Поняття і терміни сучасної практики медіації на літеру В

ВИБАЧЕННЯ - визнання порушення соціальних норм та очікувань з боку інших, узяття на себе відповідальності за на­слідки власних дій, налагодження взаємин.

ВИДИ МЕДІАЦІЇ залежно від цілей проведення процедури (заЬ.

1. Оглядова медіація («scoping mediation»), метою якої є визна­чення предмета суперечки, більш чітке й адекватне окреслен­ня меж конфлікту.

2. Медіація врегулювання конфлікту («dispute settlement mediation») спрямована на врегулювання спору/конфлікту та досягнення взаємовигідної домовленості.

3. Медіація стримування конфлікту («conflict containment mediation») - вироблення правил поведінки, що створюють можливості для подальшого діалогу сторін щодо остаточного вирішення конфлікту тим або іншим способом.

4. Медіація укладання договору («transactional mediation») прово­диться під час перемовин з приводу укладення договору, спря­мованого на формування однозначного розуміння позицій та інтересів майбутніх партнерів.

5. Медіація вироблення політичного рішення («policymaking mediation»), мета якої - вироблення політичних рішень з ура­хуванням інтересів громадськості.

6. Превентивна медіація («preventative mediation») проводиться з метою попередження конфлікту.

ВИДИ ПОВЕДІНКИ в конфлікті:

Агресивна поведінка - будь-які форми поведінки, що передба-

чають заподіяння комусь або чомусь фізичної чи психологіч­ної шкоди.

Acepmuena поведінка - спосіб дії, у процесі якого людина актив­но та послідовно відстоює свої інтереси, відкрито заявляє про свої цілі й наміри, поважаючи при цьому інтереси оточення.

Маніпулятивна поведінка - навмисне спонукання іншої люди­ни до переживання певних станів, ухвалення рішень і вико­нання дій, необхідних для досягнення ініціатором його влас­них цілей.

Пасивна поведінка - це відхід від ситуації. Бути пасивним озна­чає уникати конфлікту будь-якою ціною; приховувати почуття й очікування; погоджуватись з іншими через страх засмутити їх; утаємничувати свої бажання; зайвий раз вибачатись; каза­ти «так», коли краще сказати «ні», а потім виражати невдово­лення нав’язаною думкою.

ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТУ - це елімінація або мінімізація проблем, що розділяють опонентів завдяки пошуку компромі­су, досягнення згоди тощо; це досягнення згоди зі спірних пи­тань між сторонами конфлікту; зміна настанов суб’єктів кон­фліктної взаємодії, що ефективно призводить до завершення конфлікту.

«ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ» ТЕХНІКА - це повторення окремих слів чи словосполучень опонентів. Вона виконує роль запитань і спонукає опонентів продовжувати розповідь. Правила викори­стання луна-техніки такі;

- повторювати ті слова співрозмовника, які несуть найбіль­ше емоційне навантаження;

- повторювати слова, які співрозмовник сам підкреслює й усіляко виокремлює під час бесіди;

- чергувати луна-техніку з іншими техніками.

ВІДКРИТІ ЗАПИТАННЯ - це запитання, що вимагають розгорнутої відповіді чи пояснення. Зазвичай починаються зі слів: «Як..?», «Хто...?», «Чому...?», «Яка ваша думка?», «Що б ви хотіли в результаті цього?» тощо. За таких умов виникає невимушена атмосфера, але людині важче відповідати. Надз­вичайно складно дитині дати відповідь на запитання: «Що ти тоді відчував/відчувала?».

ВІДНОВЛЮВАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ - це вільний від маніпу­ляцій і тиску організований діалог, спрямований на розумін­ня самою людиною різних контекстів проблемної ситуації та взяття відповідальності за пошук виходу з неї. Таку комуніка­цію спеціаліст (педагог, медіатор, психолог) може організува­ти з учасником або учасниками проблемної (чи просто важли­вої) ситуації. Водночас учасники самостійно можуть будувати своє спілкування як відновлювальну комунікацію, яка допом­агає людині подивитись з усіх боків на конфліктну подію (зо­крема, зрозуміти стан інших її учасників), оцінити можливі наслідки, самому зробити усвідомлений вибір подальших дій.

ВІДНОВЛЮВАЛЬНИЙ ПІДХІД - це системний підхід ДО вирі­шення конфліктних ситуацій, що передбачає відновлення по­рушеного конфліктом соціально-психологічного стану, зв’яз­ків і відносин у житті його учасників та їхнього соціального

оточення; виправлення спричиненої конфліктом шкоди.

