§ 1.Професійні аспекти культури службової діяльності юриста

Спочатку зауважу, що професійні аспекти культури службової діяльності юриста мають включати практично всі види культури. Адже професійна майстерність юриста й полягає в тому, як володіє у процесі реалізації правових норм, здійснення правового виховання громадян результатами існуючих субкультур.

Тобто професія юриста зобов'язує відповідальну особу вбирати у себе всі без винятку духовні і моральні цінності людства (в тому числі зарубіжних держав, навіть різних історичних періодів).

Тому духовна культура справедливо «претендує» на перше місце в ієрархії культур, оскільки вона включає всі інші види культури, об'єднує їх. Наступними для юридичної роботи повинні бути: моральна, правова, естетична та інші види культури. Усі ці види формують своєрідні галузі: духовне право, моральне право, юридичне право, естетичне право і чуттєве право. Останнє — це індивідуальне, особисто сформоване кожним юристом для себе право, яке виникло на основі засвоєних норм вищевказаних видів права.

Але деонтологія як наука про внутрішній імператив обов'язку юриста вимагає своєї ієрархії. Зокрема, на формування внутрішнього імперативу службового обов'язку юриста, в першу чергу, впливає знання права, економіки, навики користування інформацією, акторськими та психологічними здібностями. А духовна, моральна (в тому числі національна, політична, диплома

тична, естетична, особиста та інші) культура виховується в юриста з дитинства. У вищому навчальному закладі і в процесі практичної діяльності вони (так само, як інші) формуються, накопичуються, навіть удосконалюються.

Тому для кожної професії створюється своя ієрархія навіть не культур (бо це неможливо), а лише субкультур, де на першому місці перебуває професійна — з її основними чинниками, а потім — інші в порядку необхідності. Це зовсім не означає другорядну роль духовної та моральної культури.

Отже, запропоноване групування в умовні блоки субкультур з вказаним порядком, хоча й не цілком відповідає дійсності, проте вказує на першочерговість набуття студентами вищих юридичних навчальних закладів знань з урахуванням результатів попередньої і майбутньої соціалізації. Це саме стосується також інших (не вказаних тут) субкультур, які мають пряме відношення до конкретної спеціалізації юриста. Наприклад, екологічної, технічної, космічної, виробничої, парламентської культури тощо.

Запропоноване групування і класифікація субкультур є загальними, універсальними. Для кожного юриста тієї чи іншої галузі народного господарства, для кожної спеціалізації існують своя ієрархія, групування і класифікація субкультур.

<< | >>

↑

Источник: Біленчук П. Д., Сливка С. С. Правова деонтологія. 1999

Еще по теме § 1.Професійні аспекти культури службової діяльності юриста:

- Правовая деонтология -