Поняття і терміни сучасної практики медіації на літеру Ю-Я

ЮВЕНАЛЬНА ЮСТИЦІЯ - система державних і недержав­них інститутів, спрямованих на захист прав дитини, право­вий і соціальний впливи на дитину та її оточення: державні структури (правоохоронні органи, суди, адвокатура, служби в справах дітей, соціальні служби для дітей та молоді, органи пенітенціарної системи) і громадські організації та об’єднан­ня, центральним елементом є ювенальний суд.

Функції ювенальної юстиції:

- здійснення профілактичної діяльності, спрямованої на попередження делінквентної та девіантної поведінки серед ді­тей і неповнолітніх;

- забезпечення функціонування системи реабілітації не­повнолітніх правопорушників у напрямі їхньої соціалізації та/ або соціальної реінтеграції.

Я-ТВЕРДЖЕННЯ - це прийом спілкування, що передбачає чемність, відвертість і ясність, за допомогою якого можна пе­редати іншій людині власне ставлення до якої-небудь ситуації без обвинувачень, вимог, які викликають негативну реакцію з боку співрозмовника.

Структурно «Я-твердження» представлене такими елементами:

- подія, тобто опис небажаної ситуації, яка відбулася або може відбутися («Коли...»);

- ваша реакція, тобто опис ваших відчуттів і переживань щодо цієї ситуації («Я відчуваю...»);

- кращий вихід, тобто опис бажаного варіанту вирішення ситуації («Мені б хотілось, щоб...»).

Перший етап (опис ситуації) - максимально об’єктивний опис події або ситуації, що призвела до проблеми. Треба позбу­тись емоційного забарвлення та категоричних висловлювань типу «завжди» або «ніколи».

На другому етапі треба описати не власне суб’єктивне ро­зуміння події, а максимально об’єктивно й неупереджено опи­сати те, що відбулось насправді. Описуючи емоційний стан, важливо відходити від осуду особистості співрозмовника. Якщо в «Я-твердженні» буде елемент осуду, протилежна сторо­на може використати контробвинувачення.

На третьому етапі (бажаний результат) потрібно чітко фор­мулювати те, чого потрібно досягти, з описом можливих варіантів досягнення цього результату. В окремих випадках корисним буде обґрунтувати, чому виникає бажання робити так, а не інакше; «Тому що...».

Для конструктивного ведення перемовин треба замінити образливі «Ви-твердження» на тактовні «Я-твердження» для довірливого спілкування.

1. Беземоційний опис ситуації, поведінки з опорою на кон­кретні факти;

- Шановний Сергію Івановичу, коли ви говорите на підви­щених тонах і два рази використали образливу лексику під час нашої розмови...

2. Я-посилання про відчуття, що викликали таку поведінку;

- Я почуваюсь ображеним і вважаю, що таке не припустимо в нашій розмові та не сприяє вирішенню проблеми...

3. Висловлення побажання або прохання:

- Я готова продовжити розмову та вирішити наявну пробле­му, якщо ви будете говорити спокійно, без образ, інакше я буду змушена припинити нашу розмову.