<<
>>

§3 Міжнародне право між Вестфальським конгресом 1648 р. й епохою Великої французької революції (межа XVIII—XIX століть)

Виокремлення Вестфальського конгресу як точки відліку чергового етапу в історії міжнародного права не випадкове, воно пов'язане з особливим значенням цієї події в історії міжнародних відносин і міжнародного права.
Мюнстерський і Оснабрюкський трактати, що закріпили Вестфальський мир, мали дуже важливі наслідки для всього людства.

По-перше, Вестфальський конгрес став першими міжнародними зборами, що не тільки мали на меті по-новому організувати міжнародні відносини, а й прийняли рішення, які радикально вплинули на подальший розвиток міжнародного права. Сформульовані в Мюнстерському й Оснабрюкському трактатах міжнародно-правові принципи стали визначальними на два наступні сторіччя.

По-друге, проведення Вестфальського конгресу збіглося з початком так званої епохи великих географічних відкриттів, що супроводжувалася стрімкою колонізацією європейськими державами нових земель. Саме в цей час були закладені підвалини найбільших світових колоніальних імперій. Це означало різке скорочення, а потім і повне припинення самостійних міжнародно-правових відносин у тих неєвропейських регіонах, де такі відносини зберігалися. Метрополії приступили до масованої культурної експансії на нові землі. Тому саме ідеологія Вестфальського миру виявилася основою евроцентристської концепції міжнародного права. Як таке воно розвивалося до середини ХХ ст. Деякі елементи евроцентристської концепції збереглися до наших днів.

Які ж найважливіші наслідки Вестфальского миру для міжнародного права? Насамперед побудова нового міжнародного правопорядку. Історія раніше не знала таких грандіозних політичних катаклізмів, як розпад Священної

Римської Імперії, внаслідок якого на карті з'явилися б десятки нових держав. У Європі склалася принципово нова ситуація, що потребувала правового вирішення. Перед творцями Вестфальського миру стояло завдання створити такий міжнародний правопорядок, в умовах якого висновки Конгресу зберегли б свою силу.

Новий правопорядок мав ґрунтуватися на відносинах суверенних держав, і основи таких міжнародно-правових відносин у загальному вигляді були закладені Мюнстерським і Оснабрюкським трактатами6.

Далі, Вестфальський мир запровадив у міжнародне право принцип політичної рівноваги, що мав зафіксувати сформоване в Європі співвідношення сил7. Нові кордони багатьох європейських держав стали основою для більшості укладених згодом договорів. Правові гарантії збереження політичної рівноваги мали ґрунтуватися на використанні мирних засобів вирішення міжнародних суперечок і на можливості застосування колективних санкцій проти порушника. По суті це означає, що джерела сучасних міжнародно-правових принципів територіальної цілісності держав, непорушності державних кордонів, а також деяких інших принципів і норм сягають 1648 р. Крім цього, положення Мюнстерського й Оснабрюкського трактатів вплинули на становлення та розвиток таких інститутів міжнародного права, як міжнародно-правове визнання, міжнародно-правова відповідальність тощо. Трактати також уперше запровадили в міжнародне право деякі норми, що стосуються статусу консулів, режиму міжнародних рік. За підсумками Конгресу була визнана незалежність Швейцарії та Нідерландів.

Нарешті, рішення конгресів першої половини XVH ст. вплинули й на розвиток інших норм та інститутів міжнародного права. У XVII—XVIII ст. отримав повсюдне визнання принцип свободи відкритого моря, виникло поняття територіального моря. Під впливом принципу суверенної рівності держав відбувався розвиток дипломатичного пра- ва (з'явилися постійні посольства, одержали міжнародно- правове визнання дипломатичні та консульські привілеї й імунітети). Відбулися зміни в бік пом'якшення правил і звичаїв ведення війни.

Разом із тим спосіб правління в державах був переважно тиранічним, що навіть при найбільш прогресивних на той час міжнародно-правових нормах залишало міжнародні відносини непередбачуваними та небезпечними. На це звертали увагу мислителі того часу. Фактично вже із другої половини ХVІІ ст. стало очевидно, що міжнародний правопорядок потребує нової перебудови. Епоха Просвітництва була джерелом епохи Великої французької революції.

<< | >>
Источник: М. В. Буроменський. Міжнародне право: Навч. посібник - К.: Юрінком Інтер. - 336 с.. 2006

Еще по теме §3 Міжнародне право між Вестфальським конгресом 1648 р. й епохою Великої французької революції (межа XVIII—XIX століть):

  1. §4 Розвиток міжнародного права від епохи Великої французької революції до створення Версальської системи
  2. §2 Розвиток міжнародного права від найдавніших часів до Вестфальського конгресу
  3. 14.7. Розвиток права Росії наприкінці XVII -у першій половині XVIII століть
  4. УКРАЇНСЬКЕ ПРАВО наприкінці XVIII-XIX ст.
  5. 8.2.2. Право громадян ЄС на вільне пересуванн я у межа х ЄС
  6. Підсумком динамічного розвитку українського національного руху кінця XIX - початку XX століть стала Національно-демократична революція 1917-1921 pp.
  7. Міжнародне право:1. Міжнародне право в період збройних конфліктів — галузь міжнародного права
  8. § 10 Вирішення міжнародних спорів між державами та юридичними і фізичними особами
  9. § 3. Адміністративне право Великої Британії
  10. Міжнародне право:5. Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
  11. ТЕМА 10. ДЕРЖАВА І ПРАВО УРСР В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ (1941 - 1945 РР.) (2 год.)
  12. Міжнародне право:4. Основні риси сучасного міжнародного права
  13. Міжнародне право:1. Поняття і джерела міжнародного повітряного права
  14. Міжнародне право:5. Договір і звичай — основні джерела міжнародного права
  15. Міжнародне право:3. Міжнародне право та міжнародна система
- Европейское право - Международное воздушное право - Международное гуманитарное право - Международное космическое право - Международное морское право - Международное обязательственное право - Международное право охраны окружающей среды - Международное право прав человека - Международное право торговли - Международное правовое регулирование - Международное семейное право - Международное уголовное право - Международное частное право - Международное частное право - Международное экономическое право - Международные отношения - Международный гражданский процесс - Международный коммерческий арбитраж - Мирное урегулирование международных споров - Основы международного права - Политические проблемы международных отношений и глобального развития - Право международной безопасности - Право международной ответственности - Право международных договоров - Право международных организаций - Территория в международном праве -
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -