Місце цивільного процесу в правовій системі України
Цивільний процес визнано як відносно самостійну галузь правової науки через те, що в його межах здійснюється специфічна діяльність по охороні і захисту прав громадян, юридичних осіб та інтересів держави.
Специфіка такої діяльності зумовлена комплексом повноважень, якими наділені суди, в результаті чого при здійсненні судочинства складаються специфічні відносини з характерними лише їм правами та обов’язками суб’єктів. Відносна самостійність цивільного процесу зумовлена тим, що для вирішення кожної конкретної справи судом мають застосовуватися матеріальні норми права та суд у своїй діяльності має керуватися нормами процесуального права.Отже, цивільний процес є складовою частиною системи права України і тісно пов’язаний та взаємодіє з іншими його галузями. Так, Конституцією України встановлені основи організації й принципи здійснення правосуддя у нашій країні, зокрема гарантований громадянам справедливий, неуперед- жений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ судом, здійснення правосуддя неупередженими та професійними суддями, які знайшли своє закріплення та подальший розвиток і деталізацію у нормах цивільного процесуального права. Суд забезпечує у деяких справах захист прав суб’єктів, врегульованих нормами конституційного права.
Найбільш тісний зв’язок цивільного процесу виявляється з галузями матеріального права: цивільним, сімейним, трудовим та ін., оскільки порушення норм матеріального права приводить у дію норми цивільного процесуального права, якщо правомочна особа звернеться до суду за захистом. Такий зв’язок зумовлюється також необхідністю реалізації норм матеріального права органами правосуддя, зокрема, суд, ухвалюючи рішення у справі, застосовує норми матеріального права тощо.
Існування у цивільному процесуальному праві норм, які регулюють сплату судових витрат відображає його взаємозв’язок з фінансовим правом.
Досить наближеним до цивільного процесу є господарський, адміністративний та кримінальний процес, оскільки цим галузям притаманні однакові процесуальні інститути, зокрема інститут доказів, суб’єктів тощо.
Цивільний процес має спільні риси та істотні відмінності від нотаріального процесу1’.
4.