Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві. Скасування судового наказу

Якщо протягом трьох днів після встановленого законом десятиден­ного терміну з дня отримання судового наказу за наявності даних про отримання боржником копії наказу боржник не подав до суду заяву про його скасування судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред’явлення до виконання.

Останній має право пред’явити його до виконання за загальними правилами виконавчого провадження в межах одного року. На прохан­ня стягувана судовий наказ може бути спрямований безпосередньо суд­дею для виконання до Державної виконавчої служби.

Закон передбачає можливість оскарження судового наказу в апеля­ційному порядку, але тільки після того, якщо боржником була подана заява про скасування судового наказу і суд за результатами її розгляду залишив таку заяву без задоволення або змінив судовий наказ. В цьому випадку судовий наказ або змінений судовий наказ набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження або, якщо він був оскаржений в апеляційному порядку — після розгляду справи апе­ляційним судом.

При цьому скасування відбувається за загальними правилами у су­довому засіданні, куди запрошуються стягувач і боржник.

Копія ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду не пізніше наступного дня з дня її постановления надсила­ється стягувану та боржнику. Разом з копією ухвали стягувану та борж­нику надсилається повідомлення про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, а стягувану надсилається також копія такої заяви та доданих до неї документів.

Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановления ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чи­ном повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судо­вого наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Головуючий відкриває судове засідання і з’ясовує, хто із викликаних осіб з’явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представ­ників, після чого повідомляє зміст заяви про скасування судового нака­зу і з’ясовує думку осіб, які беруть участь у розгляді такої заяви.

За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:

1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;

2) скасувати судовий наказ та роз’яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержан­ням загальних правил щодо пред’явлення позову;

3) змінити судовий наказ.

Про залишення заяви про скасування судового наказу без задово­лення та про скасування судового наказу суд постановляє ухвалу, а в разі зміни судового наказу видає судовий наказ.

Судовий наказ або змінений судовий наказ можуть бути оскаржені в загальному порядку в апеляційному суді.

Контрольні запитання:

1. Визначте поняття і характерні риси судового наказу.

2. Охарактеризуйте наказне провадження.

3. Назвіть та охарактеризуйте підстави необхідні для видачі судово­го наказу.

4. Якими мають бути форма і зміст заяви про видачу судового наказу?

5. Який порядок видачі судового наказу? Охарактеризуйте його фо­рму і зміст.

6. Розкажіть про набрання судовим наказом законної сили, про його скасування.

Рекомендована література:

1. Вайнраух Л. А. Механізм скасування судового наказу в сучасному цивільному процесі / Л. А. Вайнраух, І. А. Гамбург // Держава та регіони. Серія: Право. — 2009. — № 1. — С. 33—39. — Бібліогр.: с. 38—39.

2. Кучер Т. М. Шляхи приведення процедури наказного проваджен­ня у відповідність до принципів цивільного процесу та норм міжнарод­ного права / Т. М. Кучер // Часопис Київського університету права. — 2009. — № 3. — С. 137—140.

3. Кучерук, К. І. Наказне провадження: питання теорії та практики / К. І. Кучерук // Держава та регіони. Серія: Право. — 2012. — № 2. — С. 109—112. — Бібліогр.: 11 назв.

4. Литвин В. М. Переваги та недоліки наказного провадження в ци­вільному процесі України / В. М. Литвин // Запорізькі правові читання: матеріали щорічної Міжнародної науково-практичної конференції (15 — 16 травня 2008 року). — Запоріжжя, 2008. — С. 297—301.

5. Логінова С. Наказне провадження у цивільному судочинстві України / С. Логінова // Право України. — 2006. — № 7. — С. 76—79.

6. Охрімчук Л. І. Практика розгляду судами цивільних справ у нака­зному провадженні / Л. І. Охрімчук // Вісник Верховного Суду Украї­ни. — 2008. — № 1. — С. 25—35.

7. Свідерська М. Правове регулювання підстав для відмови у при­йнятті заяви про видачу судового наказу / М. Свідерська // Підприємни­цтво, господарство і право. — 2007. — № 12. — С. 64—67.

8. Свідерська М. Судовий збір у наказному провадженні / М. Сві- дерська // Підприємництво, господарство і право. — 2007. — № 11. — С. 112—114.

9. Севрук О. Звернення прокурора до суду із заявою про видачу су­дового наказу / О. Севрук // Вісник прокуратури. — 2010. — № 1. — С. 100—105.

10. Сеник С. Особливості наказного провадження / С. Сеник // Під­приємництво, господарство і право. — 2008. — № 6. — С. 35—38.

11. Шабалін А. В. Історія розвитку наказного провадження у циві­льному процесі України / А. В. Шабалін // Держава і право. — 2008. — № 40. — С. 329—334.

12. Шабалін А. В. Стадії наказного провадження: поняття, класифі­кація та характеристика / А. В. Шабалін // Держава і право. — 2008. — № 42. — С. 391—395.

13. Ярошенко І. С. Наказне провадження: питання теорії та практи­ки / І. С. Ярошенко // Юриспруденція: теорія і практика. — 2008. — № 8. — С. 18—23.