ВІДНОВЛЮВАЛЬНІ ПРАКТИКИ - сфера знань, що розви­вається й допомагає людям відновлювати та будувати громади у світі, який стає дедалі роз’єднаним. Відновлювальні прак­тики залучають громади або тих, кого стосується окрема ситу­ація, до пошуку відповідного рішення на умовах поваги, ро­зуміння, турботи, відповідальності.

ВІРА В СПРАВЕДЛИВИЙ СВІТ - форма захисної атрибуції, коли люди вважають, що погані випадки трапляються з пога­ними людьми, а гарні - з гарними.

ВКЛЮЧЕНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ - одна з форм методу спосте­реження, коли спостерігач взаємодіє з тими, за ким він спо­стерігає, але не намагається втручатись і змінювати ситуацію.

ВОРОЖА АГРЕСІЯ - агресія, збудником якої є злість, це агресія-самоціль.

ВОРОЖІСТЬ - відчуття неприязні, невдоволення, образи, що проявляються в ставленні до інших; специфічна картина світу суб’єкту, у межах якої зовнішнім об’єктам надається нега­тивна характеристика.

ВПЛИВ - це взаємодія одного індивіда або індивідів з іншим/ іншими, унаслідок якої відбувається зміна їхньої поведінки, настанов, намірів, уявлень, оцінок тощо. Це складне соціаль­но-психологічне утворення, що виступає полімодальним яви­щем і може бути безпосереднім та опосередкованим, умотиво­ваним і невмотивованим, глибоким і поверховим, ефектним і невиразним, імпліцитним та експліцитним, індивідуаль­ним і фронтальним, конструктивним і деструктивним, жит­тєдайним і згубним, навмисним і ненавмисним, очікуваним і неочікуваним, постійним і змінним, прямим і непрямим, сильним і слабким, спорадичним і систематичним, усвідом­люваним і неусвідомлюваним тощо.

ціюють за авторством (мої, твої, наші, ваші), за сферою (вну­трішні, зовнішні), за вектором дії (відцентрові, доцентрові), за критерієм свободи (вивільнювальні, обмежувальні), за змістом (природні, соціальні), за характером (оригінальні, традицій­ні), за значущістю (суттєві, несуттєві), за часом (своєчасні, не­своєчасні), за рівнем (високого, низького рівня) тощо.

ВПЛИВ МЕНШИНИ - випадки, коли меншина в складі со­ціальної групи впливає на поведінку або думку більшості.

ВПЛИВ РЕФЕРЕНТНИЙ - це вплив авторитета, заснований на ідентифікації індивіда з ним, який призводить до того, що індивід приймає, наприклад, норми референтної групи без їх­нього критичного усвідомлення й у такий спосіб виявляє висо­кий рівень прояву нормативного конформізму.

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-НОРМАТИВНИЙ - це такий різновид соціального впливу, через який відбувається передача соціаль­них норм (моральних, резидуальних, правових) як інформації від соціального середовища або інших людей до особистості (відбувається суб’єктивне сприйняття) з метою забезпечення поведінки індивіда дієвим алгоритмом упровадження, що відповідає соціально-нормативному континууму, у якому ця поведінка повинна здійснюватись і забезпечуються відповідні умови щодо задоволення особистісної потреби в безпеці, існу­ванні та розвитку.

ВПЛИВ ФУНКЦІОНАЛЬНО-РОЛЬОВИЙ - вплив, зумовле­ний соціально-рольовими позиціями партнерів у спілкуван­ні та пов’язаний з дотриманням формально-рольових правил поведінки або норм взаємодії у визначеному соціальному про­сторі існування (вплив учителів, викладачів, батьків, керів­ників, співробітників правоохоронних органів, посередників, третейських суддів тощо).

ВСТУПНЕ СЛОВО МЕДІАТОРА - це процес установлення

першого особистого контакту посередника зі сторонами спо- ру/конфлікту для забезпечення довіри й створення атмосфери безпеки. З цією метою можна зустріти учасників біля дверей і запропонувати їм місця за столом переговорів. Варто зверну­ти увагу на те, щоб сторони не сиділи одна навпроти іншої, оскільки це спонукатиме їх продовжувати суперечку. Після цього медіатору доречно представитись, запитати, як краще звертатись до кожного з учасників конфлікту, та занотувати їхні імена.

В’ЯЗКІСТЬ ЖЕСТИКУЛЯЦІЇ - постійне повторення одних і тих же жестів.