Підстави до перегляду заочного рішення. Скасування та оскарження заочного рішення.

ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оска­рження заочного рішення — шляхом подання заяви про перегляд заоч­ного рішення (ст. ст. 228—232 ЦПК), а також загальний порядок — апе­ляційне оскарження — для позивача (ст.

Підстави задоволення заяви і скасування заочного рішення визначе­ні ст. 232 ЦПК України.

Заява про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню за наявності належних підстав. До них відносяться: поважність причин неявки в судове засідання; поважність причин, за яких особа не могла повідомити причини своєї неявки в судове засідання і наявність доказів, на які посилається заяв­ник, і які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відря­дження, інші обставини, що об’єктивно перешкоджали явці в судове засі­дання. Дані обставини повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Відповідач повинен також вказати докази, що можуть вплинути на зміст прийнятого заочного рішення. До них варто віднести такі докази, які мають значення для справи, і можуть привести до ухвалення іншого рі­шення, протилежного винесеному цілком або частково, або зміні рішення.

Наявність підстав для перегляду рішення необхідна в їх сукупності. При відсутності хоча б однієї з них заочне рішення не підлягає перегляду.

Суд скасовує заочне рішення лише за наявності двох підстав, визна­чених у ст. 232 ЦПК України, зокрема, якщо буде встановлено, що від­повідач, який був належним чином повідомлений про час та місце су­дового розгляду, не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У тому випадку, якщо причина неявки відповідача неповажна, а рі­шення не відповідає обставинам справи, відповідач вправі подати апе­ляційну скаргу.

Задоволення заяви про перегляд заочного рішення і перегляд самого рішення не означають автоматичного ухвалення нового рішення на ко­ристь відповідача. Після перегляду заочного рішення розгляд справи від­новляється і ведеться за загальними правилами цивільного судочинства.

Заочне рішення має усі властивості судового рішення і набуває за­конної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України (ст. 233 ЦПК).

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному по­рядку згідно загальних правил ЦПК України. Правом на оскарження по­вторного заочного рішення наділені обидві сторони (позивач і відповідач).

Встановлення двох способів оскарження — одна із специфічних ознак заочного рішення. Саме в цьому полягає головна відмінність за­очного рішення від рішення, ухваленого за загальними правилами під час відсутності відповідача.

Закріплення в законі двох способів оскарження ставить питання про те, чи виключає вибір одного з них можливість використання іншого? На першому етапі у відповідача є лише один шлях — подача заяви про перегляд заочного рішення. Право на апеляційне оскарження виникає після прийняття заочного повторного рішення або до закінчення строку і подачі такої заяви. Однак використання спрощеного порядку оскар­ження не є перешкодою для можливого подання апеляційної скарги.

¹ Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах [елект­ронний ресурс] //

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/3263C68D479AC662C325737F00210020?OpenDocumen t&CollapseView&RestrictToCategory=3263C68D479AC662C325737F00210020&Count=500&.

Якщо заочне рішення не було скасоване, не оскаржувалось, то воно набирає законної сили в загальному порядку. За загальним правилом, заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на апе­ляційне оскарження, в разі подання апеляційної скарги і якщо воно не було скасоване, заочне рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом (ст.

Контрольні запитання

1. Чим обумовлене запровадження в цивільному процесі України інституту заочного рішення?

2. За яких умов може проводитись заочний розгляд справи?

3. Що спільного і відмінного є у звичайному та заочному розгляді справи?

4. Охарактеризуйте структуру та зміст заочного рішення.

5. Який порядок оскарження заочного рішення суду?

6. Охарактеризуйте підстави оскарження заочного рішення.

7. Який порядок набуття законної сили заочного рішення суду?

Рекомендована література

1. Колосов Р. Перегляд заочного рішення (процесуальні аспекти) / Р. Колосов // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 1. — С. 25—27.

2. Колосов Р. Умови проведення заочного розгляду справи (пробле­мні аспекти) / Р. Колосов // Підприємництво, господарство і право. —

2009. — № 2. — С. 97—100.

3. Коссак С. Заочний розгляд справи за процесуальним законодавст­вом України та зарубіжних країн / С. Коссак // Підприємництво, госпо­дарство і право. — 2007. — № 6. — С. 54—56.

4. Лихута Л. М. Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах / Л.М. Бейцун І.В. Лихута // Вісник Верхо­вного Суду України. — 2007. — № 10. — С. 25—35.

5. Навроцька Ю. Конкуренція способів оскарження заочного рішен­ня в цивільному процесі України / Ю. Навроцька // Підприємництво, господарство і право. — 2007. — № 6. — С. 57—61.

6. Кучерук, К. І. Заочний розгляд цивільних справ як форма цивіль­ного судочинства / К. І. Кучерук // Держава та регіони. Серія: Право. —

2010. — № 2. — С. 45—48. — Бібліогр.: 13 назв.

7. Навроцька, Ю. В. Заочний розгляд справи в цивільному процесі України : монографія / Юлія Вячеславівна Навроцька. — К. : Юрінком Інтер, 2009. — 192 с.