§ 7. Поняття територіальної юрисдикції (підсудності). Види територіальної юрисдикції (підсудності). Наслідки порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності)

Одним із найголовніших питань, які стоять перед суддею під час ві­дкриття провадження у цивільній справі, є питання територіальної юрисдикції (підсудності) такої справи цьому суду.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 р. № 1402-VIII судоустрій будується за принципами тери­торіальності, спеціалізації та інстанційності.

Систему судоустрою складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди;

3) Верховний Суд.

Місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах). Ці суди розглядають цивільні, а також інші справи (кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення) у випадках та в порядку, визначених процесуальним законом. Місцевий суд є судом першої інстанції і здійс­нює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом.

Апеляційні суди діють як суди апеляційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суди першої інстанції з розг­ляду цивільних, а також інших - кримінальних, господарських та адміні­стративних справ і справ про адміністративні правопорушення.

Отже, визначити територіальну юрисдикцію (підсудність справи) означає з'ясувати, до компетенції якого із численних судів пер­шої інстанції належить вирішення цієї справи.

Види територіальної юрисдикції (підсудності)

1. Загальна. За загальним правилом позови подаються за місцем проживання або перебування (для фізичної особи) або за місцезнахо­дженням (для юридичних осіб) відповідача (ст.

2. Альтернативна підсудність. Щодо окремих категорій справ зако­нодавством визначено декілька судів, уповноважених на їх розгляд та ви­рішення. Вибір конкретного суду здійснюється позивачем. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким є підсудною справа, за винятком виключної підсудності (ст. 28 ЦПК України).

Альтернативну підсудність встановлено для таких позовів:

- позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за простро­чення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стяг­нення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть подаватися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача;

- позови про розірвання шлюбу можуть подаватися за зареєстро­ваним місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача; за домовленістю подружжя справа може ро­зглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з допарків;

- позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть подаватися також за зареєстрова­ним місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподі­яння шкоди;

- позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі не­законними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокура­тури або суду, можуть подаватися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача;

- позови про захист прав споживачів можуть подаватися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору;

- позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть подаватися також за місцем заподіяння шкоди;

- позови, що виникають стосовно діяльності філії або представниц­тва юридичної особи, можуть подаватися також за їх місцезнаходженням;

- позови, що виникають стосовно договорів, у яких зазначено мі­сце виконання або виконувати які через їх особливість можна лише в пев­ному місці, можуть подаватися також за місцем виконання цих договорів;

- позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебу­вання якого невідоме, подаються за місцезнаходженням майна відпо­відача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем прожи­вання або перебування чи постійного його заняття (роботи);

- позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть подаватися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні;

- позови про відшкодування шкоди, заподіяної зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі можуть по­даватися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту ре­єстрації судна;

- позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть подаватися також за місцем його виконання;

- позови Міністерства юстиції України на підставі міжнародних до­говорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, в інтересах і за довіреністю позивача, який не має в Україні зареєстро­ваного місця проживання чи перебування, можуть також подаватися за місцезнаходженням міністерства або його територіальних органів;

- позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забез­печення позову, можуть подаватися також за місцем застосування за­ходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи);

- позови до кількох відповідачів, які проживають або перебувають у різних місцях, подаються за місцем проживання або місцезнаходжен­ням одного з відповідачів за вибором позивача;

- позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (зокрема про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення чи пошкодження) у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимча­совою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями приро­дного чи техногенного характеру можуть подаватися також за місцем проживання чи перебування позивача.

3.

Виключну підсудність встановлено для таких позовів:

- позови, що виникають із приводу нерухомого майна, подаються за мі­сцезнаходженням майна або основної його частини; якщо пов'язані між со­бою позовні вимоги висуваються одночасно щодо декількох об'єктів неру­хомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою;

- позови про зняття арешту з майна подаються за місцезнаходжен­ням цього майна або основної його частини;

- позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спа­дщини спадкоємцями, подаються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини; інформацію про місцезнаходження майна померлого можна отримати з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно або шляхом подання до суду до звернення з позовною заявою заяви про забезпечення доказів у вигляді витребування інформації про майно, яке перебувало у власності померлого;

- позови до перевізників, що виникають стосовно договорів переве­зення вантажів, пасажирів, багажу або пошти, подаються за місцезнахо­дженням перевізника;

- позови про арешт судна, що здійснюється для забезпечення мор­ської вимоги, розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому судно перебуває або до якого прямує, або порту реєстрації судна;

- зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності подаються в суді за місцем розгляду первісного позову; це правило не застосову­ється, коли відповідно до інших визначених у цій статті правил виключ­ної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов;

- у разі об'єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розір­вання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укла­деного для забезпечення основного зобов'язання, спір розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання;

- вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстра­ційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

4. Підсудність, установлена цивільним процесуальним законом:

- підсудність справи, в якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до під­судності якого віднесено цю справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін;

- підсудність справ, у яких однією зі сторін є Верховний Суд або су­ддя цього суду, визначається за загальними правилами підсудності;

- підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сто­рони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянс­тва, які проживають за межами України, визначається суддею Верхов­ного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК Укра­їни, одноособово; суддя Верховного Суду може визначити підсудність справи лише на території України; суддя Верховного Суду в ухвалі про встановлення підсудності справ про спори між громадянами України, що проживають за її межами, повинен відповідно до ЦПК України керу­ватися не лише Конституцією України, ЦПК України, але і Законом України «Про міжнародне приватне право».

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інста­нції за загальними правилами підсудності (ст. 162 ЦПК України). Для справ, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження, зако­нодавством встановлено спеціальні правила щодо підсудності (ст. 295, 301, 305, 310, 316, 320, 329, 334, 339, 343, 347, 350-1 ЦПК України).

Підсудність на стадії виконання судового рішення визначається ст. 446 ЦПК України. Так, процесуальні питання, пов'язані з виконанням су­дових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено ЦПК України. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.