) підготовка справи до касаційного розгляду;

3) попередній розгляд справи;

4) розгляд справи судом касаційної інстанції.

2.