Поняття і терміни сучасної практики медіації на літеру Е
ЕВОЛЮЦІЯ КОНФЛІКТУ - процес поступового розвитку конфлікту від простих до більш складних форм прояву.
ЕКЗАЛЬТОВАНИЙ ТИП АКЦЕНТУАЦІЇ ХАРАКТЕРУ (за К. Ле- онгардом) - особистість з високим темпом зростання реакцій, їхньої зовнішньої інтенсивності, яка легко впадає в захват від радісних подій, у відчай - від сумних, а екзальтація найчастіше мотивується тонкими, альтруїстичними спонуканнями.
Така людина прив’язана до близьких, друзів, а радість за них, за їхні успіхи може бути надзвичайно сильною, до глибини душі її може захопити любов до мистецтва, природи та переживання релігійного порядку.ЕКСКУЗИВНІ ЗЛОЧИНИ - правопорушення, що припускають вибачення, тобто втрачають суспільну небезпеку внаслідок прощення (наприклад, наклеп або прилюдна образа).
ЕКСТРАВЕРСІЯ - це стійка схильність індивіда шукати збудливих стимулів, характеризує комунікабельну, соціально активну особистість.
ЕКСТРАВЕРТОВАНИЙ ТИП АКЦЕНТУАЦІЇ ХАРАКТЕРУ (за К. Леонгардом) - особистість, якій характерна спрямованість до того, що приходить ззовні, спрямованість реакцій на зовнішні подразники; властиві імпульсивність учинків, радість від спілкування з людьми, пошук нових переживань, схильність до чужого впливу. Власні думки такої особи не відрізняються стійкістю.
EKCTPАЛІНГВІСТИКА (з англ, linguistics - мова) - це використання в мовленні позамовних прийомів, що складаються з темпу, пауз, покашлювання, сміху, плачу, зітхань, схлипів тощо. Ці прояви виступають засобами фасцинації вербальних конструктів, тобто збільшують семантичне значення інформації, яка повідомляється.
ЕМОТИВНИЙ ТИП АКЦЕНТУАЦІЇ ХАРАКТЕРУ (за К. Леон- гардом) - особа, якій властиві чутливі та глибокі реакції в зоні тонких емоцій, подібні до екзальтованих проявів, але не занадто бурхливих. Людині такого типу характерні прояви емоційності, чутливості, чуйності, сердечності та вразливості, вона рідко вступає в конфлікти, образи носить у собі, не виливаючи назовні, має загострене почуття обов’язку, продукує старанність і виконавчу дисципліну.
ЕМОЦІЇ (з фр. emotion - хвилювання, збудження) - це психічний процес, стан організму середньої тривалості, що відображає суб’єктивне оцінне ставлення до наявних або можливих
ситуацій та об’єктивного світу, призводить до дії симпатичної нервової системи й підвищення життєдіяльності організму.
ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ (з англ, emotional intelligence або EI) - здатність людини розпізнавати емоції, розуміти наміри, мотивацію, бажання інших людей і свої власні, а також керувати своїми емоціями й емоціями інших з метою розв’язання практичних задач. Високий рівень EI дозволяє людині продуктивніше розвиватись як в особистому, так і в професійному планах, управляти стресом, будувати ефективну комунікацію з оточенням.
ЕМПАТІЯ (з англ, empathy та грец. εvσυvaiσ∂ηση - співпереживання) - розуміння почуттів, психічних станів, ставлень іншої особи у формі співпереживання, спроба поставити себе на місце іншого; спроможність індивіда до рефлексії відчуттів іншої людини.
ЕСКАЛАЦІЯ - стадія конфлікту, що характеризується загостренням протистояння сторін, які опонують, коли відбуваються більш руйнівні впливи одне на одного, ніж було раніше.
ЕСКАПІЗМ - прагнення індивіда втекти від реальності у світ ілюзій і псевдодіяльності.
ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ МЕДІАЦІЇ - це стадії проведення переговорного процесу з участю медіатора. Виокремлюють такі етапи:
1 етап - підготовка до медіації;
2 етап - вступна частина (вступне слово медіатора);
3 етап - розповіді сторін;
4 етап - розв’язання проблеми;
5 етап - укладання та підписання медіаційної угоди.
