Питання 93. Негласні слідчі (розшукові) дії: поняття, підстави проведення
Негласні слідчі (розшукові) дії (НСРД)- це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК.
НСРД проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.
Рішення про проведення НСРД приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених КПК, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних НСРД та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення НСРД.
Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої НСРД, як контроль за вчиненням злочину.
У рішенні про проведення НСРД зазначається строк її проведення.
Строк проведення НСРД може бути продовжений:
- прокурором, якщо НСРД проводиться за його рішенням, - до 18 місяців;
-керівником органу досудового розслідування, якщо НСРД проводиться за його або слідчого рішенням, - до 6 місяців;
-начальником головного, самостійного управління, департаменту апарату Національної поліції, територіальних органів Національної поліції та його відокремлених підрозділів, Центрального управління СБУ, керівником відповідного підрозділу НАБУ, ДБР, органу, що здійснює контроль за
додержанням податкового законодавства, органу ДБР в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, якщо НСРД проводиться за рішенням слідчого, - до 12 місяців;
Головою Національної поліції, Головою СБУ, Директором НАБУ, керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, головою ДБР, якщо НСРД проводиться за рішенням слідчого, - до вісімнадцяти місяців;
слідчим суддею, якщо НСРДпроводиться за його рішенням у порядку, передбаченому ст. 249 КПК.
Проводити НСРД має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, СБУ, НАБУ, ДБР, органів, що здійснюють контроль за додержанням 190 податкового і митного законодавства, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення НСРД можуть залучатися також інші особи.
Розгляд клопотань, який віднесений до повноважень слідчого судді, здійснюється слідчим суддею апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Еще по теме Питання 93. Негласні слідчі (розшукові) дії: поняття, підстави проведення:
- Слідчі (розшукові) дії: поняття, структура та класифікація
- Питання 92. Експертиза та підстави її проведення
- Достатня інформація про протиправні дії кримінального характеру — як підстава для проведення оперативно-розшукової діяльності
- Питання 89. Ексгумація трупа, підстави і процесуальний порядок її проведення
- Питання 101. Поняття, підстави і умови та процесуальний порядок зупинення досудовогорозслідування
- Питання 60. Поняття, підстави та мета застосування запобіжних заходів
- Питання 96. Поняття, підстави та значення повідомлення про підозру
- Питання 88. Обшук та його види. Підстави і процесуальний порядок проведення обшуку
- Питання 82. Поняття, види та система слідчих (розшукових) дій
- У касаційній скарзі особа, яка її подала, ставить питання про скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд з безумовних підстав, визначених пунктами 1-6 ч. 1 ст. 338 ЦПК і з інших зазначених у законі підстав. Чи вправі суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення, по слатися лише на процесуальні обов'язкові підстави для скасування, а інші порушення залишити без уваги?
- Підстави проведення оперативно-розшукової діяльності
- Питання 84. Загальні процесуальні вимоги до проведення та оформлення слідчих (розшукових) дій
- Глава 71. Процесуальні дії у справі про порушення митних правил та порядок їх проведення
- Питання 104. Підстави та процесуальний порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності