Стаття 95. Права землекористувачів

1. Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:

а) самостійно господарювати на землі;

б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

(Пункт "б" частини першої статті 95 із змінами, внесеними згідно із Законом №3404-IV від 08.02.2006)

в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

(Пункт "в " частини першої статті 95 із змінами, внесеними згідно із Законом M3404-IV від 08.02.2006)

г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

2. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

До частини першої. Передбачені коментованою частиною права землекористувачів багато у чому збігаються із правами власників землі (див. ч. 1 ст. 90 ЗКУ та коментар до неї). Права орендарів додатково описані у ст. 25 ЗУ "Про оренду землі".

До пункту "а". Можливість самостійного господарювання на землі може реалізовуватися лише шляхом використання земельної ділянки за цільовим призначенням (див. розділ II ЗКУ та коментар до нього) із дотриманням обмежень та обтяжень прав на землю (див. глави 16-18 ЗКУ), умов надання ділянки у користування.

До пункту "б". Коментоване положення щодо власності на посіви встановлює виняток із загального правила, передбаченого ст. 189 "Плоди і доходи" ЦК України. Зокрема, згідно

з ч. 2 зазначеної статті, "[п]родукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом". П. "б" ч. 1 ст. 95 ЗКУ якраз і встановлює такий виняток. Разом із тим, вважаємо, що коментовану норму слід тлумачити обмежено. Так, не мають права власності на посіви та насадження ті користувачі, обсягом прав яких не охоплюється вирощування насаджень та закладення посівів: суб'єкти, що проводять розвідувальні роботи (див. ст. 97 ЗКУ та коментар до неї), суб'єкти сервітутних прав (див. главу 16 ЗКУ та коментар до неї) тощо.

До пункту "в". У коментованому пункті надзвичайно важливе значення мають слова "у встановленому порядку", оскільки у більшості випадків такий порядок є дозвільним. Дозвільний порядок поширюється на усі випадки т.з. спеціального природокористування (див., відповідно, главу 2 та інші положення Кодексу України про надра, ст. 67 та ін. ЛК України, ст. 48 та ін. ВК України).

Без спеціального дозволу землекористувачі можуть здійснювати загальне природоко­ристування (як, проте, і будь-які інші особи - див. ст. 38 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища"), а також (за певних умов) "видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб" (ч.

1 ст. 23 Кодексу України про надра). Згадані у коментованому пункті "загальнопоширені копалини і торф" якраз і є "корисними копали­нами місцевого значення" (див. ПКМ від 12.12.1994 №827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення").

До пункту "г". Щодо права землекористувача на відшкодування заподіяних йому збитків, див. главу 24 "Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" ЗКУ та коментар до неї.

До пункту "ґ)". Забудова земельної ділянки здійснюється "за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил" і допускається лише у випадках, коли вона узгоджується із цільовим призначенням земельної ділянки (ч. З ст. 375 ЦК України) та "містобудівною документацією, місцевими правилами забудови" (ч. 2 ст. 22 ЗУ "Про планування та забудову територій") у дозвільному порядку. Правові засади отримання дозволу на будівництво передбачені ст. 24 ЗУ "Про планування та забу­дову територій". Окрім того, для забудови необхідна затверджена у встановленому порядку проектна документація на будівництво, а також дозвіл на виконання будівельних робіт (ст. ст. 28, 29 ЗУ "Про планування та забудову територій"). Зразки дозвільних документів див. у коментарі до п. "д" ст. 90 ЗКУ.

Правові наслідки самочинного будівництва передбачені ст. 376 ЦК України. За загальним правилом, "[о]соба, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього" (ч. 2 статті), проте за певних умов "[н]а вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній" (ч. 5). У подібних справах певну складність являє собою визначення відповідача, оскільки по даній категорії справ не йдеться про порушення прав забудовника певним суб'єктом. На наш погляд, відповідачем має виступати орган, уповноважений законом надавати дозвіл на будівництво (ст. 24 ЗУ "Про планування та забудову територій").

Перелік прав, наведений у ч. 1 ст. 95, не виключає існування інших прав землекористувачів.

До частини другої. Щодо відновлення порушених прав землекористувачів земельних ділянок див. розділ V "Гарантії прав на землю" ЗКУ та коментар до нього. Положення щодо захисту прав орендаря передбачені також у ст.ст. 27 та 28 ЗУ "Про оренду землі".

<< | >>
Источник: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України. - К., 2009. - 496 с.. 2009

Еще по теме Стаття 95. Права землекористувачів:

  1. Права та обов’язки землекористувачів.
  2. § 5. Права і обов'язки землекористувачів
  3. 6. Права та обов'язки землекористувачів
  4. § 4. Права й обов'язки сільськогосподарських землекористувачів
  5. Стаття 96. Обов'язки землекористувачів
  6. 2.Роль римского права в развитии права других общественных формаций. Рецепция римского права. Значение римского права для современного юриста.
  7. 2. Поняття елементів системи права: галузь права та інститут права.
  8. Научное наследие Д.Д. Гримма состоит в основном из книг и статей, посвященных истории и догме римского права, различным вопросам гражданского права и теории права
  9. VIII. 1. «Естественные» права, «права человека» или «моральные права»
  10. 3. Источники гражданского процессуального права как внешняя форма выражения права — это нормативные акты различного уровня, содержащие нормы указанной отрасли права.
  11. if( !cssCompatible ) { document.write("\ \ 12.2. Принципи права\ \ \ Принципи права — це керівні ідеї, що характеризують зміст права, його сутність і призначення в суспільстві. З одного боку, вони виражають закономірності права, а з другого — являють собою найбільш загальні норми, що діють в усій сфері правового регулювання і поширюються на всіх суб'єктів. Ці норми або прямо сформульовані в законі, або виводяться із загального змісту законодавства.\ \ \ Призначення принципів права полягає в тому
  12. 7. Понятие финансового права, источники финансового права, его место в системе российского права
  13. if( !cssCompatible ) { document.write("\ \ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ\ \ \ Основна література\ \ \ 1. Венгеров А. Б. Теория государства и права. — М., 2000.\ \ \ 2. Загальна теорія держави і права / За ред. В. В. Копєйчикова. — К., 2000.\ \ \ 3. Комаров С. А. Теория государства и права. — М., 1999.\ \ \ 4. Котюк В. О. Теорія права: Курс лекцій. — К.: Вентурі, 1996.\ \ \ 5. Общая теория государства и права: Академический курс: В 2 т. / Под ред. М. Н. Марченко. — М., 1998.\ \
  14. Метод и система трудового права. Соотношение трудового права с другими отраслями права.
  15. § 1. Загальні підстави припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою
  16. §7. Система права Понятие системы права, правовой институт, отрасль права
  17. Билет 24 1.Соотношение гражданского процессуального права с другими отраслями права (на примере гражданского и уголовно-процессуального права).
  18. Вопрос о рассмотрении образовательного права как отрасли российкого права
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Исполнительное производство - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Политология - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника -