Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві. Скасування судового наказу
Якщо протягом трьох днів після встановленого законом десятиденного терміну з дня отримання судового наказу за наявності даних про отримання боржником копії наказу боржник не подав до суду заяву про його скасування судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред’явлення до виконання.
Останній має право пред’явити його до виконання за загальними правилами виконавчого провадження в межах одного року. На прохання стягувана судовий наказ може бути спрямований безпосередньо суддею для виконання до Державної виконавчої служби.
Закон передбачає можливість оскарження судового наказу в апеляційному порядку, але тільки після того, якщо боржником була подана заява про скасування судового наказу і суд за результатами її розгляду залишив таку заяву без задоволення або змінив судовий наказ. В цьому випадку судовий наказ або змінений судовий наказ набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження або, якщо він був оскаржений в апеляційному порядку — після розгляду справи апеляційним судом.
При цьому скасування відбувається за загальними правилами у судовому засіданні, куди запрошуються стягувач і боржник.
Копія ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду не пізніше наступного дня з дня її постановления надсилається стягувану та боржнику. Разом з копією ухвали стягувану та боржнику надсилається повідомлення про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, а стягувану надсилається також копія такої заяви та доданих до неї документів.
Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановления ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Головуючий відкриває судове засідання і з’ясовує, хто із викликаних осіб з’явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви про скасування судового наказу і з’ясовує думку осіб, які беруть участь у розгляді такої заяви.
За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:
1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;
2) скасувати судовий наказ та роз’яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову;
3) змінити судовий наказ.
Про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення та про скасування судового наказу суд постановляє ухвалу, а в разі зміни судового наказу видає судовий наказ.
Судовий наказ або змінений судовий наказ можуть бути оскаржені в загальному порядку в апеляційному суді.
Контрольні запитання:
1. Визначте поняття і характерні риси судового наказу.
2. Охарактеризуйте наказне провадження.
3. Назвіть та охарактеризуйте підстави необхідні для видачі судового наказу.
4. Якими мають бути форма і зміст заяви про видачу судового наказу?
5. Який порядок видачі судового наказу? Охарактеризуйте його форму і зміст.
6. Розкажіть про набрання судовим наказом законної сили, про його скасування.
Рекомендована література:
1. Вайнраух Л. А. Механізм скасування судового наказу в сучасному цивільному процесі / Л. А. Вайнраух, І. А. Гамбург // Держава та регіони. Серія: Право. — 2009. — № 1. — С. 33—39. — Бібліогр.: с. 38—39.
2. Кучер Т. М. Шляхи приведення процедури наказного провадження у відповідність до принципів цивільного процесу та норм міжнародного права / Т. М. Кучер // Часопис Київського університету права. — 2009. — № 3. — С. 137—140.
3. Кучерук, К. І. Наказне провадження: питання теорії та практики / К. І. Кучерук // Держава та регіони. Серія: Право. — 2012. — № 2. — С. 109—112. — Бібліогр.: 11 назв.
4. Литвин В. М. Переваги та недоліки наказного провадження в цивільному процесі України / В. М. Литвин // Запорізькі правові читання: матеріали щорічної Міжнародної науково-практичної конференції (15 — 16 травня 2008 року). — Запоріжжя, 2008. — С. 297—301.
5. Логінова С. Наказне провадження у цивільному судочинстві України / С. Логінова // Право України. — 2006. — № 7. — С. 76—79.
6. Охрімчук Л. І. Практика розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні / Л. І. Охрімчук // Вісник Верховного Суду України. — 2008. — № 1. — С. 25—35.
7. Свідерська М. Правове регулювання підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу / М. Свідерська // Підприємництво, господарство і право. — 2007. — № 12. — С. 64—67.
8. Свідерська М. Судовий збір у наказному провадженні / М. Сві- дерська // Підприємництво, господарство і право. — 2007. — № 11. — С. 112—114.
9. Севрук О. Звернення прокурора до суду із заявою про видачу судового наказу / О. Севрук // Вісник прокуратури. — 2010. — № 1. — С. 100—105.
10. Сеник С. Особливості наказного провадження / С. Сеник // Підприємництво, господарство і право. — 2008. — № 6. — С. 35—38.
11. Шабалін А. В. Історія розвитку наказного провадження у цивільному процесі України / А. В. Шабалін // Держава і право. — 2008. — № 40. — С. 329—334.
12. Шабалін А. В. Стадії наказного провадження: поняття, класифікація та характеристика / А. В. Шабалін // Держава і право. — 2008. — № 42. — С. 391—395.
13. Ярошенко І. С. Наказне провадження: питання теорії та практики / І. С. Ярошенко // Юриспруденція: теорія і практика. — 2008. — № 8. — С. 18—23.