Особи, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення цивільного процесу

Особи, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення процесу перебувають у трудових відносинах з органом судової влади і здійснюють свої процесуальні функції в силу виконання службових повноважень.

Секретар судового засідання — це обов’язковий учасник цивільно­го процесу, який здійснює організаційно-технічне забезпечення процесу розгляду та вирішення цивільної справи.

На секретаря судового засідання покладаються обоє ’язки:

1) здійснювати судові виклики і повідомлення;

2) перевіряти наявність та з’ясовувати причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідати про це головуючому;

3) забезпечувати фіксування судового засідання технічними засобами;

4) вести журнал судового засідання;

5) оформлювати матеріали справи;

6) виконувати інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи.

Секретар судового засідання має право уточнювати суть процесуа­льної дії з метою її правильного відображення в журналі судового засі­дання (ст. 48 ЦПК України).

Вимоги до особи, яка може обіймати посаду секретаря судового за­сідання, та його посадові обов’язки містяться в Типовій посадовій ін­струкції секретаря судового засідання місцевого загального суду, за­твердженій наказом Державної судової адміністрації України від 20 липня 2005 р. № 86^{[29] [30].}

Відповідно до Інструкції секретарем судового засідання може бути осо­ба, яка має юридичну освіту з освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче молодшого спеціаліста, без вимог щодо стажу роботи. На цю посаду особа призначається та звільняється з роботи наказом голови відповідного суду.

Секретар судового засідання є посадовою особою апарату суду і на нього поширюється дія Закону України «Про державну службу» від 17 листопада 2011 р.^[31]

При оформленні окремих процесуальних документів і роботі з ними у цивільному судочинстві секретар судового засідання повинен дотримувати­ся Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої нака­зом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 р.

Судовий розпорядник — це учасник цивільного процесу, який здійс­нює організаційно-технічне забезпечення підготовки та проведення су­дового засідання в цивільній справі.

На відміну від секретаря судового засідання, діяльність якого спря­мована на вирішення питань процесуального характеру (фіксація ходу розгляду та вирішення справи, забезпечення поінформованості учасни­ків процесу про час і місце судового засідання тощо), судовий розпоря­дник вирішує питання, які стосуються організації та проведення конк­ретного судового засідання, що, як правило, не регулюється процесуаль­ним законодавством.

Відповідно до ст. 49 ЦПК України судовий розпорядник зо­бов ’язаний:

1) забезпечити належний стан залу судового засідання і запрошувати до нього учасників цивільного процесу;

2) з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового засідання визначати можливу кількість осіб, які можуть бути присутні у залі судового засідання;

3) оголошувати про вхід і вихід суду та пропонувати всім присутнім встати;

4) слідкувати за додержанням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;

5) виконувати розпорядження головуючого про приведення до при­сяги перекладача, експерта;

6) під час судового засідання приймати від учасників цивільного процесу документи та інші матеріали і передавати їх суду;

7) запрошувати до залу судового засідання свідків та виконувати вказівки головуючого щодо приведення їх до присяги;

8) виконувати інші доручення головуючого, пов’язані зі створенням умов, необхідних для розгляду справи.

Вимоги судового розпорядника, пов’язані з виконанням зазначених обов’язків, є обов’язковими для учасників цивільного процесу.

Скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьому самому процесі.

Помічник судді — це учасник цивільного процесу, який здійснює організаційно-технічне забезпечення процесу розгляду та вирішення цивільної справи.

Відповідно до Типової посадової інструкції помічника судді місце­вого загального суду, затвердженої наказом Державної судової адмініс­трації України від 20 липня 2005 р.

Помічником судді може бути особа, яка має повну вищу юридичну освіту та стаж роботи на державній службі в судових органах України не менше двох років або загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років.

Помічник судді є посадовою особою апарату суду і на нього поши­рюється дія Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р.

Особа призначається на посаду помічника суду, а також звільняєть­ся з роботи наказом голови відповідного суду.

Основними обов ’язками помічника судді є:

1) вивчення матеріалів справи і здійснення підбору законодавства та матеріалів судової практики, необхідних для її розгляду;

2) підготовлення за дорученням судді проектів запитів, листів, іншої документації, пов’язаної з розглядом справи;

3) здійснення за наказом голови суду приймання позовних заяв, скарг та заяв від осіб, які звертаються до суду, безпосередньо під час прийому громадян відповідно до затвердженого графіка;

4) контролювання надходження та приєднання до судової справи ві­дповідних матеріалів;

5) контролювання своєчасності повідомлення про судові засідання осіб, які беруть участь у справі тощо^{[33] [34].}

9.3.