ЕТАПИ РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТУ - це багатоступеневий процес вирішення конфлікту, що складається з таких ступенів; аналізу й оцінювання ситуації; вибору способу розв’язання
конфлікту; формування плану розв’язання конфлікту; реалізації плану розв’язання конфлікту; оцінювання ефективності Дій.
ЕТИЧНІ ВИМОГИ до медіатора:
1. Незалежність і нейтральність. Медіатор має бути незалежним від впливу на процедуру та результат медіації третіх осіб.
Це має бути нейтральна особа, незацікавлена змістом спору. Медіатор допомагає сторонам конфлікту (спору) налагодити комунікацію, проводити переговори, досягти порозуміння. Він надає сторонам консультації лише щодо порядку проведення медіації та фіксування її результатів.2. Неупередженість. Медіатор має бути неупередженим у ставленні до сторін, фактів, суджень у конфлікті (спорі), усвідомлено залишаючи осторонь власні стереотипи та власний життєвий досвід. Він не має права оцінювати поведінку, погляди сторін медіації за винятком явного порушення ними правових та/або етичних норм чи порядку проведення медіації.
3. Толерантність. Медіатор має поважати людську гідність учасників медіації, виявляти рівну увагу та доброзичливість до сторін медіації. Не може бути привілеїв чи обмежень у ставленні до учасників медіації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного й соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
4. Конфіденційність. Медіатор має дотримуватись вимог щодо конфіденційності, визначених Кодексом етики для медіатора.
5. Чесність і щирість намірів. Медіатор має забезпечити належне інформування сторін про процедуру медіації. Він прагне в кожному конфлікті (спорі) допомогти його учасникам порозумітись і мирним, ненасильницьким шляхом знайти взаємоприйнятне розв’язання конфлікту (спору). Медіатор допомагає сторонам виявити та реалістично оцінити власні інтереси й потреби, а також напрацювати варіанти домовленостей, альтернативи сторін з огляду на те, що примирення між сторонами не є єдиною та винятковою метою медіатора.
6. Добровільність і самовизначення. Медіатор з власної волі бере участь у медіації в конкретній справі, самостійно визначає сфери своєї спеціалізації в процесі та форму організації своєї діяльності відповідно до вимог законодавства. Він може надавати послуги в ко-медіації (заучастю кількох медіаторів), якщо це потрібно з огляду на складність, специфіку спору, множинність чи тендерний склад сторін, брак власного досвіду.
7. Навчання та підвищення кваліфікації. Медіатор має бути компетентним у всіх питаннях стосовно процедури медіації, що передбачає наявність необхідних знань, умінь і навичок, їх безперервне оновлення та розвиток. Він дбає про підтримання й підвищення своєї кваліфікації, зокрема шляхом обміну досвідом з іншими медіаторами, участі в супервізії й інтервізії, самоосвіти тощо.
8. Супервізія та інтервізія. Медіатор має прагнути до підтримання своєї професійної майстерності, профілактики професійної деформації й емоційного вигорання, а також мінімізації впливу інших професійних навичок і деформацій, шляхом участі в супервізіях та інтервізіях з іншими медіаторами. Супервізії й інтервізії необхідно проводити, дотримуючись конфіденційності.
9. Етика відносин між медіаторами. Відносини між медіаторами мають будуватись на засадах взаємної поваги, дотримання прав і всіх основних принципів етики медіатора. Не можна допускати в ставленні одне до одного нетактовних або принизливих висловів; висловлювань, що принижують честь і гідність медіатора, завдають шкоди його діловій репутації; поширення свідомо неправдивих відомостей.
ЕТНІЧНИЙ КОНФЛІКТ - форма міжгрупового конфлікту, під час якого соціальні групи з суперечливими ціннісними переконаннями або інтересами поляризуються за етнічною ознакою.
ЕФЕКТ ПЕРВИННОСТІ - найбільший вплив інформації, що надійшла першою.
ЕФЕКТ ТИПОВОСТІ - тенденція людини поводитись з членом іншої групи, який уявляється найбільш типовим її представником, відповідно до стереотипів, що склались у неї стосовно всієї групи.
ЕХОПРАКСІЯ - наслідуваний автоматизм або автоматичне повторювання рухів інших людей.